Залишки фортеці "Ракочі" XVI століття розташовані за два кілометри від селища міського типу Меджибіж на Хмельниччині. Між селами Ставинці та Головчинці. Це були митниця, постоялий двір і замок водночас, туди зʼїжджались купці з різних країн. Під час татарської навали 1566 року знищили укріплення замку й з того часу не відбудовували.
Як вдалося встановити дату "загибелі" фортеці, а також які артефакти відкопали археологи Суспільному розповів директор Державного історико-культурного заповідника "Межибіж" Олег Погорілець.
За його словами, татарська атака замку відбулася з північного боку, з торговельного шляху, яким тоді користувалися тюркські народи й називали "Чорний шлях" в середині XVI століття.
"Ми зафіксували це за допомогою археологічних знахідок – це куля та наконечники стріл. Ми маємо літописні дані, що в 1566 році на Поділля прийшла величезна орда татарська, яка облягла Меджибіж, де заховався Микола Синявський зі своїм сином Рафаїлом. Меджибіж вони взяти не змогли, але все навколо понищили. І ось, за нашим припущенням, саме в цьому році було знищено цей замок. Підтверденням цього є, в першу чергу, — нумізматика. Наймолодша монета тут датується 1564 роком".
Укріплення у першій половині XVI століття звели за 2 кілометри від Меджибізького замку, на перетині двох військових і торгівельних шляхів. Зараз на цьому місці залишилися руїни колишніх 5-метрових оборонних ровів, які поросли деревами та кущами.
"Тут з півночі йшов "Чорний шлях", а з півдня — "Кучманський шлях". Саме в цих місцях вони перетиналися. Тому і Меджибізька фортеця, і всі інші укріплення в нашій області, для того, щоб оберігати наш край від татарських цих орд".
Олег Погорілець розповів, що саме для підсилення охорони цих шляхів й були збудовані додаткові укріплення за кілька кілометрів від фортеці у Меджибожі.
"Тут брали мито з караванів, які йшли з Криму далі до Польщі, до Львова, до Луцька. Також фортеця слугувала постоялим двором".
Замок побудували на острові, між двома рукавами річки Південний Буг. Тож місцевість теж слугувала додатковим захистом.
"Ми знаходимося з вами на першій лінії оборони. Де стояли гармати і де могли мушкетами відбивати перший натиск. За однією з версій, з північної сторони тут був в’їзд".
Укріплення фортеці — тенального типу.
"Які мали геометричні форми. Це міг бути чотирикутник, трикутник і восьмикутник. Її можна назвати навіть еталонною. Це зліпок подій середини XVI століття куди більше не втручалася людська рука, як будівнича так і господарська".
У 2025 році, розповів Олег Погорілець, виповнилося чверть століття, як на місці замку відбулися перші археологічні дослідження. Тоді під час розкопок знайшли кулі, наконечники стріл, монети, залишки гармат, кахлі та деталі упряжі.
"Унікальність та цінність її в тому, що вона більше не перебудовувалася. Тому що вона "загинула" в середині XVI століття. На цій території, на цьому замчищі не було будівельних ніяких робіт. І тим вона дійсно унікальна".
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
