Історія про село Пальчинці Волочиської тергромади, де зараз немає жодного мешканця, за дев’ять місяців з часу публікації набрала 415 тисяч переглядів на YouTube-каналі «Суспільне Хмельницький» – наразі це найбільша кількість переглядів на відеохостингу. Збільшення кількості переглядів та коментарів під опублікованим сюжетом спостерігалось від початку повномасштабного вторгнення Росії – люди цікавились, чи можливо відновити село та поселити туди вимушених переселенців.
Цього разу команда Суспільне Хмельницький відшукали Пальчинці та намагалися дізнатись їх подальшу долю.
Пальчинці – село Волочиської тергромади до якого можна дістатися через найближче село Авратин. Та й то лише за сприятливої погоди. Нині у селі ніхто не живе. Уродженка населеного пункту, Галина Петлюк, з якою ми спілкувалися 29 листопада 2021 року розповіла, село було невеликим – всього одна вулиця.
«Таке було село, що був ще колгосп, ферма була, школа була. Маленька школа, але була», - розповіла Галина.
Сама жінка перебралась в Авратин більш як сорок років тому: «На роботу далеко в колгосп ходити. А тут дитина моя вже ходила до школи, потім пішов в армію. То там вже людей не було».
Через шість місяців після повномасштабного вторгнення Росії ми вдруге спробували дістатися до Пальчинців, аби довідатися: чи можливо відновити село та поселити туди вимушених переселенців. Діставалися до покинутого населеного пункту іншими шляхами – не доїжджати до поля з напрямком руху за Авратином, а прокласти шлях через Тернопільщину – можливо місток до Пальчинців знайдемо там. Польова дорога з однойменних Пальчинців сусідньої області приводить нас до річки Збруч. Орієнтуємось на водонапірну вежу вдалині, на тому березі – вона може свідчити про те, що раніше тут був колгосп. Єдиний шлях з містком все ж приводить нас до Авратина, звідти, знову полем ми нарешті знаходимо село Пальчинці Хмельницької області.
Тут – одна центральна вулиця, про яку нам минулого разу розповіла уродженка села Галина Петлюк. Нині вона заросла хащами, з яких видніються хати. До однієї вдалося пробратися крізь кропиву та бузину. В помешканні немає дверей, але на ґанку висить кошик зі штучними квітами. Вікна в будинку поснували павуки, з одного попередні господарі не зняли фіранку. Сама будівля потроху починає руйнуватись. Решту хат ми змогли побачити через численні зарості. В коментарях до попереднього сюжету наші читачі запитували – чи можливо відновити тут життя, зокрема – поселити людей, що виїхали з місць, де ведуться бої.
Зокрема, люди писали:
«Зробіть асфальтовану дорогу. Пустіть з обласного центру автобус два рази на день (зранку та увечері), щоб люди могли їздити на роботу та й поселіть в селі біженців з сіл Херсонщини, які вміють працювати на землі».
«Дайте будинки переселенцям безкоштовно і пустіть туди транспорт. Але ж це нікому не треба, тому краще гроші пустити чиновникам на зарплати, а люди нехай їдуть за кордон».
«Є багато таких закинутих сіл. Люди, які втратили житло через війну, переселенці, могли б заселяти такі пусті села. Що не кажіть, а город прогодує».
«Ті, що тут висловлюється - в основному містяни-мрійники. Не знаєте ви такого життя, тому вам все і видається у рожевих барвах. Основне питання - чим там заробляти? З городу не проживеш! Я кажу, бо знаю, жила на хуторі. Тепер переїхала в село нормальне, з дорогою, школою, магазинами, недалеко від райцентру».
Голова Волочиської громади Костянтин Черниченко, коли ми намагались отримати в нього коментар стосовно подальших перспектив села, площею 14 гектарів, сказав направити до міської ради інформаційний запит. Ми підготували два запити. Перший – до голови громади, із питаннями стосовно перспектив розвитку Пальчинців та інформації про власників земельних ділянок і покинутих будівель. Другий – до голови земельної комісії Волочиської міської ради Сергія Бовича.
Нам надійшла відповідь за підписом секретаря Волочиської міської ради, основні тези якої: «Дане питання обговорювалось на виконавчому комітеті міської ради, але конкретних рішень по ньому не приймалось; Є спадкоємці власників покинутих будинків, які мають намір приватизувати житло та земельні ділянки; Сам населений пункт буде знятий з обліку».
