Перейти до основного змісту
3,5 місяці в страху та з мрією: як переселенка вивезла мати з окупації у Хмельницький

3,5 місяці в страху та з мрією: як переселенка вивезла мати з окупації у Хмельницький

3,5 місяці в страху та з мрією: як переселенка вивезла мати з окупації у Хмельницький
. Фото: Суспільне Хмельницький

Жителька Маріуполя вивезла свою стареньку маму з окупації. Та прожила 3,5 місяці в страху та з мрією про життя в Україні. Попри всі ризики щодо віку та стану здоров`я мами, її донька організувала їй вивіз з-під окупації.

Жителька Маріуполя Наталія Тохтамиш розповіла, що коли у місті почалися бойові дії, вона з родиною понад два тижні майже не вилазили з підвалу. Потім наважилися на виїзд з міста. Свою маму відвезли до сестри у село. Боялися, що старенька не витримає дальньої поїздки. Родина приїхала до Хмельницького. З мамою, розповідає Наталія, зв`язок обірвався. Село, куди її відвезли, вже було окуповано. І лише через 3,5 місяці вона почула її голос через телефон.

«Ми змогли з ними зв’язатися. І вона плакала і казала, що заберіть, не хочу, не можу. Тому, що тут чужі люди, тут ці прапори, тут «днри». Тут взагалі не зрозуміло хто та що», - розповіла Наталія Тохтамиш.

Наталія взялася за пошук перевізника. Багато хто відмовлявся. Втім, їй вдалося відшукати того, хто погодився вивезти її маму з окупованого села. Алла Ніколєнко розповідає: дорога зайняла тиждень. Бо проросійські бойовики, без будь-яких причин та пояснень, не пропускали їх на підконтрольну Україні територію.

«Це були муки. Було дуже спекотно, хотілось їсти та пити. І було незрозуміло, куди ми потрапимо», - говорить жінка.

Донька Наталія зустріла маму вже в українському Запоріжжі. Звідти і привезла її до Хмельницького.

«Я думала, що ми не довеземо її. Вона от настільки трималась, що я від неї такого навіть не очікувала. Коли приїхали я говорю: «Підімо лікар». Вона: «Ну давай, ну я вже не зважаю там чи є у мене тиск, чи голова у мене паморочиться»», - каже Наталія.

Зараз мама живе з донькою та її родиною у найманій квартирі. Донька працює в громадській організації «Наш вибір – Україна», яку відкрили у Хмельницькому її земляки. Там жінка допомагає переселенцям з пошуком житла, роботи. А мама тим часом оговтується від подорожі та не може намилуватися українськими прапорами.

Читайте також

  • «Працюю на 5 роботах, щоб не думати про дім» - переселенка, яка оселилась у Хмельницькому.
  • Хмельницький зустрів другу «хвилю» переселенців. Чи вистачає гумдопомоги.

Читайте нас у Telegram: Viber та Instagram

Топ дня
Вибір редакції
На початок