Повідомлення про загибель захисників України на війні надходять з громад Харківської області, університетів та інших навчальних закладів. У березні 2025 року стало відомо про прощання з 72 героями. Список, наведений у матеріалі Суспільного, не є повним.
Віталій Лофицький
38-річного сапера Віталія Лофицького, полеглого 18 березня поблизу Кохівки на Дніпропетровщині, поховали у Богодухівській громаді.
Родом із Краснопілля Сумської області, він не зміг знайти спочинку на малій батьківщині через активні бойові дії. Віталія поховано з військовими почестями на Алеї Слави Богодухівського кладовища. У захисника залишилися батьки, дві доньки, сестра…
Сергій Красніков
8 березня на Алеї Слави Семенського кладовища у Дергачівській громаді попрощалися з 34-річним Сергієм Красніковим. Чоловік помер під час лікування у Києві 5 березня.
Військовий був молодшим сержантом Головного управління розвідки Міністерства оборони. Він служив з січня 2023 року.
До війни працював у будівельній сфері. У вільний час чоловік обожнював займатися музикою, писав та виконував пісні.
У полеглого залишились батько Олександр, мати Ольга, сестра та племінники.
Микола Верещак
23 березня у селі Павлівці на Харківщині попрощалися з Миколою Верещаком. 30-річний чоловік поліг 18 березня при виконанні бойового завдання в районі Диліївки Краматорського району Донецької області.
Про втрату повідомили у Кегичівській громаді.
Руслан Павлік
У Люботинській громаді повідомили про втрату: 16 березня 2022 року у боях біля села Кам’янки Ізюмського району загинув Руслан Павлік.
У перші дні повномасштабного вторгнення російської армії в Україну Руслан пішов добровольцем у лави Збройних Сил і мужньо захищав Україну в 90-му окремому батальйоні десантно-штурмових військ.
У листопаді 2023 року військового посмертно нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
Олег Бутенко
16 березня 2025 року зупинилося серце штаб-сержанта, командира мінометного розрахунку Олега Борисовича Бутенка, повідомили у Великобурлуцькій громаді. На захисті України Бутенко був з 2024 року, ніс службу у 151-й окремій механізованій бригаді.
"Олег Бутенко мав військовий досвід. Після строкової служби, на яку був призваний у 1997 році, став на захист державного кордону України до лав Харківського прикордонного загону Вільхуватського відділку. Солдат-стрілець, закінчивши школу прапорщиків, став помічником начальника застави. Коли російські війська розпалили війну на сході України, Олег у березні 2014 року був мобілізований в зону АТО. У складі Луганського прикордонного загону ніс службу на кордоні з Ростовською областю. Там став очевидцем початку ворожої агресії і перших кровопролитних сутичок", — сказано у повідомленні.
Командир мінометного розрахунку брав участь у важких боях на гарячому Покровському напрямку, захищав Харківщину.
Серце захисника зупинилося під час перебування на позиціях на Куп’янському напрямку.
