Складнощі з реалізацією збіжжя через небезпеку від дронів РФ, нестача робочих рук, недостатня кількість вологи — такі проблеми цьогоріч спіткали аграріїв правобережної Херсонщини. Сільгоспвиробники вже зібрали зернові та зернобобові культури, триває збір технічних: льону та соняшнику, пізніх овочів і баштанних.
Через постійні російські атаки посівні площі в Херсонській області скоротились на більш ніж 20 тисяч гектарів порівняно з 2025 роком. Ми дізнавались, який врожай отримали аграрії та які культури планують вирощувати надалі.
Реалізував врожай завдяки постійним клієнтам
У теплицях Олександра навесні вирощували розсаду кавунів і динь, нині — огірки, взимку планують садити редиску. Також посіяли озиму цибулю. Щоб наступного сезону знову садити баштан, потрібно заробляти на нього вже зараз, говорить фермер.
На лівобережжі Херсонщини він два десятки років вирощував кавуни й дині. На початку повномасштабної війни виїхав з окупації і зараз займається баштанництвом у Херсонському районі. Починав з п'яти гектарів, а у 2026 році висадив 30 гектарів кавунів і два гектари динь. Говорить, врожай був хороший — деякі гібриди, наприклад «Талісман» і «Крістіан», дали по 70-80 тонн.
«Була рання продукція, хоч і пізніше, ніж завжди, але це все кліматичні умови, які в цьому році склалися. Цей рік, напевно, був найкращим за відсотком Брікса, тобто за солодкістю, і він був дуже схожий на лівий берег. Тому що я відчуваю за смаком, де одеський чи миколаївський, а де херсонський з лівого берега — там завжди був найкращий кавун. І ми цього року дуже близько підійшли до тієї якості і тих об'ємів, які були на лівому березі», — розповів Олександр.
У його господарстві переважно працюють жінки, чоловічих рук не вистачає. За словами фермера, свій врожай кавунів і динь вдалось реалізувати лише тому, що має постійних клієнтів.
«Була дуже велика проблема в тому, що не їдуть машини, не їде клієнт. Кожного дня ти по 10-20 разів кажеш, що все тут добре, ми тут їздимо і все таке, але люди бояться і не їдуть. Тому доводилося зменшувати ціну, а це дуже сильно впливає на колег. Бо їм кажуть, що в Херсоні, наприклад, кавун по 10 гривень, а вони продають по 12. Вони не розуміють, що я скидаю ціну, бо сюди ніхто не їде, всі бояться. Я навіть давав дуже великі фрахти, але люди відмовляються і все», — пояснив чоловік.
Покупці відмовлялись їхати на поля
Найбільших збитків зазнали аграрії, які вирощували кавуни й дині, говорить директор департаменту розвитку сільського господарства і зрошення ХОДА Дмитро Юнусов. Через дронову небезпеку баштанні не вдалося вивезти з поля.
«Покупці з машинами не їхали на поле до нашого фермера. Якщо в день необхідно було десять фур, то вісім з них відмовились одразу, дві приїхали. І більшість кавунів у фермерів залишились, на жаль, на полі. Тому саме по кавунах наші аграрії мають найбільші збитки в цьому році. Хоча близько десяти тисяч тонн вдалося зібрати. Це не той врожай, на який ми розраховували. Ми думали, що це буде в 3-4 рази більше», — сказав Юнусов.
За його словами, у 2026 році площа посівів скоротилась на більш ніж 20 тисяч гектарів. П'ять тисяч гектарів пшениці знищили обстріли армії РФ. На 20-ти тисячах гектарів врожай не збиратимуть через загрозу ударів російських безпілотників. Зернові й зернобобові вже зібрали, зараз триває збір врожаю технічних культур.
«Зернових та зернобобових вже зібрали на площі 114 тисяч гектарів. Було скошено понад 360 тисяч тонн продукції, більша частина — це 170 тисяч гектарів озимої пшениці, 10 тисяч гектарів — ячмінь, також 7,8 тисячі гектарів — горох. Також наші аграрії приступили до збирання технічних культур. Вже скошено 22 тисячі гектарів, з яких найбільше льону — майже 7 тисяч гектарів», — розповів директор департаменту.
Погодні умови були сприятливими, говорить Дмитро Юнусов. Врожайність зернових культур перевищує тогорічну у три-чотири рази. Торік була інша ситуація. Деякі фермери взагалі нічого не косили або збирали менше 10 центнерів з гектара.
«Сьогодні ж середня врожайність пшениці по всій області становить 32 центнери з гектара. А в деяких випадках, на тих полях, де був пар, врожайність становила понад 60 центнерів. Таких врожаїв деякі фермери не бачили десятки років. Це стосується й інших культур: ячмінь — більш ніж 30 центнерів з гектару, дуже добре в деяких місцях себе показує льон», — каже Юнусов.
Соняшник мав дуже добрий вигляд на початку, але тривала відсутність дощів призвела до того, що частина посівів погоріла, додав посадовець. Як наслідок, замість очікуваних 20 центнерів з гектара, ледь вдається вийти на середній показник у 12 центнерів з гектара
Нестача робочих рук і складна безпекова ситуація
Натомість весняні дощі дали гарний врожай озимого ріпаку й пшениці, говорить фермер Віталій Олексієнко. Він вирощує зернові культури на площі в півтори тисячі гектарів.
«В цьому році дуже гарно себе показав ріпак, оскільки ми його доглядали дуже-дуже чемно і допомогли нам опади. За весь період вегетації ріпаку була більш-менш сприятлива для нього погода, тому ми отримали результат кращий, ніж очікували. А по пшениці: там, де чекали більшого врожаю, його було трошки менше, а там, де не очікували прям нічого, випали зонально опади і врожай був кращий», — розповів Віталій.
Він вважає, що цей рік був найважчим через відсутність робочих рук і небезпеку. З 2023 року чоловік орендує поля у Херсонському районі. Через пожежі його господарство втратило 20 гектарів ріпаку і трохи пшениці. Поля вдавалося вчасно гасити, тому більшість врожаю врятували.
«На зараз дуже великі проблеми з кадрами. Техніку потрібно ховати від небезпеки. А ще нема куди діти збіжжя. У мене один склад наполовину тече, тому ми розкладаємо там все зонально: трошки тут, трошки там. Решта збіжжя або лежить в рукавах у більш безпечному місці, або на зберіганні на елеваторі. Але тут залишилось зерно для пайовиків і на посів, яке ми дуже скоро будемо протруювати і готувати до посіву: фасувати чи в бігбеги, чи в причепи, щоб потім можна було зручніше, а головне — швидко завантажувати в сівалку, тому що на полях ситуація небезпечна», — говорить аграрій.
Фермери шукають нові культури для вирощування
Через погодні умови й небезпеку фермери відмовляються від вирощування деяких традиційних для півдня культур і замінюють іншими, більш посухо- й пожежостійкими, каже Дмитро Юнусов.
«Наші фермери змушені були відмовитися від сої. Інгулецька вода, на якій ми відновлюємо зрошення, не підходить для вирощування сої. Потім наші аграрії вже почали відмовлятися від кукурудзи. Минулий рік був збитковий по цій культурі. Ми цьогоріч маємо тільки 300 гектарів кукурудзи, яка була посіяна на крапельному зрошенні. Також ми бачимо скорочення посівів соняшника у зв'язку зі зміною погодних умов. Посуха постійно повторюється і соняшник реально невигідно садити. Натомість збільшуються посіви льону. Він більш стійкий до посухи, а за ціною приблизно такий же, як соняшник. При цьому після нього можна вирощувати іншу культуру. Льон кращий попередник, ніж соняшник. Також ми бачимо збільшення площ під горох», — сказав він.
За його словами, наступного року прогнозують, що площа посівів зменшиться. Зона ураження дронами збільшилась до 40 кілометрів. Та попри небезпеку й нестачу вологи, фермери планують продовжувати працювати.
«Зараз ми вже спостерігаємо несприятливі погодні умови для наступної посівної кампанії. Вже декілька місяців не було опадів на полях. Наші фахівці аналізують запаси вологи в ґрунті і їх майже немає, тому наші аграрії вимушені сіяти реально в сухий ґрунт», — зауважив Юнусов.
«Ми плануємо посіяти озимий ріпак. Зараз несприятливі й посушливі умови, але я думаю, ми дочекаємось свого дощу, а як ні, то будемо ризикувати, будемо сіяти в сухий ґрунт і чекати божого благословення і дощу, щоб отримати гарні сходи», — каже Віталій Олексієнко.
Фермер Олександр говорить, що на сьогодні змушений шукати землю на більшій дистанції від Херсона.
«Дивимось ближче до Миколаєва. Максимально близько до Херсона, але щоб максимально далі від фронту, тому що безпекова ситуація не дає спокійно працювати не тільки нам, а й багатьом іншим людям і підприємствам», — сказав він.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram та YouTube.
