Під час повітряної тривоги у бомбосховищах проводить психофізичні тренінги режисер хмельницького Центру національного виховання учнівської молоді Володимир Павловський. За словами майстра, цей тренінг допомагає людям під час війни позбутися паніки, зняти емоційну напругу та фізичну втому. В основу тренінгу увійшли вправи з акторської майстерності на розслаблення, концентрацію уваги та комунікацію.
«Є поза кучера. Бачили, як дядько на возі їде в селі? Він дрімає, коняка теж отак дрімає і плететься. Він теж. Поклали руки на лікті», - показує організатор тренінгу у бомбосховищі Володимир Павловський.

«Поза кучера» допомагає людині розслабити тіло та добряче відпочити. Вона одна із вправ психофізичного тренінгу, який Павловський проводить під час повітряної тривоги в одному з хмельницьких бомбосховищ. Серед присутніх - усі, хто сховався в укриття від можливої загрози: містяни, волонтери, внутрішні переселенці.
«В ситуації російсько-української війни я подумав, як бути корисним для наших хмельничан, для біженців. І я з великої кількості вправ психофізичного тренінгу для акторів та режисерів, відібрав ті вправи, які можуть їм допомогти зняти зайву напругу - емоційну, фізичну втому, за короткий час відпочити», - розповідає Володимир Павловський.
Володимир Павловський – режисер, актор, викладач акторської майстерності. До війни ці вправи він неодноразово проводив з акторами та режисерами і впевнений у їх ефективності. Каже, направлені вони не на свідомість, а на роботу з тілом.
«Я не психолог, але я бачу, що саме в цьому аспекті моєї діяльності, я потрібний людям. Я режисер Центру національного виховання учнівської молоді. І там ведеться дуже широкий спектр роботи з біженцями, з дітьми, з дорослими. Я відповідаю за психофізичні тренінги. Провожу їх в бомбосховищах, серед дітей - в театрі ляльок та в інших волонтерських організаціях», - розповідає режисер.

Зазвичай, під час повітряної тривоги у бомбосховищі, усі «сидять» в телефонах і рідко розмовляють між собою, а цей тренінг знімає напругу та зближує людей, розповідає волонтерка Діана.
«Тренінг відволікає. Відволікає від подій в країні, від війни. Тобто я завжди в новинах, я знаю усі ці події, воно актуальне. Я стараюсь не дивитись фото, відео. Це дуже сильно зачіпає і одразу емоційно тригерить. Кожен день потрібно якось розслаблятись і тримати себе в порядку емоційному», - говорить дівчина.
«М’язи не люблять затиску. Це ригідні зони. Туди не проходить кров і не забезпечується організм вегетативною енергією. Всі ми маємо розслаблятися», - каже Володимир Павловський.
Для учасника тренінгу Сергія подібне заняття у бомбосховищі стало великою несподіванкою. Каже, це було вперше.
«Взагалі, мені важко, тому що я інтроверт. З незнайомою людиною поговорити просто – це для мене такий міні стрес. Я під час тренінгу пішов з кожним знайомитись, налагодити якусь комунікацію. Це цікаво, насправді, спробувати щось нове», - розповідає хлопець.