Херсонка Уляна Протопопова разом з батьками вимушена була поїхати з Херсона під час окупації, де пробули два місяці. Зараз родина тимчасово проживає у Львові та мріє про повернення додому. Свою історію дівчина розповіла Суспільному.
Під час окупації Херсона весь час родина Протопопових через обстріли ховались у підвалі. Саме там Уляна зустріла свій 12-тий день народження.
"Рік почався як і будь інший. Лише в лютому у мене був день народження. Проте замість торта і повітряних кульок я ховалася в підвалі від ворожих обстрілів. Перші місяці війни, як в тумані, пройшли, як один день", — говорить Уляна.
Рішення виїхати родина прийняла після чергового обстрілу. Дорога у два дні була небезпечною і виснажливою.
"На першому українському блокпості ми дуже зраділи. Тато, навіть, заплакав. Ми дуже були раді побачити наших хлопців. Ми дали їм гостинець. На другому блокпості - вони відмовилися брати й сказали, що їм все вистачає і пригостили йогуртом", — каже Уляна Протопопова.
До війни Уляна займалася танцями, акторським мистецтвом, знімалась в кіно, ходила до модельної школи. Зараз все це дівчина покинула. Єдина розрада — це малювання. Війна, розказує Уляна, перевернула життя.
"Війна змусила мене дуже швидко подорослішати. 23 лютого у мене було дитинство, а 24 — бац, і його у мене забрали", — каже дівчина.
Зараз, розповідає Уляна, її головне завдання — підбадьорювати й підтримувати батька Єгора. Чоловік після виїзду з окупації добровільно вступив до лав ЗСУ, був поранений на фронті та переніс ампутацію двох ніг.
"Я дуже рада була його бачити, бо він зі мною і він був живий. Зараз йому стало трохи легше. Ми чекаємо на протези. Він трохи повеселішав. Йому важко, але я сподіваюся він стане на ноги", — говорить Уляна Протопопова.
Львів, розказує Уляна, подобається, але дуже хоче якнайшвидше повернутися додому, хоч їхній будинок зруйнований. Вулицю Мирну, біля Антонівського мосту, на якій проживала сім'я, в перші дні війни російські війська обстріляли. Про звільнення Херсона Уляна дізналася телефоном від бабусі, яка залишилася в місті.
"Я сиджу, нікого не чіпаю. Дзвонить моя бабуся і каже "Херсон звільнили". Я кажу "Що?". Вона, каже, що чула. Кладемо трубку. Сиджу і не можу це все переварити. А потім думаю, Херсон звільнили, збираємо валізи і їдемо до Херсона", — розповіла Уляна.
Як повернеться додому, Уляна хоче організувати пікнік, зробити шашлик і запросити рідню, друзів і сусідів, щоб відсвяткувати перемогу.
Читайте також
Змінили уподобання, щоб допомагати ЗСУ і батькам: п'ять історій дітей з Херсонщини
Створює квіти з шоколаду. Історія жительки Херсонщини, яка під час війни переїхала до Тернополя
"Золоте серце": як херсонка стала волонтеркою й організувала ініціативу "Котики-патріотики"
313 день війни: хроніка подій в Херсонській області
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Підписуйтесь на Суспільне Херсон у Viber
