Авіаудари, артилерія, міномети, танки, реактивні системи залпового вогню, безпілотники. Такими видами зброї російські військові обстрілюють правобережжя Херсонщини. Лише за перші 20 днів вересня 2026 року вони випустили по деокупованій частині області понад 13 тисяч ударних дронів і завдали 18 авіаційних ударів. Ми дізнавались, які правила безпеки допомагають уберегтись від різних типів атак і чи дотримуються їх херсонці.
Переїзд з «червоної зони» врятував життя
Анастасія Шашина зараз живе у Корабельному районі Херсона. Каже, за час повномасштабного вторгнення навчилась реагувати на різні види загроз. Втім найбільшу небезпеку вбачає у російських дронах і вважає за потрібне знати, як від них уберегтись.
«У мене є собака, з якою треба гуляти постійно, і я зазвичай більше реагую на дрони. Дивлюся повідомлення: якщо немає загроз — іду. Якщо сповіщення не прийшло, але я чую за вікном дрон, то я, авжеж, нікуди не йду, залишаюся в безпеці. Потім, коли ситуація вже більш спокійна, йду гуляти з собакою і намагаюся слухати, щоб зверху нічого не дзижчало», — говорить Анастасія.
Одного разу уважність дівчини допомогла їй вчасно помітити безпілотник і швидко зреагувати. Тоді вони з бабусею та собакою були на прогулянці.
«Бачу як дрон летить прямо біля нас. Ми почали шукати якийсь кут, щоб сховатися за багатоповерхівкою, або під деревом. А він просто «полює» на людей. Тоді, якщо не помиляюсь, в автівку поцілив, але ми були живі, здорові. Коли я вдома, то шукаю безпечніше місце: якийсь кут без вікон, щоб бути хоч у мінімальній безпеці», — розповіла херсонка.
У 2025 році родина Анастасії переїхала з території Дніпровського району, яка розташована у «червоній зоні». За словами дівчини, це рішення врятувало їм життя.
«Рік тому бабуся і матір сиділи без світла, тепла. Я була на той момент в іншому місті. І вони мені сказали, що переїжджають до нашої знайомої, в інший район. І через деякий час, приблизно через пару місяців, «прилетіло» в мій будинок», — сказала вона.
«Будуємо маршрути манівцями»
Олег — житель Дніпровського району міста. Говорить, перед тим як виходити на вулицю, стежить за повідомленнями про активність російських дронів. Від цього залежить його маршрут.
«Є аналітика про те, де більше дронів, на якій вулиці. Намагаємось оминати ці небезпечні місця. Вибудовуємо маршрут такий манівцями: не по центральних вулицях, а під будинками, деревами», — розповів Олег.
Також він звертає увагу на те, щоб дорогою були місця, де можна перечекати небезпеку: мобільні укриття на зупинках автотранспорту, відкриті під'їзди, навіси.
«Дуже дошкуляють нам керовані авіабомби. Про них ми відразу дізнаємось за гучними сигналами і ховаємось у більш підготовлених укриттях. Це можуть бути підвали, підземні споруди», — сказав чоловік.
Укриття та правило «двох стін»
Алла Тягай зараз проживає у Центральному районі міста. Її будинок старий і в ньому немає укриття, тому жінка користується правилом «двох стін».
«Якщо вже близько вибухає, то ми виходимо в коридорчик. Хоча там теж захист не дуже, але хоч подалі від вікон. Коли йдеш на роботу, виходиш, чуєш постріли. Іноді пролітає, свистить над головою. Тоді в мене очі, вуха відкриті — прислухаюсь до всього, до кожного звуку на вулиці», — ділиться Алла.
Дотримується правил безпеки й Оксана Ліпей. Майже рік вона працює художницею редакційно-видавничого відділу однієї з бібліотек Херсона. Каже, усі заходи проводять з урахуванням безпекової ситуації.
«Я проживаю постійно в Херсоні, ходжу на роботу, проводжу заходи як з дітками, так і з молоддю. Робимо це у безпечні дні. Зранку моніторимо чи все спокійно, чи все більш менш нормально, і чекаємо на людей», — говорить Оксана.
На початку літа 2026 року у бібліотеці проводили захід «Зелені свята». Того дня російські військові дроном скинули на територію закладу вибуховий пристрій.
«Ми одразу сказали про це керівникам, які також були в бібліотеці. Вони вже зателефонували до поліції. Ми всі одразу спустились в укриття й перечекали поки забрали цю вибухонебезпечну річ. Коли бачимо якусь загрозу — КАБ, дрони — одразу спускаємось», — сказала працівниця книгозбірні.
Чути, бачити та аналізувати інформацію
Волонтер Владислав Волинець майже рік працює в «соціальному таксі». Заявки приймають у різних районах міста, в тому числі й у «червоній зоні». Нещодавно в роботі команди було два випадки, коли їм довелося тікати від FPV-дрона.
«Ми зловили сигнал і побачили на моніторі свою автівку. Звісно ми були не під сіткою, ми були у внутрішньому дворі будинку, тому знайшли найпростіше рішення — їхати одразу під сітку, поки оператор наводився, кружляв і намагався щось зробити. Таким чином ми уникнули зіткнення з FPV-дроном. Було, коли КАБи падали в центрі міста. Тоді кидали автівки, тікали в укриття», — згадує Владислав.
Він вважає, що в умовах прифронтового міста важливо постійно чути, бачити та аналізувати інформацію. Перевіряти місцеві чати про загрози з повітря, орієнтуватись за звуками та повідомленнями про те, що відбувається у місті.
Під час поїздок Владислав зважає не лише на власну безпеку. Серед його пасажирів є люди на кріслах колісних або маломобільні. У разі атаки вони не зможуть швидко залишити автомобіль, говорить чоловік.
«Добре, що у нас є сітки по місту. Це можна ще якось використати на свою користь. Щоб вийти, потрібен час. Якщо людина більш мобільна, з силами в руках, ногах, то ми ще можемо висадити її з авто. А так, зазвичай, ні. Тікаємо одразу. Нам всім видають індивідуальний захист: бронежилети, каски і детектори. Під час раптового обстрілу — це секунда-дві — ти мало що встигнеш зробити. Потрібно хоча б секунд 15, щоб почути, зрозуміти, що це до тебе, і десь очима побачити укриття. Але це треба бути в режимі постійної готовності», — сказав волонтер.
За 20 днів вересня більш ніж 13 000 ударних безпілотників
Правобережжя Херсонщини перебуває під ударами авіації, артилерійськими обстрілами, але найбільше військові РФ атакують ударними безпілотниками, говорить речник 30-го корпусу морської піхоти Павло Дрогаль.
«Наразі безпекова ситуація у Херсоні і на Херсонщині загалом залишається складною. Ворог дуже активно застосовує авіаудари, керовані авіаційні бомби по нашому напрямку. Їх кількість також зростала. За серпень було 35 авіаційних ударів, за 20 днів вересня — вже 18. Наймасовіше застосовують ударні безпілотники. За 20 днів вересня вони застосували більш ніж 13 000 ударних БпЛА саме по нашому напрямку. З них понад 12 000 вдалося подавити або знищити нашими засобами протидії», — розповів він.
Жителям прифронтового міста необхідно реагувати на повітряні тривоги та знати як діяти, якщо загроза застала у приміщенні, на вулиці чи у транспорті, говорить офіцер відділу комунікації 30-го корпусу Артем Рудаков.
«Коли є загроза застосування авіації вам потрібно пройти у спеціально підготовлене укриття. Якщо воно розташоване далеко від вас, спускайтесь у підвальні приміщення вашого будинку і перебувайте там до відбою повітряної тривоги. Якщо пересуваєтесь по місту автівкою та чуєте, що у вашому районі мобільно-вогневі групи почали застосовувати стрілкову зброю, вам потрібно якомога швидше вийти з автівки і відійти якомога далі в укриття. Тому що першочергова ціль для противника — це автівка», — застеріг він.
За словами Артема Рудакова, на вулиці від дрона можна сховатись під деревом, у кущах, зайти у під'їзд чи якесь приміщення, щоб не залишатись на відкритій місцевості, де вас легко можна помітити.
«Якщо ви перебуваєте в приміщенні і чуєте, що поруч з вашою будівлею літає дрон, по-перше, вам потрібно відійти від вікон, користуватись в такому разі правилом «двох стін», і це має вас врятувати. І звичайно, не ігнорувати повітряні тривоги і тривоги про застосування БпЛА», — сказав військовослужбовець.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram та YouTube.
