На мапі "Фахівців супроводу ветеранів" показали, де вони працюють в Хмельницькій області. По Україні загалом нанесли понад 800 міток — місць, де військові, які служать, поранені, демобілізовані, а такожі їхні рідні, родичі захиблих і безвісти зниклих можуть отримати консультацію та допомогу з різних питань від фахівців. На Хмельниччині таких місць зі спеціалістами — 65.
Про це Суспільному розповіла керівниця міського комунального закладу "Ветеранський простір" Катерина Луцик.
За її словами, розробили мапу "Фахівців супроводу ветеранів” ГО "Простір можливостей". Наразі дані продовжують доповнювати.
"Ця мапа створена для того, щоб ветеран і родина могли зайти на цю мапу й могли побачити скільки фахівців є в їхньому населеному пункті. Щоб могли побачити, де є найближчі ветеранські центри. Наприклад, у великих містах, фахівці знаходяться по районах. Цим фахівцям можна зателефонувати, сконтактуватися з ними, вирішити свої питання, або піти до них у повний супровід".
За словами Катерини Луцик, користуватися мапою можуть і фахівці для координації одне з одним і щоб уточнювати інформацію щодо військового з іншого налеленого пункту.
"Часто бувають різні питання, наприклад, коли ветеран родом з Тернополя, але зараз перебуває на лікуванні, або переїхав жити в Хмельницький і треба якісь довідки чи питання дізнатися в Тернополі. То фіхівці можуть знайти колег на цій мапі, адже там є всі контакти, телефони тощо. Вони так само можуть сконтактуватися, щоб уточнити ту чи іншу інформацію і працювати з цим кейсом у Хмельницькому".
В Хмельницькій області наразі діють:
- міський комунальний заклад "Ветеранський простір",
- районний комунальний заклад "Ветеранський простір "Ветеран ПРО",
- обласний комунальний заклад "Ветеранський простір "Ветеран ПРО".
"Насправді, фахівців ще не так багато. У нас, станом на сьогодні, їх працює п'ять, але відкритий конкурсний набір. Кожний простір зараз перебуває в процесі відбору. Тому ми закликаємо всіх подавати заявки, подаватися на відбір. Далі буде засідати комісії та співбесіда. Коли майбутні фахівці подаватимуть заявки, то важливо звертати увагу, що там зазначені ветеранські простори різних громад. Тому, якщо вони хочуть подаватися до нас в міський простір, то треба вказати "Комунальний заклад "Ветеранський простір Хмельницької міської ради".
Катерина Луцик розповіла, наразі у ветеранський простір частіше звертаються поранені військові з проханнями допомогти завірити документи, отримати довідки з військової частини, сконтактувати з різними службами та організаціями, а також отримати направлення на ВЛК, або протезування.
"Ми маємо розуміти, що 80% звернень — це родини, адже ветеранів звільнених ще не так багато. Здебільшого — це родини, або поранені військові. Запити, навіть в поранених, — різні. Від адаптативного одягу до оформлення виплат, груп інвалідності тощо. Якщо говорити про звернення родин, то найчастіше звертаються родини безвісти зниклих. Це ті люди, які живуть щодня зі страшенним болем невідомості. Вони шукають будь-які організації, де можна було б дізнатися якусь інформацію".
Керівниця ветеранського простору розповіла, що наразі в Україні кількість таких закладів збільшуватиметься.
"Зараз в усіх стратегічних документах національного рівня ветеранський простір — це один з інструментів відновлення ветеранів. Тому такі ветеранські простори зараз створюються, відкриваються і, навіть, будуть будуватися з нуля. Їх стає, насправді, щодня все більше і більше. Чи є вони по громадах? Насправді дуже різна ситуація, десь є ветеранські простори, десь створили відділ по роботі з ветеранами і там працюють фахівці, але по районах то скрізь уже є або ветеранські простори, або ветеранські хаби".
За словами Катерини Луцик, ветеран, наприклад, який родом з Хмельниччини, а перебуває на лікуванні в Києві, може звернутися за консультацією до фахівця в будь-якому населеному пункті, де є такі фахівці.
"Насправді, спочатку, коли цей проєкт запускався, фахівці з супроводу ветеранів та демобілізованих осіб, працювали за територіальним принципом. Зараз це скасували. Тому, незалежно від того, де ти проживаєш, або звідки ти родом, або де в тебе місце реєстрації, ти можеш звернутися. Якщо я поїхала в відрядження в Київ, мені треба зараз послугу фахівця, то я можу так само зайти на мапу, знайти найближчого фахівця і до нього звернутися".
Основне завдання фахівця — знайти можливості допомогти ветерану вирішити питання з яким він звернувся, перенаправити до необхідних структук, надати інформацію щодо різних пільг, послуг тощо.
"Але важливо наголосити, що родина, або ветеран мають обрати собі фахівця, якому вони подають заяву. Цей фахівець візьме їх у супровід і буде їхнім основним фахівцем, який буде вести їхній випадок. Від "А" до "Я" буде моніторити нові й старі запити і допомагатиме їх закривати. Я часто говорю, що фахівець — це, як сімейний лікар, адже він в них буде один. Вони з ним подають заяву, заключають з ним договір. Після того з будь-яких питань — це довідка, оформлення статусу, психологічна підтримка, інформація про освіту, відкриття власної справи, ретрит для дітей, — вони з будь-якого питання звертаються до свого фахівця".
Поранені військові з інших областей, які, наприклад, лікуються в шпиталі Хмельницького можуть звертатися за допомогою до фахівців, де вони наразі перебувають. Проте, за словами Катерини Луцик, такі фахівці вже є в частині лікувальних закладів країни.
"Зараз шпиталі, лікарні тощо, вводять в штат власного фахівця. Це для того, щоб він був на місці і міг там максимально моніторити, комунікувати, спілкуватися з пораненими, які перебувають на лікуванні. Наприклад, у нас і в обласній, і в міській лікарні є такі фахівці, які працюють з пораненими. Але і наші фахівці з ветеранського простору часто ходять в міську лікарню і так само спілкуються з пораненими. Адже там, станом на зараз, один тільки фахівець, а поранених багато. Тому, для того, щоб допомогти закрити потреби, вони туди ходять".
Катерина Луцик теж ветеранка, вона служила бойовою медикинею в 81 окремій аеромобільній бригаді ДШВ. Коли в 2021 році з війни повернулася в мирне місто, то не було фахівців, які могли б домогти й підказати, як адаптуватися в цивільному житті. А зіштовхуватися з бюрократичними питаннями ветеранам доводилось особисто.
"Я повернулася в невелику громаду, в місто Ізяслав, де не було ні ветеранського простору, ні соціальної служби — нічого. За пів року мого перебування там, мене ніхто не запитав чи я там ще жива. Я залишалася сама, на щастя, з родиною. Тому, це дуже крутий інструмент для того, щоб допомогти родині поки ми чекаємо та підготувати до повернення ветерана. Ветерану — після повернення.
"Коли я була в Ізяславі, то я не знала, що робити з наслідками посттравматичного синдрому, закривалася в кімнаті. Якби до мене прийшов тоді такий фахівець, то це було би дуже круто. І я би, напевно, ще швидше все це пропрацювала і пережила. Бо я би не чекала поки мої посестри почнуть бити в дзвони, а ця людина, яка би виявила цю проблематику набагато раніше, можливо, запобігла би складнішим наслідкам".
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
