"Золоте серце": як херсонка стала волонтеркою й організувала ініціативу "Котики-патріотики"

"Золоте серце": як херсонка стала волонтеркою й організувала ініціативу "Котики-патріотики"

Ексклюзивно
"Золоте серце": як херсонка стала волонтеркою й організувала ініціативу "Котики-патріотики"
. Київ. Президент вручає відзнаку "Золоте серце" Ірині Саліховій, 30 грудня 2022 Фото: Ірина Саліхова/Facebook

Перші дні окупації Херсона. В місті паніка, люди скуповують все в магазинах та аптеках, бо ніхто не знає, що буде далі. В лікарнях більшає людей з вогнепальними пораненнями, опіками тощо. Жодна з міських лікарень не була готова до такої кількості поранених, згадує волонтерка Ірина Саліхова. Це вона на початку повномасштабного вторгнення організувала у Херсоні волонтерську ініціативу "Котики-патріотики" і всі її зусилля спрямувала на допомогу лікарням і людям, які потребували допомоги. Президент України 30 грудня вручив Ірині відзнаку "Золоте серце". Суспільне поспілкувалось з волонтеркою і більше дізналось про її роботу та як вона ставиться до нагороди.

"Про нагороду я дізналася 5 грудня — в День волонтера. Прийшла додому з одного з заходів, на якому були присутні, і десь о пів на восьму вечора мені зателефонували. Сказали, що з Адміністрації президента, що Українська волонтерська спілка подала мене на номінацію і що я одна з десятьох волонтерів, яких Президент буде нагороджувати "Золотим серцем", — розповіла Ірина.

"Золоте серце" Ірини Саліхової: як херсонка стала волонтеркою й організувала відому ініціативу
Відзнака "Золоте серце" Саліховій Ірині Фото: Ірина Саліхова/Facedook

Волонтерка каже, що для неї це було несподівано, бо працювала і працює не задля нагород.

" Але, знаєте, наче так і мало бути. Я відчула себе на своєму місці, відчула вже офіційне визнання, а не просто подяки від людей, які отримували безпосередньо від мене та від нашої ініціативи допомогу. Не скажу, що це якось змінило моє самосприйняття та сприйняття цього світу, але реально дуже приємно", — сказала Ірина.

Вона згадує, коли все почалося, просто відгукнулась на заклик міськради приносити, в кого є, перев'язувальні матеріали. Бо близько Херсона точилися бої й лікарні були переповнені пораненими. Згодом, переконавшись у відсутності координації, вирішила напряму працювати з лікарнями.

"Золоте серце" Ірини Саліхової: як херсонка стала волонтеркою й організувала відому ініціативу
Київ. На врученні відзнаки "Золоте серце" Фото: Ірина Саліхова/Facebook

" Я перекваліфікувалася — перестала приносити цю допомогу до міської ради, а почала закривати заявки з лікарень. В першу чергу це була реанімація, потім опікове відділення, хірургія, а на більше вже грошей зазвичай не залишалося", — згадує Ірина.

Коли побачила, що сама вже не справляється, за одну ніч зібрала команду. Це були її друзі, знайомі та геть незнайомі люди, які відгукнулись на допис у соцмережах, Спочатку їх було 17, пізніше команда розрослася до 42 людей.

"Ми стали називати себе "Котики-патріотики". Так склалося, що здебільшого ми займалися медикаментами, але пізніше нам почали гуманітарні штаби з різних міст надсилати дитяче харчування, засоби гігієни. І, власне, в нас був на це попит, тому що до нас дуже багато цивільного населення Херсона почало звертатися, і почали роздавати це все по заявках. Тобто в нас була ця система налагоджена — ми приймали заявки, ми їх закривали, ми про них звітували, про всі витрачені кошти", — розповідає волонтерка.

Ірина згадує, як швидко в окупації спорожніли аптеки й почали закриватися одна за одною. Тоді самі ж фармацевти підказали волонтерам, як можна діяти. В Херсоні на той час буди аптеки, які зачинились в перший день, відповідно там були й ліки, і препарати.

"І завідувачі аптек, фармацевти допомагали нам знайти вихід на ці аптеки закриті. І ми збирали кошти та викуповували просто ці аптеки. Таким чином ми з чотирьох аптек викупили інсуліни, яких уже на той момент у місті не було, та доставили їх у три лікарні в Херсоні. По-перше, щоб регіонально людям зручно було туди добиратися. А по-друге, щоб це роздавалося централізовано через ендокринологів, у яких є бази інсулінозалежних людей і в яких вони бачать, у кого інсулін уже закінчився, а і кого запас на кілька місяців ще є", — згадує Ірина.

Весь час "Котики-патріотики" були не самі. Їм допомагали волонтери з Миколаєва, а також ті, хто виїхав із Херсона до інших міст — Одеси, Івано-франківська. Коли поставки до Херсона стали неможливі, Ірина закуповувала медикаменти в інших містах — у Львові, Харкові, Одесі, Києві, Дніпрі. Все це звозили на склад в Одесі. Звідти вже волонтери, херсонські підприємці просто люди з автівками допомагали просто перевозити через російські блокпости до Херсона.

"Останнім часом водіям доводилося проходити через понад 60 блокпостів. Звісно, що інколи окупанти на блокпостах просто відбирали ці медикаменти. Ми довго чекали, де спливуть ці медикаменти ми думали, що вони їх будуть роздавати як власну гуманітарку. А потім ми дізналися, що вони їх просто спалюють. У нас двічі не доїхали машини, інколи водії просто зникали безслідно. Когось брали в полон на кілька днів, когось не можуть знайти й досі. Одного з водіїв Червоного Хреста, який доставляв нам медикаменти, російський снайпер убив пострілом у голову", — розповіла Ірина.

Та попри все волонтерам вдавалось доправляти ліки та медикаменти до Херсона. Звідти, навіть на лівий берег — в Чаплинку, Голу Пристань, Олешки передавали.

"Зараз ці райони від нас, на жаль, відрізані, і ми людям там не можемо допомагати. Але ми продовжуємо постачати медикаменти херсонцям, жителям передмістя Херсона. Бо так — місто деокуповане, але люди залишилися там без доходів, без місць роботи, ще не всі отримують забезпечення від держави, соціальну допомогу. Тому попит на послуги волонтерів, на жаль, залишається", — говорить Ірина.

"Золоте серце" Ірини Саліхової: як херсонка стала волонтеркою й організувала відому ініціативу
Київ. Президент вручає відзнаку "Золоте серце" Ірині Саліховій, 30 грудня 2022 Фото: Ірина Саліхова/Facebook

Через переслідування Ірині з чоловіком і домашнім улюбленцем — котом довелось виїхати з окупованого Херсона. Вирішили зупинитись в Одесі, бо там знаходився їхній волонтерський склад. Роботу не припинили, відшукували будь-яку можливість доставляти ліки в Херсон. Навіть тоді, коди це можна було робити тільки через Запоріжжя. Зараз, після деокупації стало простіше. Вже не треба скуповувати медикаменти по всій Україні, для цього в Одесі є гуртові бази.

"В нас там є аптеки, з якими ми працюємо на постійній основі, вони для нас роблять персональні програми лояльності, якісь медикаменти навіть дають безплатно для Херсона і херсонців. І нам кажуть, що ми їх надихаємо. Одна з мереж аптек, із якою ми співпрацюємо, почали збирати кошти на автівки для ЗСУ, вже придбали декілька", — розповідає Ірина.

Волонтерку постійно запитують, звідки пішла назва ініціативи "Котики-патріотики".

"Я просто так називала свого кота — коли з ним вдома бавлюся, ласкаво — "ох ти ж мій котик-патріотик". І воно якось було так гармонійно і влучно, що ми просто взяли це за свій бренд, всім це дуже сподобалося", — відповідає Ірина.

Згодом в ініціативи з'явився і власний логотип. Його розробив один з волонтерів, який за сумісництвом виявився дизайнером.

"Котики- патріотики" — це не якась організація або благодійний фонд. Це волонтерська ініціатива. Ми її ніяк не реєстрували, адже вона була створена вже на момент окупації Херсона, коли не працювали якісь адміністративні органи. Ми не могли зареєструвати якийсь благодійний фонд. І все це настільки стихійно відбувалося, що було не до того. Все робилося і робиться на довірі" — сказала Ірина Саліхова.

Читайте також

З прапором на БТРі. Поліцейський з Херсона, який став відомим завдяки відео, про події березня та роботу в окупації

311 день війни: хроніка подій в Херсонській області

Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон

Підписуйтесь на Суспільне Херсон у Viber

На початок