Освячення великоднього кошика є благословенням на споживання їжі після завершення посту та подякою за неї, а не просто традицією. Водночас свячені продукти не варто викидати — ними рекомендують ділитися або використовувати без зневаги.
Про це Суспільному розповів керівник інформаційного відділу Хмельницької єпархії, священник Захарій Залізний.
За його словами, освячення безпосередньо пов’язане із завершенням Великого посту.
"40 днів до Великодня церква тримає піст на їжу тваринного походження. Коли завершується піст, настає розговінняРозговіння — це церковний термін, що означає споживання скоромної (непісної) їжі після завершення тривалого посту. В українській традиції це символізує закінчення обмежень, зазвичай відбувається на Великдень, коли після служби свяченими яйцями та стравами припиняють піст. Також термін вживають в ісламі (іфтар) як вечірнє споживання їжі під час Рамадану.. Коли люди, відбувши божественну літургію, причастившисьПричастя (Євхаристія) — це одне з головних християнських таїнств, під час якого віряни приймають хліб і вино, що символізують Тіло і Кров Ісуса Христа. Таїнство символізує поєднання з Богом, єднання вірян між собою та спомин про жертву Христа, що є необхідним для спасіння та життя вічного. в святохрестових тайнСвятохрестові тайни — це Таїнство Євхаристії (Святого Причастя), встановлене Ісусом Христом на Тайній Вечері. Воно є центром християнського життя, де вірні приймають Тіло і Кров Христову для з’єднання з Богом, отримання благодаті, прощення гріхів та вічного життя. Це також жертва подяки та умилостивлення., можуть вже в день свята споживати їжу, від якої вони утримувалися протягом посту. Освячення у великодніх кошиків – це є благословення на споживання їжі".
Також це є формою подяки за продукти, які людина має, пояснив отець.
"Це подяка Господу за те, що ця їжа є у нас у кошиках".
Священник розповів, що важливо розраховувати кількість продуктів, щоб уникнути їх псування, і за можливості ділитися з іншими.
"Є багато людей, які не можуть собі дозволити зібрати великодній кошик. Ми в храмі практикуємо: коли є люди нужденні, які не мають змоги собі приготувати кошик, то кожна людина зі свого кошика бере якусь страву — чи то яєчко, чи то м'ясні продукти. І збираємо такий один великий великодній кошик. І тоді ним ділимося з нужденними людьми".
Зі слів Захарія Залізного, щодо символіки, центральне місце у кошику займає паска.
"Найперше кладемо хліб – паску, яка собою символізує ягня пасхальнеПасхальне ягня (агнець) — це давній християнський символ Ісуса Христа, який приніс себе в жертву заради спасіння людства. Традиційно на Великдень випікають солодкого баранчика (з бісквітного чи кексового тіста) або формують його з вершкового масла. Символ уособлює безгрішність, покірність та перемогу життя над смертю.. Також є в багатьох регіонах України, де такі ягнята випікають вже у формочках. Воно собою символізує пасхальне ягня, яким став Ісус Христос, коли приніс себе в жертву на Хресті. Тому Господь є наш хліб життя. І в пам'ять про це ми випікаємо паску".
Інші продукти, за його словами, мають переважно народні трактування, які відрізняються залежно від регіону.
Освячення кошиків не є обов’язковою практикою для всіх православних церков і більше притаманне слов’янській традиції. Водночас священник пояснив, що не варто зводити Великдень лише до освячення їжі.
"Часто люди приходять лише посвятити кошик і навіть не заходять до храму. Але головний сенс — у зустрічі з воскреслим Христом, а не в обрядах".
Щодо освяченої їжі, отець Захарій розповів, що її не рекомендують викидати.
"Варто розраховувати так, щоб вона не псувалася. Краще ділитися або віддати тим, хто потребує".
Якщо ж продукти залишилися, їх можна використати раціонально.
"Їжу можна віддати тваринам. Коли вже вона дійсно зіпсована, що навіть і сільські тварини її не спожиють, тоді краще десь її по церковному утилізувати: чи це десь в річку, чи закопати, де ніхто не ходить".
Окремо він підкреслює особливе ставлення до хліба.
"Хліб не можна викидати, навіть, якщо він не освячений. Кожен хліб є святий. Це великий божий дар. Ми все знаємо, що з геноцидуГолодомор 1932–1933 років — це масовий штучний голод, організований радянським комуністичним режимом, який визнано геноцидом українського народу. Спланована конфіскація продовольства та блокада сіл Сталіним мала на меті придушити опір українців і знищити частину української нації. Внаслідок цього загинули мільйони людей. 1933 року в українців особливе ставлення до хліба. І паска — також хліб. Якщо він вже не підходить до споживання людям, його можуть спожити якісь домашні тварини".
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
