Андрій — 38-річний ветеран російсько-української війни із Токмака Запорізької області. Близько чотирьох років не бачився із сім'єю. Після початку повномасштабного вторгнення росіян, воїн обороняв рідну землю на Сумщині, а його дружина та діти опинилися в окупації. Наразі після поранення він разом із сім'єю починає своє життя спочатку на Хмельниччині.
Cвою історію Андрій розповів Суспільне Хмельницький.
Дружина та четверо дітей, зі слів ветерана, опинилися у російській окупації, де їх хотіли забрати в інтернат.
"Я досі не вірю, що мені вдалося вивезти сім'ю. Ще якось сидів так, бувало, навіть вранці каву п’єш – немає. А тоді – стоп, сплять. Це я рання пташка – встав там. Рік вони просиділи вдома – не ходили до школи, а потім вже почали приходити росіяни і казати: "Або заберемо, або хай йдуть до школи".
Андрій розповів, коли почалося повномасштабне вторгнення росіян — обороняв рідну землю на Сумщині.
"Ру*ня майже не була готова, що буде супротив. Вони думали, що прийдуть, парадним ходом пройдуть і все буде добре. Але тут, вибачте, їх зустріли".
Андрій пояснив, що він також ветеран антитерористичної операції і про це знали в Токмаку, де була сім’я.
"Світ не без добрих людей, є люди, які сказали одразу, що я колишній військовий".
Зі слів військового, додому прийшли росіяни з обшуками.
"Ходили, дуже страшно дружині було. Я їй сказав одразу: "Кажи, що я поїхав на заробітки, ти не знаєш нічого, вже не живеш зі мною рік чи більше". Вона попалила нагороди, все, що було колись у мене: форми, документи. Все, що пов’язано із армією, дружина спалила".
В цей час, розповів Андрій, отримав поранення під Бахмутом.
"Прилетів снаряд, у трьох метрах розірвався, і, відповідно, посікло. Я спочатку думав, що втратив ногу, бо біль був пекельний".
Андрій пояснив, що має групу інвалідності та звільнився зі служби після поранення. На Хмельниччині він купив будинок у селі, куди планував перевезти сім’ю. Проте вдалося це лише цьогоріч.
"Зараз по-трохи відходять. Не всі – кожен по-різному, але відходять від того, що там було".
Ветеран облаштовує по-троху побут для сім’ї. З його слів, робить ремонт сам.
"Три вікна виміняв, замінив повністю всю електропроводку. І машинку купував, таку величеньку, за вагою, щоб можна було речей багато одразу закинути, і холодильник купували".
Андрій обробляє землю. Розповів, частину віддали сусіди під сінокіс. Також посадив молодий сад. Мав перші врожаї.
"Все родить та радує. І яблук багато, і груш. Я ще посадив молодий сад – позабирав горіхи, вони були здоровенні, та й затіняли. Є 15 соток, де я вирощую картоплю, кукурудзу, буряки, моркву, цибулю, часник".
Також Андрій розповів, що розводить курей та кіз.
"Є коза з-під полтавської області, вона нубійська Нубійська коза – це високопродуктивна м'ясо-молочна порідна група кіз, відома своїми великими, звисаючими вухами та "римським" профілем носа, виведена шляхом схрещування корінних британських кіз з довговухими породами з Північної Африки, Близького Сходу та Індії, ці кози добре переносять спеку, мають високу плодючість та дають молоко з високим вмістом жиру. і полтавська "Полтавська коза" — це місцева молочна порода кіз в Україні, виведена на основі знаменитих хааненських кіз, відомих своєю високою молочною продуктивністю та адаптована до місцевих умов, що робить її цінністю для українського тваринництва, особливо для молочного господарства. схрещені породи".
Також має приміщення, яке змайстрував навмисне для розведення кролів, пояснив Андрій. Має їх близько тридцяти.
"Вода вся через поїлки йде. Резервуари в мене такі маленькі – літрові".
Ветеран російсько-української війни Андрій пригадав, з дитинства мріяв займатися фермерством, тільки тепер повернувся до цієї справи.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
