На початку нового навчального року в.о. директора Департаменту освіти і науки Хмельницької міської ради Ольга Кшановська повідомила, що 12 закладів загальної середньої освіти Хмельницької міської громади перебувають виключно на дистанційній формі навчання. Про те, чому так сталося, чому не в усіх школах громади встигли облаштувати укриття та в якому режимі навчаються діти у закладах, котрі мають укриття, як і де навчаються першачки та чи усі батьки згодні з необхідністю навчатися дистанційно – про усе це говоримо в інтерв’ю із заступником Хмельницького міського голови Михайлом Криваком.
На початку навчального року п’ять міських та сім сільських закладів загальної середньої освіти Хмельницької громади розпочали навчальний рік дистанційно. Яка це частка від загальної кількості?
Якщо у нашій громаді 53 заклади загальної середньої освіти, то 12 – це трохи більше чверті. Але, скажу відверто, навіть якби це був і один заклад – це не було б добре.
Яка причина цього?
З використанням дистанційних технологій зараз працює 12 закладів. На жаль, протягом останніх двох років через карантинні обмеження були змушені переходити на таку форму навчання усі заклади. А зараз, в умовах війни, основною причиною є безпековий фактор.
Ми визнаємо, що не можемо гарантувати безпеку в умовах, коли у закладі немає укриття. Це було б злочином – запрошувати у такий заклад дітей і проводити офлайн навчання.
Однією з причин є те, що ми не змогли стартувати з початком підготовки закладів через обмеження, які є щодо фінансування придбання матеріалів і послуг, а також виконання робіт в умовах воєнного стану. Є така постанова Кабінету міністрів України №590, яка регламентує фінансування. Ми чекали, коли все ж дозволять використовувати кошти на ремонт укриттів.
Почати підготовку раніше ми не могли ще й тому, що хоч у школах навчалися дистанційно, до завершення навчального року вчителі, персонал були у закладах.
А коли почали готуватися?
У липні зміни до постанови були прийняті і ми, виділивши фінансовий ресурс, почали готувати наші укриття. Більшість закладів встигли це зробити до початку навчального року. Це був величезний обсяг робіт, для яких було залучено понад 15 мільйонів гривень. Спочатку навіть батьки долучалися до цього.
Ми неодноразово закликали людей не ініціювати такі збори коштів, тому що вони не є законними. У міському бюджеті є достатній фінансовий ресурс для того, щоб підготувати укриття і зробити це у короткий термін.
Ми прагнули забезпечити очне навчання для усіх першокласників. Попри те, що у нас у місті є п’ять закладів, котрі не мають укриттів, ми знайшли можливість організувати їхнє навчання. Для певних шкіл організовано навчання першачків у сусідньому дитячому садочку з використанням укриття цього садочка, частина закладів навчаються у своїй школі, але з використанням укриття у сусідньому будинку за згодою ОСББ. З досвіду попередніх років ми розуміли, що для першокласників та й для другого класу практично неприйнятне дистанційне навчання.
Тобто зараз усі першокласники навчаються офлайн чи то у своїй школі, чи у сусідній. Ви сказали про міські школи. А у селі?
Я не готовий зараз з точністю сказати, проте ми використовували ресурс обміну учнями і закладами. До прикладу, у нас у громаді є опорні школи, які мають філії. В одній з опорних шкіл, наприклад, відсутнє укриття, а у школі-філії воно є. Тому ми зараз шкільним автобусом возимо дітей з опорної до школи-філії, бо там безпечно. Безпека має бути найголовнішим чинником, яким ми повинні керуватися.
Напевно, старшокласники теж хотіли б ходити до школи. Чий клопіт все-таки вирішити це питання? Адже на тисячу школярів укриття швидко не побудується.
Природньо і нормально, аби всі діти ходили до школи – старшокласники, і учні середніх класів. Але в умовах, які нам створив ворог, ми змушені шукати варіанти навчати наших дітей під час війни. Ми виходимо з цієї ситуації так, як можемо це зробити.
Укриття – це складний будівельний об’єкт і його не можна побудувати за день, за місяць.
Скільки часу потрібно для того, щоб вирішити питання з облаштуванням укриттів у закладах, де їх немає або вони не відповідають вимогам?
Ми, власне, так і говорили, що навчання у тих закладах, де безпековий компонент не можемо забезпечити станом на перше вересня, навчання офлайн почнеться тоді, коли такі школи будуть готові до цього.
Хмельницький міський голова вже дав доручення вивчити ситуацію по навчальних закладах, де немає укриттів, шукати проєктантів, готувати передпроєктні пропозиції щодо будівництва укриттів у цих закладах.
В одному із закладів передбачатиметься знесення старого корпусу школи, будівництво укриття і зведення одного-двох поверхів над ним, в іншому – напівзаглиблене приміщення нового бомбосховища. Ще в одному може бути повністю заглиблене укриття з розташованим над ним спортивним майданчиком. Ми прораховуємо різні варіанти.
Звичайно, це дороговартісні проєкти і на них буде виділено значний фінансовий ресурс. Але ми розуміємо, що з тим агресивним сусідом, якого нам випала доля перемогти, безпечно ми себе почувати не будемо. Тому укриття будувати треба.
Чи спілкувалися ви з батьками учнів, які не мали змоги навчатися офлайн? Чи було розуміння з їхнього боку?
Спілкувався і спілкуюся постійно. Я намагаюся донести до них основний меседж: у ситуації, коли в Україні війна, коли в країні немає безпечних місць, важливо забезпечити безпеку їхніх дітей. Батьками наводяться аргументи типу давайте напишемо, що беремо відповідальність за це рішення на себе, відкрийте нам очне навчання.
Є листи до міського голови, є листи до президента, щоб президент України дозволив відкрити школу. Не пам’ятаю, щоб були подібні листи під час карантину, але, вважаю, що зараз набагато небезпечніше.
Коли лунають тривоги, у наші заклади освіти їдуть на своїх автівках батьки і забирають дітей з укриттів, везуть туди, де, на їхню думку, безпечніше. Інші ж батьки вважають, що коли лунає сирена, їхні діти можуть перебувати у школі, де немає укриття. Я хочу запитати у таких батьків: що нам робити, коли оголошена повітряна тривога і ракети летять у наш бік, а діти – у шкільних класах? Я вважаю, що не варто навіть думати про речі, які можуть наражати на небезпеку здоров’я чи життя дітей.
Так, дистанційне навчання не таке ефективне і це показали минулі роки. Але безпеку я ставлю вище за бажання відправити дитину до школи, яка не має укриття.
Навіть ті школи, де можна розмістити в укритті усіх учасників освітнього процесу, не працюють в одну зміну. Ми рекомендували таким закладам організувати навчання у дві зміни. У цих закладах немає дистанційного навчання, вони навчаються протягом дня, але все одно у дві зміни.
Як готуються до опалювального сезону заклади загальної середньої освіти громади?
Усі котельні уже зараз готові до опалювального сезону, але не все у наших силах.
Якщо не буде газу, вони будуть порожніми будівлями з певним обладнанням.
Для того, щоб раціональніше використати час першого семестру і міський голова, і я, і департамент освіти і науки рекомендували керівникам закладів освіти організувати освітній процес першого семестру за шестиденним тижнем. Можу сказати, що це не з розумінням зустріла уся освітянська громадськість, керівництво закладів і, що мене здивувало, батьки. Вони дивувалися: «Чого шестиденка? Вони що, хочуть зекономити на теплі для шкіл?». Хочу запевнити, що тут зовсім не йде мова про економію енергоносіїв. Йдеться про те, щоб раціональніше використати теплу пору року для того, щоб вчити дітей. Якщо ми будемо навчатися за шестиденним тижнем, то навчальний семестр ми завершимо 6 грудня, а не 23 грудня.
Найбільше, чого я боюся, так це того, що взагалі не буде можливості вчити дітей.
Наші люди дуже безпечно ставляться до тих обставин, в яких вони живуть. У країні війна. Лунають сирени, над нашим містом пролітають ракети і невідомо, куди вони летять. А ми нікуди не ховаємося, хочемо, щоб діти вчилися. Мами з дітками гуляють площами міста під завивання сирен. Я не хочу наганяти жаху, але хочу закликати людей цінувати життя своє, своїх дітей.
Авторка: Алла Самойленко.
Читайте також
- У Хмельницькому першокласники сядуть за шкільні парти. Як навчатимуться в інших класах
- Хочуть до школи: у Хмельницькому батьки школярів виступили проти "дистанційки"
- Школам Хмельниччини рекомендують навчатись по суботам, щоб подовжити зимові канікули
- У Хмельницькому планують будувати модульні підземні укриття
- "Війна війною, а життя продовжується. І для дітей потрібно свято". Як у Хмельницькому відзначали день знань
