У виставковій залі на Площі Свободи у Херсоні відкрилась виставка робіт родини художників "Час: він іде". Це картини херсонського художника Володимира Гончаренка, його сина Олександра та 8-річної онуки Бажени.
Експозицію "Образи нерукотворні" творив близько 10 років, - говорить худодник Володимир Гончаренко. Роботи є нерукотворними, адже створені у техніці монотипія.
"Це така техніка, коли художник малює на склі або на металевій пластині конкретну або абстрактну роботу. Потім накладає папір, робить відбиток і дивиться, що вийшло. Виходить, як правило, навіть не те, що ти хотів і взагалі не очікував. Чим вони цінні, що це в одному екземплярі їх не можливо повторити нікому", - каже художник.
Серія робіт під назвою "12" відображає 12 апостолів та Ісуса Христа.
"Монотипія робить на крейдовому гладкому папері. Я якось знайшов старий церковний календар. І зворотна сторона біла, блискуча. І подумав, як раз підходить друкував і захопився. Один, другий відбиток і подивився вийшло десь 13 образів", - розповів Володимир Гончаренко.
Заглавна робота називається "Час. Він іде2.
"Він іде. Христос чи нове пришестя. Сонце світить, воно як німб над ним. Тут ідуть кольори теж невипадкові: зима, весна, літо, осінь, - плинність часу. Христа ніхто не бачив. Ми хоч і зображаємо його як людину, але це такий образ… тому ця манера не конкретна. Тому, що ви придумаєте, як знаєте Біблію чи історію, те ви і побачите", - каже хужодник.
Від інших робіт виставки вирізняється копія з роботи Караваджо "Взяття Христа під варту". Картина є епіграфом до всієї виставки і є контрастною стосовно інших, - розказав Володимир Гончаренко. Таких робіт близько 13 у світі, які легко сплутати з оригіналом.
"З Одеського художнього музею європейського мистецтва вкрали оцю роботу. Вона вдвічі більша форматом. І коли я це взнав, побачив як раз репродукцію, вирішив: напишу цю копію, щоб її знайшли. Її дійсно знайшли потім. Я під роботами назви не робив. Тільки номери, щоб кожна людина побачила щось своє, відчула на настрій". - каже Володимир Гончаренко.
Третя зала присвячена роботам 8-річної онуки Володимира Гончаренка Бажени. На виставці 40 картин дівчинки, намальованих олівцями, фломастерами, фарбами та пастелями. Експозиція називається "Який чудовий цей світ". Ту є портрет мами дівчинки.
" Мене дуже трогає ця робота. Намальована моя дочка. А вона написала мама тире любов, найкраща, єдина в світі, ще з помилками. Але я дивлюся і дійсно: Це ж моя дочка. Хоч і малюнок дитячий, але це схоже. У неї якраз є це відчуття, художній смак. Ритм і так далі. Я навіть дивуюсь", - говорить художник.
"Я молода художниця і дуже вдячна своєму дідусеві та хрещеному. Вони зробили мені такий сюрприз. Я дуже довго малювала всі картини: з трьох років до 8. І присвячую їх своєму дідусеві", - каже Бажена Гончаренко.
Друга зала присвячена роботам сина Володимира Гончаренка Олександра. Експозиція називається "Відродження". Олександр Гончаренко займається монументальним розписом, реставрацією церков та соборів. Один з відреставрованих розписів в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври.
"Це робота давня. Тут написано латиною перекладається, як разом та окремо. Дерево життя. Бачите, обличчя людини. Може це бог, може батько, бо десь на мене схоже. А тут людина, яка попадає чи на той світ. Ангели. Графіка більш така сучасна. Філософська. Називається «Імперія ангелів»,- чогось він полюбляє це слово. Це дуже важливо дитині, коли вона починає себе шукати, дати цю можливість знайти себе. Дати умови, якщо казати про малювання. До мене частенько підходять люди і кажуть: чи добре малює моя дитина. Добре. Всі діти малюють добре". - говорить Володимир Гончаренко.
