Під цілодобовими обстрілами, з ускладненою логістикою та дефіцитом робочих рук бізнес у Херсоні продовжує працювати. У 2025 році в області були зареєстровані 2033 ФОПи і 153 юридичні особи. Представники херсонського бізнесу сплатили до бюджету мільярд 90 мільйонів гривень податків.
Хтось з місцевих підприємців ризикує відкривати нові заклади, а хтось — змушений був релокуватися у більш безпечні регіони.
Тетяна Кучеренко — власниця магазинів у Херсоні. Говорить, реалізувати давню мрію змогла після деокупації міста, у травні 2023-го. До повномасштабної війни працювала онлайн: продавала одяг, переважно дитячий, також надавала бухгалтерські послуги.
"Це була наша з доньками довоєнна мрія. Ми хотіли відкрити стаціонарний магазин у 2022 році, але війна завадила. Тоді прийшла ідея відкрити маленький магазинчик на районі із самим необхідним: шкарпетки, трусики", — розповіла Тетяна.
Зараз вона має три магазини у місті. Останній відкрила після того, як отримала грант на розширення бізнесу. Разом із нею в крамницях працюють ще двоє співробітників.
"Другий магазин відкрила через півроку після першого. Це було у 2023-му, після річниці визволення, що здалось нам дуже символічним. А третій — влітку 2025 року. Ми зрозуміли, що не вміщаємося в своїх маленьких магазинчиках, люди все більше дізнавалися про нас і йшли. Треба було розширювати асортимент. Тоді й відкрили третій, великий магазин зі складом", — пояснила підприємиця.
За її словами, працювати у Херсоні під цілодобовими обстрілами – щоденний ризик. Але попри все жінка залишається у місті і забезпечує роботою себе та найманих працівників.
Продовжує працювати і власниця швейного підприємства Олена Шевченко. Бізнес не закрила навіть після того, як російські військові атакували її офіс у мікрорайоні Східний. Зараз це вже так звана "червона зона" і їздити туди небезпечно.
"У нас там був великий склад. Значно більші площі, ніж ми маємо зараз. Але ми це все пережили і роздрібнилися на три маленькі локації. Це нам дає додаткову перевагу. Якщо, наприклад, буде пошкоджене якесь одне приміщення, ще два працюватимуть у звичному режимі. Тому що клієнт не розуміє. Коли ти береш замовлення, всі просять перш за все чіткі строки", — каже Олена.
Її підприємство працює з 2001 року. Коли виникло питання, чим займатися, обрали текстильні вироби, тому що вони завжди користуються попитом і мають величезний асортимент.
"Ми почали з дитячого одягу. Шили його дуже довго, але потім народжуваність у нашій країні трошки зменшилась і цей товар, на жаль, перестав користуватися таким попитом. Тоді ми перейшли на постільне приладдя, ковдри, штори. Потім у нас з'явився спецодяг і я зрозуміла, що у текстилі можливості просто необмежені", — розповіла підприємиця.
Обсяги виробництва Олени зросли, разом з ними збільшився і колектив. Наразі на підприємстві працює 31 людина. У швейному цеху вироби шиють на новому обладнанні. В приміщенні є світло та тепло.
"Зараз дівчата роблять простирадло на гумці. Це досить кропітка робота, тому що вся праця закрійника полягає в точних розрахунках. Спочатку треба розрахувати, а потім відрізати", — каже Олена.
Разом з тим у місті є і підприємці, які були змушені закрити бізнес і релокувати його у більш безпечні регіони. Серед них — власник мережі кав’ярень Костянтин Дудченко. Заклад у середмісті Херсона закрили у 2025 році через погіршення безпекової ситуації. Баристою у ньому працював Олексій Мельниченко, відомий своїми малюнками обстріляних армією РФ будівель. Останній робочий день кав’ярні зробили символічним — це було 11 листопада, у третю річницю звільнення міста.
"Коли FPV-дрони почали долітати до центру Херсона, мені просто стало страшно за Льошу і відвідувачів закладу. Тобто, працюючи у тій зоні, ми, з одного боку, давали людям можливість прийти та випити каву. А з іншого боку, і вони, і Льоша наражали себе на небезпеку", — сказав Костянтин.
Заклад відкрили у 2019 році. Починали з формату "кава з собою" при сервісному центрі. За три роки розвинулись від торгової точки до повноцінної кав’ярні. У 2022-му, на початку повномасштабного вторгнення, було вже два заклади й планувалося розширення. Наразі Костянтин Дудченко релокував бізнес до Івано-Франківська. Втім, із Херсоном зв’язок не втрачає і мріє про повернення.
"Ми досі платимо оренду за приміщення. Домовились про супер низьку ціну, щоб зберегти його за собою. Думаю, що це відповідь на питання, чи готові ми повернутись. Але для цього мають бути умови. Якщо безпекова ситуація дозволятиме, на що я дуже сильно сподіваюся і вірю, тоді так, обов'язково повернемось", — говорить підприємець.
На Херсонщині станом на початок 2026 року були офіційно зареєстровані 33541 юридична особа та 33155 фізичних осіб-підприємців. Протягом 2025 року були створені 153 юридичні особи та 2033 ФОПи. Натомість припинили діяльність 382 юридичні особи та 3610 ФОПів, розповів директор департаменту розвитку економіки обласної державної адміністрації Артем Мішин.
"Це, в першу чергу, пов’язано з тим, що відбулися певні зміни у податковому законодавстві. Також вплинула безпекова ситуація. Частина підприємців, які не здійснюють діяльність, або якщо вона неприбуткова, вирішили її ліквідувати. До повномасштабного вторгнення у нас було 66 тисяч активних платників різних форм власності і видів діяльності. А зараз, враховуючи, що дві третини області все ще тимчасово окуповані, активних платників у нас 15 тисяч. Для порівняння — на початок минулого року ця цифра була на рівні 16-17 тисяч", — сказав він.
Протягом 2025 року з інших областей до Херсонської перереєструвалися 222 юридичні особи та 58 ФОПів. Разом з тим, до інших регіонів перейшли 135 юридичних осіб та 536 ФОПів. Найбільше підприємств, які продовжують працювати, наразі зосереджено у сферах торгівлі, агросектору, переробної промисловості та сфери послуг.
"Це ті сфери, які забезпечують першочергові потреби населення: забезпечення продовольчими товарами, тобто роздрібна та оптова торгівля, забезпечення побутовою хімією, засобами гігієни. Також люди дуже активно користуються послугами салонів краси, побутовими послугами, дрібним ремонт, середнім ремонтом одягу", — додав Мішин.
За 2025 рік представники херсонського бізнесу сплатили мільярд 90 мільйонів гривень податків, говорить директор департаменту. Підприємцям, які працюють на прифронтових територіях, пропонують пільгові умови кредитування, компенсаційні програми за працевлаштування ВПО, людей з інвалідністю, ветеранів, а також гранти на розвиток власної справи. За словами заступниці директора Херсонського обласного центру зайнятості Людмили Барабаш, з квітня 2023-го у межах програми кошти отримали 108 заявників.
"Це надання грантів для стартапів і для розвитку бізнесу. Конкретно на Херсонщині, як прифронтовому регіоні, можна отримати до півмільйона, а для учасників бойових дій, ветеранів і членів їх родин — до мільйона гривень. У програмі "Власна справа" виділений ще такий напрямок, як дошкільна освіта. За нею теж можна отримати мільйон", — сказала Барабаш.
За її словами, роботодавцям на Херсонщині бракує як вузькопрофільних спеціалістів, так і працівників робітничих професій.
"На сьогодні по Херсонській області є приблизно 500 вакансій. І десь половина з них – це саме фахівці: службовці, бухгалтери, юристи, державні службовці, психологи. А також робітничі професії: робота з інструментом, слюсарі, водії. У цій сфері теж відчувається кадровий голод", — сказала заступниця директора обласного центру зайнятості.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram та YouTube.
