У Леоніда та Тетяни Семенчук — 10 дітей. Це одна із 27 багатодітних сімей, що проживає у селі Перемишель на Хмельниччині.
Як розповіла Суспільному Тетяна, з чоловіком вона зустрілась у 2005 році. Їх познайомила спільна подруга.
«Було Різдво. Ми ходили колядували з молоддю. Ще когось привітати треба, вже як вітаємо. Лєна каже: в мене є кого, зараз наберу по телефону. І набирає Льоню. Ми йому заколядували охриплими голосами. І після цього почали спілкуватися».

У Леоніда та Тетяни — 10 дітей: шість дочок та чотири сина.
«Різні діти в нас. Давид — дуже шустрий, швидкий. Марк — велелюбний. Міланка в нас така смілива дівчинка. Карінка — більш соромʼязлива. Альона навчається в Рівненському училищі. Вона любить пекти, малювати. Вероніка також на кухні допомагає, вона теж трохи сором'язлива на людях».

Зі слів багатодітної матері, прокидаються всі о пів на восьму та починають збиратись до школи. Навчаються діти у дві зміни. Так набагато зручніше, говорить жінка.
«Раніше всі йшли на першу зміну, то це були скрізь черги».
Першу страву Тетяна варить у шестилітровій каструлі. Часто на кухні їй допомагають діти.
«Хтось картоплю чистить, хтось — моркву. От Давід в нас любить цибулю чистити. Як мені треба десь відʼїхати, я без проблем їду. Я знаю — в мене дівчата зварять. Віталік, до речі, відповідає за картоплю-пюре. Це його страва. Завжди тільки він її робить».

Прибирання та миття посуду в сім'ї — за графіком, додає Тетяна.
«Сьогодні Нікин день. Посудомийку завантажила. Помила те, що не вмістилось в посудомийку».
Семенчуки мають 18 сотих городу. Цьогоріч не встигла долучитись до збору картоплі. За півдня діти все зробили самі, зізнається мати.
«Я з дитинства розуміла, усвідомлювала, що в мене буде родина велика, буде діток багато».
Такий приклад Тетяна перейняла у своїх батьків. Вони виховували рідних та прийомних дітей.
«14 було: 7 рідних та 7 прийомних офіційно. І ще були дітки в мами з татом, яких привезли батьки і сказали: Олю, Віталику, ми знаєм, ви за ними доглянете. Я — найстарша в сім'ї, потім сестра, потім 5 братів. Це з братів найстарший, дружина, дітки. Зараз в нього 7 діток».

Леонід розповів, він також із багатодітної сімʼї.
«Шість братів і чотири сестри. Зараз в них теж великі сім'ї. У старшого брата є 10 дітей. У меншої сестри, — 12 дітей. У Хмельницькому живе молодша сестра — девять дітей. В Ужгороді ще одна сестра живе — тринадцять дітей: 10 хлопців і три дівчинки».
Зі слів Леоніда, в його батьків 70 онуків.
Як розповіла Тетяна, коли народжується дитина, роблять вдома родини. Готують самостійно.
«В нас було десь шістдесят людей. В цьому залі стояв один стіл, другий, третій. І в тій кімнаті ще 2 столи ставили».
Леонід працює будівельником. З його слів, діти завжди зустрічають його з роботи.

Семенчуки розповіли, мають сімейну традицію — щовечора всі збираються на вечірню молитву.
«Молимось і за Україну, і за воїнів, і за наші родини. Коли повітряна тривога, кажу: давайте будем молитись. Нехай вони попадають десь в поле, в ліс, щоб вони не принесли біди людям ці шахеди та ракети».
Пара розповіла, навіть у дорослому віці не соромляться вчитися в дітей.
«Вчать і терпінню. Часом не слухаються. Але сядеш і думаєш: ну а хіба ти завжди була слухняна. Як не слухаються діти, починаєш себе перевіряти. А чи я там все правильно зробила, починаєш себе контролювати».
Сім'я Леоніда та Тетяни Семенчук — одна із 27 багатодітних, що проживає в селі Перемишель Шепетівського району. За словами старости села Петра Яковчука, всього у «багатодітному селі» 713 жителів.
Оберіть Суспільне Хмельницький в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах.
Також слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.