Хто сміється, той не здається, каже хмельницький гуморист Степан Шкапій. Його товариші по перу, письменники, погоджуються: притаманний українцям гумор не просто доречний у важкий час, а й здатний вивести з рівноваги ворога. У всесвітній день гумору Суспільне спілкувалося з місцевими літераторами про гумор, народжений війною.
Вислови та жарти про ворожих вояків щохвилини ширяться інтернетом, розповідає поетеса Людмила Василишина, яка працює в редакції обласної газети.
"За час війни хвиля творчості, особливо поетичної, піднялась так високо, що я запропонувала редактору, аби видати у газеті добірку таких віршів", - говорить поетеса.
Людмила Василишина каже, написала вірша про українських гусей, які збили російський літак: "Українські гуси – це вже факт – римських соплеменників не гірші, сповнені відваги до атак. Не лише сигнал подали віщий, на рашистський кинулись літак, крилами й грудьми птахи відважні, якщо в нас воює навіть птах, хто для нас, скажіть, нікчемні раші?".
Письменник Віталій Міхалевський каже, реальні історії воєнних буднів – справжній фольклор.
"Я думаю, що саме таке почуття показує, що наш народ не перемогти", - повідомив письменник.
За його словами, військові історії переказують, їх віршують, малюють, вони стають темами для літераторів і переказує історію, яку й сам хоче описати: "Чотири танки приїхали в якесь село, залишається тільки трошки в них солярки, вони з двох танків злили в два, поїхали знов за пальним, приїжджають, а селяни поставили на два прапори українські. Вони побачили, що це українські танки та розстріляли. Зрозумівши, що свої знищили, кинули інші та втекли. Отак з допомогою двох українських прапорів знищили 4 танки".
Письменник Василь Горбатюк розповідає, властивий українцям гумор завжди допомагав пережити найважчі часи.
"Хоча йде важка війна, хоча ллється кров, хоча агресор топчеться по нашій землі, але гумор, слово влучне, жартівливе – вони теж є нашою зброєю", - говорить Василь Горбатюк.
Каже, сторіччя тому, в 1919-му, почав писати свої фейлетони Павло Губенко, майбутній Остап Вишня.
"Ці фейлетони теж вносили такий, підбадьорливий настрій у душі, в серця тодішніх захисників молодої української держави", - розповідає письменник.
Не втрачати гумору в цей час радить землякам гуморист Степан Шкапій. Який написав уже не одну гумореску про кумедні ситуації на фронті і окупованих ворогом територіях. Як, от про жінку, яка викинула пляшку з коктейлем молотова в вікно: Жінка, а це що за ганчірка в пляшці? Пив вино? А смердюче! Й через спину вниз пляшчину хрясь! Пляшка в бойову машину й миттю зайнялась. Смузі! Танка, мов пір'їнку, здуло з місця аж, бійсь, москалю, українку, що ввійшла у раж!".
