32 студента з Горлівського інституту іноземних мов Донбаського університету розмістили в гуртожитку Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. Про це розповіла ректорка закладу Інна Шоробура. За її словами, це студенти, які навчалися в Бахмуті. Як вони налагодили навчальний процес та чим займаються у Хмельницькому, дізнавалась кореспондентка Суспільного Наталя Сідова.
Софія Бамбуля – студентка-переселенка з Горлівського інституту іноземних мов. Нині вона разом із іншими студентами з Бахмуту мешкає в гуртожитку Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. Розповідає: "Ми дуже міцно тримаємось один за одного. Ми живемо в одних кімнатах близько, ми підтримуємо один одного, готуємо разом, гуляємо разом, намагаємось знайти спільні точки зору, щоб триматися в цей час. Страшно думати про те, що ми не зможемо туди повернутися, бо там залишилося все: залишилися ми, залишився інститут, залишилися родини. І страшно покидати те, що ти реально сім років відбудовував з нуля".
Софія Бамбуля каже, що майже вісім років тому Горлівський інститут іноземних мов переїхав з Горлівки до Бахмуту: "Це реально сім’я, яка переїхала на пусте місце, на пустир, з нуля підіймала все. Ми тільки відбудували його, і ми тільки відбудували другий гуртожиток, який мав запрацювати цієї весни.
Студенти-переселенці вже налагодили дистанційне навчання зі своїм інститутом, розповідає ректорка Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Інна Шоробура: "Ми спочатку запропонували, і була така ідея, що вони будуть в нас навчатись. Тобто, пари наші певним чином відвідувати. Але, оскільки сьогодні вся освітня система країни на дистанційній формі навчання, тобто, практично кожний навчальний заклад має можливості, то поки вони навчаються онлайн в своєму навчальному закладі".
За словами Софії Бамбулі, дистанційне навчання зараз відбувається у послабленому режимі: "Педагоги нікуди не діваються, вони постійно з нами на зв’язку. Постійно дзвонять: де ти, що ти, і ми теж намагаємося підтримати їх в такий страшний час. Бо вони залишаються там, де стріляють".
Софія каже, що хвилюється за рідних, які залишились в Бахмуті: "Ми поки не розуміємо, що буде далі, як буде відбуватися ця ситуація, бо вибухи все ближче, продуктів все менше, палива взагалі нема. Виїхати звідти дуже важко, майже немає евакуаційних автобусів, тобто, доїхати з Бахмуту до Краматорська, де є евакуаційні потяги, немає як. І страшно, що буде далі".
Студентка-переселенка каже, що їй зараз важливо не лише навчатись, а бути корисною своїй країні: Я можу допомагати плести сітки, допомагати всім, чим я можу, перебуваючи тут, а не на передовій".
Читайте також
- Понад 380 вимушених переселенців записалися на курси української мови у Хмельницькому
