У Красилові на Хмельниччині під будівлею колишнього палацу князів Сапєг, де нині розташований професійний ліцей, збереглися підземелля. За переказами, звідти вів підземний хід до місцевого костелу. Нині приміщення використовують для господарських потреб, а також під час практичних занять з учнями, демонструючи особливості давнього будівництва.
Про це Суспільне Хмельницький розповів історик, викладач суспільних дисциплін навчального закладу Роман Михальчишин.
"Хід, за переказами, мав протяжність близько 800 метрів — майже кілометр від костелу до цієї будівлі і назад".
За його словами, колишньому маєтку князів Сапєг у Красилові, де нині розташований професійно-технічний ліцей, понад два століття. Його підземелля нині використовують як господарські приміщення. Учням їх також показують під час занять як приклад давніх будівельних технологій.
"Коли наприкінці XVIII століття будувався маєток князів Сапєг, разом із ним було зведено й підземелля. Старожили та окремі джерела свідчать, що існував підземний хід, який вів до костелу, що, ймовірно, будувався майже одночасно з маєтком".
Історик пояснив, що власники маєтку могли використовувати підземелля не лише для господарських потреб.
"Існує чимало різних історій про те, що сюди нібито могли приїжджати панські карети, однак підтверджених фактів про це немає".
Роман Михальчишин розповіва, підземелля під маєтком має три ніші.
"Центральним ходом міг бути цей тунель підземелля. Джерел небагато, тож стверджувати це однозначно неможливо".
Історик зазначив, що особливістю підземель є їхні перекриття.
"Палац, виконаний у стилі пізнього класицизмуПізній класицизм (також відомий як ампір) — це монументальний та урочистий архітектурний стиль кінця XVIII — першої третини XIX століття, що виник у Франції за часів Наполеона I. Він став завершальним етапом класицизму, відзначаючись підкресленою пафосністю, величчю та імперським розмахом., має цікаві деталі підземних приміщень. Зокрема, тут можна побачити аркоподібну стелю, старі металеві елементи перекриття та цегляну кладку. Ймовірно, це робили для зменшення навантаження на конструкції. Вражає й те, що якість виконання дозволила цим елементам зберегтися впродовж століть і дотепер залишатися в робочому стані".
Зі слів дослідника, доступу до підземного ходу нині немає.
"Підземний хід замурували в радянський період, під час активної забудови міста, зокрема в післявоєнні роки, у 1960-х. Це зробили з міркувань безпеки".
У часи холодної війни, за словами Романа Михальчишина, це приміщення слугувало бомбосховищем.
"Маєток пережив радянський період, під час якого відбулося чимало змін. Частину будівель перебудували, окремі елементи замінили або втратили".
Історик пригадав, що кілька років тому місцеві краєзнавці намагалися відшукати сліди підземного ходу біля костелу.
"Були розкопки, так: ентузіасти — місцеві краєзнавці — докладали зусиль і намагалися дослідити таємниці цього підземелля, однак війна та низка інших причин не дозволили продовжити дослідження".
Роман Михальчишин розповів, що вивчення красилівських підземель планують продовжити.
"Цікавість до цього досі існує, і сучасні технології, якими володіє наш час, звичайно, могли б дозволити це дослідити".
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
