Хаотичне скидання води Каховською ГЕС, знищення найбільшої в Європі херсонської птахофабрики, екологічна катастрофа Азовського моря, пожежі на Кінбурнській косі - це, за версією експертів Причорноморського центру політичних і соціальних досліджень, одні з найбільш резонансних екологічних злочинів Російської Федерації на території Херсонської області. Основними екологічними проблемами вони називають замінування територій та пошкодження шандорів Технічні споруди, які відкриваються під час весняної повені, коли надмірно води у водосховищі.на Каховській ГЕС.
Про методи фіксації екологічних злочинів, які розробили експерти центру, та шляхи розв'язання першочергових екологічних проблем Суспільне поговорило з директором Причорноморського центру політичних і соціальних досліджень Олександром Мошнягулом.
Свої дослідження ви почали перебуваючи ще в тимчасово окупованому Херсоні. Як фіксували й продовжуєте збирати інформацію про екологічні злочини, адже лівий берег Херсонщини досі окупований?
Взагалі наша організація займається розв'язання екологічних проблем протягом останніх років. До війни ми працювали з громадами Херсонської області, допомагали їм їх розв'язувати, бо екологічні проблеми на Херсонщині були присутні завжди. Це біда. Ми південний регіон з певними проблемами. Але зараз вони настільки кардинально посилились, настільки серйозні, що тепер громади й керівництво області вже не обмежаться якимись епізодичними діями.
Тому зараз потрібно вже не чекаючи повного звільнення області, готуватися до того, що екологічна проблематика буде ключовою роботою. Ми пропонуємо обласному керівництву - вже потрібно планувати не просто якусь програму природоохоронних заходів, а загальну стратегію розв'язання екологічних проблем, яка стане передумовою для загального відновлення.
Що таке інтерактивна карта екологічних проблем та як вона виглядає?
Так ми розробляємо зараз інтерактивну карту. На ній відображатимуться точки чи центри екологічних проблем та злочинів. Карта сформована на рівні громад. Далі будемо систематизувати, і вже доповнюватимемо її інформацією про ситуацію в населених пунктах цих громад та на територіях, що їм належать.
Тут головне, знаєте, не просто зробити карту, а показати наочно. Треба формувати громадську думку про те, що є такі точки, є тут проблеми і в цих проблемах ми маємо обрахувати які збитки нанесені. Громади дуже часто самі не можуть цього зробити навіть через брак достатньої кількості фахівців, які це роблять. Ми готові навіть допомогти в цьому питання. Ми підготували таку освітню програму, модуль освітній , щоб допомогти громадам обраховувати збитки. Без обрахування збитків, які нанесені природоохоронним об’єктам, ми не можемо планувати господарську діяльність, соціальну, бо все це дуже пов’язано.
Як збираєте інформацію для цієї карти, якими методами користуєтесь?
По-перше, це не стільки засоби масової інформації, скільки соціальні мережі, бо у нас у кожній громаді створено по кілька пабліків. Вони активно ведуться і туди дуже багато повідомлень надходить. З правим берегом, зрозуміло є контакти в громадах, а з лівим берегом - це конфіденційно, але ми спілкуємося з людьми, які там знаходяться, які повідомляють більш детально про ті факти.
У нас скрізь на правому березі, та й на лівому, створені військові адміністрації в громадах. Звичайно на лівому березі ситуацію вони не контролюють, а от громади на правому березі вже мають якесь розуміння мати: що в них, які обсяги, які обрахунки. Я вже сказав, що тим громадам, які не знають, як зараз їм визначити шкоду, нанесену довкіллю в населених пунктах, ми готові допомогти через навчання, тренінги для місцевих посадовців та активістів, допомогти в цих обрахунках.
Одна з найбільших екологічних проблем Херсонщини це розмінування. Відомо, що вже є план розмінування сільськогосподарських земель в Україні. На якому місці по розмінування зараз Херсонщина, чи пріоритетна вона?
У нас був нещодавно захід. І там була присутня дуже поважна експертка з цих питань. Вона зазначила, що на жаль Херсонщина не увійшла до пріоритетних областей. Пріоритетними у цьому плані визначили Черкаську та Миколаївську області. Херсон не є в пріоритеті. Але там є величезна проблема. Розумієте, це план розмінування пашні, сільськогосподарських земель. Вони будуть розміновуватись у першу чергу, бо зрозуміло, вони потрібні для сільського господарства. Але ми маємо величезний масив земель загального користування, природозахисних насаджень, лісосмуги, які у нас на другому місці.
Зараз дуже багато іде повідомлень з Херсонської області про те, що люди підриваються на вибухівці, залишеній російськими військами. Ми знаємо ще одну проблему, яку породила війна. Люди не мають достатньої кількості палива. Вони їдуть у посадки за дровами й підриваються. Все навколо шляхів, між населеними пунктами, між селами - все заміновано. Оці території, посадки й все, що не належить до сільгоспугідь - це величезний масив, який незапланований.
Ми не готові були до такого обсягу замінування. Сьогодні тільки 10 підприємств, які займаються розмінуванням, сертифіковані Це десь до тисячі саперів. Це дуже мало для такого обсягу роботи. Тому потрібні кошти, потрібні спеціалісти. Сільгоспвиробники не хочуть чекати, тому й наймають так званих "чорних саперів", але це теж небезпечно. За різними оцінками, десь до 10 відсотків посівна торкнеться нашої області. Більшість сільгоспземель не придатні через замінування.
Більшість орних земель Херсонщини, це зрощувані землі. Яка на сьогодні ситуація, адже відомо: минулого року російські військові пошкодили три шандори Каховської ГЕС. Чи це має наслідки для Херсонщини зараз, та які вони?
Пошкодження цих шандорів — це хаотичний витік частини води. Найбільша небезпека в тому, що після цього не буде в достатній кількості наповнюватися канал Дніпро-Інгулець, Дніпро-Кривий Ріг, не запрацює у повному обсязі Інгулецький канал, а звідти іде зрошення для населених пунктів Білозерського району. Це у нас Музиківська, Станіславська, Чорнобаївська громади. Це і ставки, якими користувалася колишня Чорнобаївська птахофабрика, яка у нас по факту у селі Музиківка розташована. Зрошення у колишньому Білозерському районі, його північній частині, зазнає суттєвих втрат.
Є ще інша проблема. Я не знаю, навіщо це зробили росіяни, але вони пошкодили помпи, які знаходяться на лівому березі. І тепер є проблема з наповненням Північнокримського каналу, який у бік Криму іде.
Обласна влада реагує на результати ваших досліджень? Чи користується ними? Чи дослухається до думки експертів?
Звичайно. Ми проводили нещодавно круглий стіл. До нас відгукнулося керівництво департаменту природоохоронного. Вони зацікавлені у будь-якій співпраці з громадськістю, яка робить практичні дії. Є робочі групи, при начальнику ОВА, комісія створена з обрахунку шкоди, нанесеної області в результаті бойових дій. Наших експертів запросили взяти учать у роботі цієї комісії.
Ваші методи екологічних досліджень чи схожі вони на методи міністерства екології, чи доповнюють один одного?
На нашу думку, наша методика обрахування, які ми особисто розробили для громад, вона не перетинається. У нас інші методи. Ми фактично робимо такі оцінювальні дії, як будівельники, які відновлюють, капремонт будинків роблять. Формуються дефектологічні акти. І наша інформація допоможе владі у розв'язанні проблем.
Читайте також
Обстріли Херсона, Антонівки, Берислава. 416 день війни: хроніка подій в Херсонській області
Читайте нас у Telegram: Суспільне Херсон
Підписуйтесь на Суспільне Херсон у Viber
