У Хмельницькому уже п’ять років поспіль діє Університет третього віку, студентами якого є люди, яким за 60. Наразі тут діє аж 24 факультети, а слухачами, студентами і випускниками університету стало уже понад півтори тисячі людей. Задля чого люди у віці вступають до цього незвичного університету та як на практиці застосовують отримані під час навчання знання — про це Суспільне Хмельницький спілкувалося із кураторкою Університету третього віку Мариною Куриляк.
Заняття в Університеті, як в інших закладах, розпочалися 1 вересня?
Заняття в університеті розпочалися лише недавно. У вересня наші слухачі ще вирішували свої побутові питання, а наші викладачі, вони мають ще свої офіційні місця роботи, тому ми з ними теж узгоджували розклад занять. Щотижня ми запускаємо нові групи.
Тобто заняття почалися після того, як слухачі університету впоралися з роботою на дачах і присадибних ділянках. А скільки слухачів розпочало навчання цього року?
Близько 300 осіб.
Чи є серед них люди, які приїхали з інших регіонів?
Так, ми приймаємо їх. До нашої програми можуть долучитися і внутрішньо переміщені особи.
Університет працює з 2017 року. Розкажіть коротко про те, з чого починали і чого досягли на сьогодні?
До 2017 року у нас діяли певні гуртки, їх було небагато. Але попит зростав, і за підтримки мера міста Олександра Симчишина з 2017 року запрацював потужний проєкт "Університет третього віку". Це соціально-педагогічна послуга.
Розпочинали з 16 факультетів, груп було близько 50. Щороку їх кількість збільшувалася, зростав попит, пропозиції. Ми впроваджували нові напрямки.
Таким чином, загальна чисельність наших слухачів, студентів та випускників наразі наближається до 1500 людей.
Ви вже завершили цьогорічний набір, чи ще можна подати заяву?
Набір триває. До певних напрямків можна долучитися протягом року. Якщо вивчати комп’ютер чи смартфон — бажано робити це від "А" до "Я". А за такими напрямками, як хореографія, заняття у групах малювання, можна долучитися і протягом року.
Слухачі Університету третього віку дисципліновані, заняття не прогулюють?
Ми, звичайно, контролюємо присутність слухачів і наповнюваність груп, слідкуємо за актуальністю даного напрямку. Тому рекомендуємо їм заняття не пропускати.
Не відраховуєте за прогули?
Ні. Ставимося з розумінням.
З яких причин люди поважного віку йдуть навчатися до університету: для того, щоб отримати нові знання, задля спілкування чи для того, щоб реалізувати свої таланти і здібності, якщо брати до уваги творчі напрямки?
Об’єднаю усі три причини: навчання впродовж всього життя, важливість спілкування, бо зараз емоційна, психологічна підтримка дуже важлива, і, звичайно ж, усі хочуть і своїм досвідом поділитися, і когось навчити, і самому навчитись.
У ваших планах були наміри розширюватися. Чи вдалося реалізувати задумане і як ви пристосували навчальний процес до нинішніх реалій?
Ми розширили перелік факультетів. Нагадаю, ми починали з 16, зараз їх 24 - напрямки, дисципліни, факультети, їх можна по-різному називати. Послуга стала доступнішою для жителів віддалених мікрорайонів міста: Ракове, Гречани, багато заходів проводилося у центрі міста. Але реалії нинішнього часу - карантинні обмеження, введення воєнного стану, внесли свої корективи. Ми під все це змушені були підлаштовуватися.
Вирішальним чинником для початку цьогорічного навчального року в нашому університеті стала наявність укриття у приміщеннях, де проводяться навчання.
Міський територіальний центр має таке укриття, тому це єдине місце, де ми можемо сьогодні проводити навчання.
Хтось з ваших слухачів університету з початком бойових дій, з введенням воєнного стану залишив навчання?
Так. Ми тримаємо з ними зв'язок, викладачі з ними зв’язуються, є вайбер-спільнота. Люди були у стресовому стані, покидали наше місто, їхали до рідних, хотіли сім’ю тримати у безпеці.
А чи ділилися вони тим, чи стали їм у нагоді ті знання і навички, які вони встигли отримати, навчаючись в університеті?
Одним з популярних напрямків у нас є вивчення мов: польської, німецької, англійської. Ці навички знадобилися нашим студентам, коли вони опинилися за кордоном.
Усі ми відчуваємо стресовий стан. Слухачі університету долучилися до творчого проєкту — на стінах будівель Хмельницького терцентру малювали мурали і говорили, що таким чином боролися зі стресом. Чи ви відчували, що творчість рятувала їх від стресу?
І рятувала, і продовжує рятувати. Тому що вони не тільки створювали мурали, вони і вдома малюють, і надсилають ці роботи. Можна вважати, що це арттерапія. До речі, досить дієвий метод проти стресу.
Заняття в університеті можуть проводитися за умови наявності укриття. Чи не розглядали ви варіант онлайн-навчання?
Маючи досвід роботи під час карантинних обмежень і в період дії воєнного стану, ми прислухалися до побажань і курс психології, наприклад, можна проходити як очно, так і онлайн — на вибір.
Скільки факультетів можна відвідувати одночасно?
Ми пропонуємо почати хоча б з двох. Звичайно, є групи, які зараз менш затребувані, до них можна долучитися. Все це вирішується в індивідуальному порядку в залежності від побажань наших слухачів.
Це коштує якихось грошей?
Ні, ця програма безкоштовна. Треба лише дотримуватися декількох умов: навчаються особи похилого, пенсійного віку.
Для вступу в Університет третього віку подається заява і документи — паспорт та пенсійне посвідчення.
Треба мати місцеву реєстрацію, а для внутрішньо переміщених осіб — відповідну довідку.
Скільки таких людей виявили бажання навчатися в університеті?
За моїми даними, більше 15, а то й 20 осіб з інших міст долучилися до наших курсів.
Перед початком навчального року, у серпні, таких бажаючих було близько десяти. Сподіваєтесь, їх буде більше?
До нас нещодавно приходили волонтери з організації "Я – Маріуполь". Вони зацікавилися цим навчанням. Вони досліджують різні напрямки як для діток, молоді, так і для людей похилого віку, і побачили у нас багато перспектив. Будемо співпрацювати.
Про вік потенційних слухачів університету: треба досягти якоїсь вікової межі чи достатньо лише мати пенсійне посвідчення?
Ідемо назустріч, розглядаємо індивідуально кожну ситуацію. Тому що людина може потребувати навчання саме зараз, а ми будемо відмовляти… Буде негуманно з нашого боку.
Можливо, після нашого інтерв’ю люди пенсійного віку матимуть бажання розпочати навчання в університеті. Куди їм звертатися?
У Хмельницький міський територіальний центр соціального обслуговування.
Авторка: Алла Самойленко.
Читайте також
- "Щоб спілкуватися з дітьми, почала вчити італійську". У Хмельницькому пенсіонерів вчать іноземним мовам
- Університет третього віку приймає студентів: Які факультети діятимуть
- У Хмельницькому пенсіонерки малюють мурал
