Перейти до основного змісту
"Ми їхали у невідомість", — лікарка з Харкова, яка втекла від війни у Хмельницький

"Ми їхали у невідомість", — лікарка з Харкова, яка втекла від війни у Хмельницький

"Ми їхали у невідомість", — лікарка з Харкова, яка втекла від війни у Хмельницький
. Фото: Суспільне Хмельницький

О 4.20 прокинулись і вже о 6 їхали в автівці. Так розповіла про перший день повномасштабного вторгнення жителька Харкова Ангеліна Красносельська. Маючи власний бізнес, домівку та покинувши друзів, виїхали у невідомість.

Як облаштувалася лікарка-переселенка у Хмельницькому та чому обрала саме це місто дізнавалось Суспільне.

«Я приїхала до хмельницького 5 березня. Ми виїхали із сім’єю 24 лютого, зранку, з першими вибухами. Ми прокинулись зранку десь в 4.20, коли в нас тряслося скло і о 6 ранку ми вже сиділи з дітьми в машині. Виїхали ми в Запоріжжя», - згадує Ангеліна.

У Запоріжжі, продовжує Ангеліна, зупинилася у друзів на тиждень: «Потім, коли вже захопили Енергодар, ми виїхали в нікуди. І Хмельницький, це напевно такий подарунок долі, це було випадково. Мені подзвонили друзі, і сказали, що є в Городку жінка, яка нас може прийняти. В мене навіть зараз діти її називають бабусею. Це був наш такий щасливий білет».

До обласного центру родина Ангеліни переїхала 16 березня. Говорить, тиждень шукали житло в оренду. До вторгнення російських військ на територію України жінка працювала лікаркою-ортодонтом та мала власну стоматологічну клініку. Наразі, говорить жінка, у Харківській клініці залишився працювати один лікар, решту - роз’їхалися. У Хмельницькому влаштувалася працювати у дитячу міську поліклініку, де продовжує свою діяльність.

«Тут дуже класний колектив, тому я не можу сказати, що була якась адаптація, все було прекрасно», - говорить лікарка-ортодонт з Харкова.

Окрім професії стоматолога, Ангеліна Красносельська очолює благодійний фонд «Вечір Надії».

«Допомога дітям із цукровим діабетом першого типу. Наша клініка обслуговує цих дітей безплатно і вони мають 50 відсотків знижки на ортодонтичне лікування. Цей фонд працює вже шість років. Кожний рік, ми проводили концерти, де збиралися благодійники, ми збирали кошти», - каже Ангеліна.

За її словами, проживши у Хмельницькому пів року, це місто припало їй до душі. Дівчина розповіла про свої плани на майбутнє: «На сьогодні я збираюся жити на два міста, бо діти тут йдуть в школу, ми знайшли хорошу школу, і думаю, якщо їм тут сподобається, тому ми поки будемо тут однозначно».

Ангеліна не знає, що наразі із її будинком та в якому він стані, знає точно, що там жили окупанти. Та сподівається, що стіни залишились на місці. Бо після перемоги, обов’язково хоче відвідати рідну домівку.

Читайте також

  • На Хмельниччині переселенців, які зараз мешкають у школах, планують переселити. Яке житло пропонують.
  • У Хмельницькому переселенці відкрили центр для переселенців. Яку допомогу там можна отримати.
Топ дня
Вибір редакції
На початок