Сьогодні, 19 травня, у Свято-Георгіївському храмі Хмельницького попрощалися з двома полеглими воїнами. Обидва військові добровольці з перших днів повномасштабної війни. 34-річний Роман Ворошило воював у 14 окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. Загинув на Харківщині. 53-річний десантник Ігор Степанюк воював у 77 окремій аеромобільній Наддніпрянської бригаді. Загинув у березні 2025 на Харківщині.
Попрощатися з 34-річним Романом Ворошило до Хмельницького Свято-Георгіївського храму прийшли близькі, рідні та знайомі полеглого воїна. Чоловік працював далекобійником. Подруга сім’ї Леся Порохончук згадує, Роман був світлою та доброю людиною.
"Роман завжди був чудовим батьком, другом, вірним чоловіком, захисником. Завжди підтримати міг, допомогти. Це людина з великої букви. Мені дуже важко про це говорити. Він був герой", — розповіла Леся Порохончук.
За її словами, у березні 2022 року Роман добровільно пішов на війну.
"Він сказав, що немає йому чого тут сидіти, він іде захищати нашу країну. І хто, як не він", — розповіла Леся Порохончук.
Військовослужбовець брав участь в боях на Харківському та Куп’янському напрямках. Загинув 12 травня 2025 року на Харківщині.
"Він їхав рятувати наших хлопців 300-тих, забирати їх. І йому завжди вдавалося, а цей останній раз... завжди повертався живим здоровим, а цей раз не вийшло повернутися", — розповіла Леся Порохончук.
У Романа Ворошило залишилися дружина, 10-річна донька та мати.
У тому ж храмі сьогодні прощалися з 53-річним Ігорем Степанюком. До війни чоловік захоплювався риболовлею, був автомеханіком, розповів знайомий загиблого воїна Кирило Бабак.
"Це була дуже світла людина. Як його згадую, то було дуже багато прекрасних моментів. Ми з ним провели дуже багато часу, особливо дитинство. Дуже багато допоміг мені в чому. Навчив. Розбирався в машинах, ремонтував. В моментах де я щось не знав, завжди міг до нього звернутися", — розповів Кирило Бабак.
Ігор Степанюк доброволець з 24 лютого 2022 року, говорить його побратим на псевдо "Пастир". Спочатку воїн служив в одній з військових частин Хмельницького. Згодом його перевели у десантно-штурмову бригаду.
"Ми відносилися до частин тилового забезпечення. Він служив на посаді водія. Він забезпечував бойові частини засобами ураження. У 2024 році, відповідно до наказу генерального штабу, був переведений до 77 аеромобільної бригади", — розповів побратим.
За словами побратима, Ігор Степанюк загинув 6 березня під час артилерійського обстрілу на Ізюмському напрямку на Харківщині. У воїна-десантника залишилися дружина та син.
Двох військових поховали на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове в Хмельницькому.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
