Із 39-річним Дмитром Сідлецьким попрощалися сьогодні, 11 серпня у Нетішині, що у Хмельницькій області. Він був призваний на військову службу до лав Збройних сил України 1 березня 2022 року. Упродовж чотирьох років і чотирьох місяців захищав країну на різних напрямках. Воював на Донеччині, Дніпропетровщині, Харківщині. Служив солдатом, водієм-електриком-мотористом. 27 червня 2026 року під час бойових дій на Сумщині отримав поранення унаслідок атаки FPV-дрономFPV-дрон (First Person View) — вид безпілотних літальних апаратів, керування якими здійснюється за допомогою FPV-пілотування. Це безпілотник, яким керують від першої особи. Пілот одягає спеціальні окуляри або дивиться на екран, куди в реальному часі передається відео з бортової камери апарата. Це дозволяє виконувати маневри на високій швидкості та з надзвичайною точністю.. Серце воїна зупинилося 6 серпня.
Про це повідомили у Виконавчому комітеті Нетішинської міської ради.
Дмитро Сідлецький народився 7 квітня 1987 року у Нетішині, написали у Виконавчому комітеті Нетішинської міськради.
«Він був молодшою, довгоочікуваною дитиною у сім'ї, зростав разом із двома старшими сестрами. Він був дев'ятнадцятим онуком. З ранніх років Дмитро був здібним і кмітливим хлопцем. Мав гострий розум, швидко схоплював усе нове, легко навчався. Його дитинство було сповнене руху та енергії, особливо захоплювався плаванням».
Після закінчення загальноосвітньої школи №1 у Нетішині у 2004 році, вступив до Комерційної академії у Львові, де навчався за спеціальністю «Експертиза товарів і послуг». Згодом продовжив навчання у Рівненському інституті слов'янознавства та здобув диплом магістра за спеціальністю «Товарознавство». Після повернення понад десять років працював у сімейному бізнесі, повідомили у Виконавчому комітеті Нетішинської міської ради.
За їхньою інформацією, до оборони України Дмитро долучився 1 березня 2022 року. Проходив службу на посаді водія-електрика-моториста в артилерійському дивізіоні військової частини А4030.
«Після отримання поранення унаслідок ураження FPV-дроном 41 день захисник боровся за життя. 6 серпня 2026 року його серце зупинилося. У Дмитра залишилися залишилися мама і тато, дві старші сестри, родина по материнській та батьківській лініях, двоюрідні брати й сестри, племінники, хрещеники, куми, друзі та побратими.
За їхньою інформацією, чин похорону відбувся в Соборі святого архістратига Михаїла та архангела Гавриїла.
«Для всіх, хто знав Дмитра, він був і назавжди залишиться світлим, чуйним і рідним — "нашим Дімкою"».
Оберіть Суспільне Хмельницький в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах. Також слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
