Перейти до основного змісту
На Хмельниччині відкриють пам’ятник українцям, які рятували євреїв під час Другої світової війни

На Хмельниччині відкриють пам’ятник українцям, які рятували євреїв під час Другої світової війни

Пам'ятник Праведників народів світу у Кам'янці-Подільському
Пам'ятник Праведників народів світу у Кам'янці-Подільському. Хесед-Бешт

14 травня в Україні відзначається День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. У Кам’янці-Подільському, що на Хмельниччині, готують до відкриття пам’ятник Праведникам народів світу — українцям, які рятували євреїв у часи війни. На Хмельниччині такими визнані 89 жителів області.

Про це в етері Українського радіо Хмельницького розповіла менеджерка по роботі з громадськістю благодійного фонду "Хесед Бешт" Ольга Нікітіна.

Про які події і яких людей ми згадуємо у День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни?

В Україні шостий рік поспіль у ці травневі дні ми згадуємо про тих українців, які керувалися святим принципом людяності і милосердя і рятували життя євреїв. На українській землі за часи Другої світової війни так було врятовано понад 17 тисяч євреїв.

Сьогодні Україна серед 44 країн світу посідає четверте місце по кількості людей, які обрали для себе долю праведника. Ізраїльський меморіальний комплекс історії Голокосту Яд Вашем займається дослідженням і популяризацією тих людей, яким єврейський народ завдячує все ще своїм існуванням.

За даними меморіалу Яд Вашем на 1 січня 2024 року зафіксовано 2 тисячі 713 героїчних українців, які рятували євреїв, ризикуючи життям, і не тільки своїм, але і своїх родин. Тому що, коли на той час нацисти дізнавалися, що ти рятуєш єврея, нищили не тільки тебе, але й членів твоєї родини.

В нашій області на сьогоднішній день зафіксовано 89 людей, які рятували життя євреїв. Їх вже немає в живих, але ми маємо їхні імена, вони записані в Книзі пам'яті, яка доступна до ознайомлення у музеї Хмельницького благодійного фонду "Хесед Бешт". Це імена, до прикладу, родин Шершунів, Ларіонових, Пукасів. Це тільки кілька імен хмельничан, які навіки закарбовані на Алеї Праведників народів світу в Єрусалимі. Там є ще меморіальний парк, де на честь цих людей висаджені дерева, як символ життя.

Про які втрати єврейської громади під час Голокосту відомо на території Хмельниччини?

На Хмельниччини, наприклад, за час Другої світової війни голокосту було знищено 150 тисяч євреїв. Тільки в Кам'янці-Подільському ця цифра сягає 23 тисяч, з них 1500 дітей. В Проскурові(нині Хмельницький) було створено два гетто. Одне — професійне, в якому утримувалися лікарі, інші спеціалісти, і загальне гетто. Там знищено 9 тисяч єврейського населення міста. Окрім розстрілів там вмирали люди через відсутність води, їжі, санітарних умов, помирали від голоду, холоду та хвороб.

Як зберігається пам’ять про людей, які перебували в гетто і там загинули?

В межах громадського єврейського центру "ТХІЯ" у Хмельницькому існує музей Пам'яті. Тут є дуже цікавий предмет. Це гарна біла скатертина, зв'язана гачком. Вона стоїть в скляному кубі. Вона була зв'язана за стінками проскурівського гетто дівчиною Ідою, яка була підліткою. Вона загинула в тому гетто. В неї була подруга — українка Маруся, яка її провідувала і була закохана у її брата Семена, який тоді воював. Коли Семен повернувся з фронту, вони з Марусею одружилися. Для них Іда зв'язала оцю особливу скатертину до щотижневого єврейського свята шабат.

За єврейською традицією, в п'ятницю ввечері, коли наступає шабат, обов'язково стіл потрібно покрити білою скатертиною. Іда, розуміючи, що традиція не може перериватися навіть, якщо ти сидиш в гетто, зв'язала цю скатертину. А нащадки її брата Семена і українки Марусі передали скатертину в музей Голокосту.

Коли до нас в музей приходять екскурсійні групи, то ми завжди наголошуємо, що про подвиг українців на тлі збереження єврейської нації, особливо актуально сьогодні говорити, тому що ми всі розуміємо вже останні 12 років, що таке війна. І що умови війни дуже сильно акумулюють людські почуття, показують, на що ти здатен.

Ми маємо сьогодні високий рівень інформатизації про плани і дії ворога, наприклад. А тоді, у роки Другої світової війни, під бомбардуваннями, страшним тиском небезпеки і невідомості люди все одно думали ще про когось. Думали про своїх сусідів, про те, що їх потрібно рятувати. І вони рятували.

Збереженням цієї пам'яті сьогодні займається фонд "Хесед Бешт". І орієнтовно у серпні цього року в Кам'янці-Подільському відкриється пам'ятник Праведникам народів світу — українцям, завдяки яким сьогодні єврейська громада зберегла свої родини і вона є в цьому місті.

Авторка: Алла Коломея.

Топ дня
Вибір редакції
На початок