У Хмельницькому затвердили нові правила догляду за деревами. Відтепер комунальне підприємство по зеленому будівництву і благоустрою міста має неухильно їх дотримуватися, а містяни можуть користуватися ними як практичним довідником. Ці правила розроблялися за участі міжнародних експертів.
Про це в етері Українського Радіо Хмельницького розповіла заступниця начальника управління комунальної інфраструктури, начальниця відділу з благоустрою Хмельницької міської ради Олена Жугда.
Минулого року комунальників навчали досліджувати дерева за новими стандартами. Проводились тренінги. Тоді ж до нас приїздив польський фахівець Пйотр Тишко-Хмельовець. Тож ухвалення нових правил догляду за деревами стало логічним продовженням цієї роботи?
Так, звичайно, це був такий початок. Ми вирішили його завершити гарною крапкою — зробити наші міські правила, яких повинні дотримуватися всі мешканці Хмельницької міської територіальної громади, а також підприємці й комунальні підприємства. Ми багато спілкувалися з нашими колегами, вивчали фахову літературу, опрацювали велику кількість книжок. Використовували також досвід Польщі, Німеччини, були в Києві, Львові. Це був складний, але цікавий шлях до того, щоб ми побачили якусь загальну картинку і сформували структуровані правила. У них ми все чітко описали: від закупівлі посадкового матеріалу й безпосередньої посадки до формувальної обрізки та догляду за дорослими й віковими деревами.
Чому взагалі виникла потреба змінити ці правила? За якими стандартами діяли раніше?
У нас є загальні державні Правила утримання зелених насаджень, які затверджені ще у 2006 році. Протягом певного часу в них вносили зміни, але вони не інтегровані в сучасні європейські стандарти.
У наших етерах ми часто підіймали питання про непрофесійне обрізання зелених насаджень у Хмельницькому. Чи передбачені в правилах нові стандарти? Я так розумію, що ми вже не побачимо дерев "під олівець"?
Ні, ми відмовилися від цієї практики. Ми побачили наслідки — "кронування" або "омолодження" негативно впливає на дерево. На перший погляд здається, що після обрізки воно стає безпечнішим: менше гілок і людям спокійніше. Але як наслідок утворюється велика кількість водних пагонів — це сплячі бруньки, які швидко проростають, але не формують міцного з’єднання зі стовбуром. При сильних вітрах вони часто падають. Ми також бачимо багато утворених дупел з гниллю, які поширюються по всьому стовбуру і в кореневу систему, відповідно. Як наслідок, гниє корінь. І ми нерідко спостерігаємо, як, на перший погляд, здорове, міцне дерево, наприклад тополя, раптово падає разом із коренем.
А які ще ключові новації містять нові правила?
Ми наголосили в цих правилах на збереженні зелених насаджень на території будівництва. Зазвичай забудовники чи інші підприємці, які здійснювали там будівельні роботи, закидували дерева сміттям, будівельними відходами, ставили огорожу на кореневу систему. Ми побачили, що це недобре. Тому в цих правилах визначили, як має огороджуватись дерево, який має бути для нього захист, як для кореня, так і для крони. Це одна з таких новинок. Навіть вже намагалися її реалізувати з деякими підприємцями. Подивимося, що з цього буде. Ми також розписали, яку необхідно робити обрізку для кожного дерева.
Де можна ознайомитися з цими новими правилами?
На сайті Хмельницької міської ради є у вільному доступі, також на наших сторінках у соцмережах. Все з гарними картинками та схемами.
Чи передбачаєте проводити навчання для комунальників щодо нових стандартів?
У планах є. Напевно, це буде десь взимку. Намагаємося зараз спробувати сформувати якусь програму, зробити поєднання лекційних і практичних занять. Можливо, будемо залучати голів ОСББ, управителів і тих, хто виконує роботи з обрізки.
Відкриті дані геопорталу Хмельницької громади свідчать, що 2 тисячі 30 зелених насаджень в Хмельницькому мають стан "аварійний" і підлягають видаленню (від ред. станом на 22 жовтня 2025 р.). Це досить велика кількість.
Так, тому що майже 70-80% всього нашого зеленого фонду — вікові дерева, тобто які вже не розвиваються, фактично на етапі аварійності. Є такі, що просто сохнуть. Ми розуміємо, що це проблема в кореневій системі, у відсутності вологи. Тому аварійні дерева доведеться видаляти. А що робити? Треба садити дерева. Тут варіантів насправді не дуже багато. Треба залучати до того громаду.
А які саме породи дерев сьогодні висаджують у місті?
Тополі ми не висаджуємо. Ми надали зараз перевагу таким деревам як платан, клен різних порід, липа, каштан "Бріоті", тому що бачимо, що наші звичайні каштани дуже постраждали від мінуючої молі. Цього року надали перевагу висадженню ліквідамбара. В нас їх немає на території громади взагалі. Ми їх попробували посадити. Таке досить цікаве дерево. Воно в перспективі буде великим, має гарні скелетні гілки. Подивимося, як буде рости. Через воєнний стан намагаємося садити ті дерева трішки. Та це не та кількість, яку би хотілось, але все одно ми робимо. На вулиці Героїв Маріуполя біля філармонії ми посадили, меценат біля Дитячого світу посадив два ліквідамбара. Подивимося, як воно буде розвиватися, яким воно буде. Якщо чесно, хочеться надати місту просто щось цікаве, чого немає, якоїсь яскравості, барвистості.
Авторка: Інна Ніколаєва
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
