Всеволод Чебодаєв — редактор Українського радіо, був журналістом Харківського обласного радіо, диктором і ведучим. Він був серед тих, хто створював "Харків-2", де звучала українська музика, а нині дотичний до "Радіоточки", що розповідає історію української пісні.
Для проєкту "Радіодім" Всеволод Чебодаєв розказав про свій шлях на радіо, як просував в етері українську музику, втікав від погоні, зробивши матеріал про рейдерство, а також про відрядження, щоб жителі Харківщини могли чути ексклюзивні інтерв'ю з зірками.
Домашнє радіо: "Говорить Люботин, в студії диктор Всеволод Чебодаєв"
Всеволод Чебодаєв прийшов працювати на Харківське обласне радіо наприкінці 80-х років, але захоплювався радіомовленням з дитинства. Чебодаєв згадує, що до садочка не ходив, весь час проводив з дідусем і міг слухати радіо цілими днями.
Там у мене з'явилися кумири серед ведучих, і згодом я почав не тільки слухати, а й робити передачі домашнього радіо. У нас в оселі лунало: "Говорить Люботин, в студії диктор Всеволод Чебодаєв", і пішло-поїхало. Новини читались з газет, музичні програми — з платівок. Що цікаво, "Говорить Люботин", яке пролунало тоді в дитинстві, згодом долею випадку пролунало і в справжньому ефірі, адже саме мені випало створювати люботинське міське радіо. Це було під час навчання.
Завдяки парі та новому альбому "ВВ" потрапив на радіо
Всеволод Чебодаєв називає свою історію знайомства з обласним радіо цікавою та незвичною. Влаштувався туди на роботу Чебодаєв завдяки двом людям — Ашоту Худаєву, який згодом став головним лікарем команди "Металіст", відомим травматологом, та музиканту Олегу Скрипці. Студентське парі визначило подальшу долю журналіста та ведучого Всеволода Чебодаєва.
"Тоді ми з Ашотом навчалися в одній групі у Харківському медичному училищі. Мої батьки хотіли, щоб я здобув більш корисну професію, ніж радіо. І ось одного разу Ашот Худаєв приніс на заняття касету і каже: "Це дуже крутий український гурт "ВВ", їхній новий альбом, він ще офіційно не виданий — ексклюзив, передали з Києва. Я знаю, що ти почав дружити з обласним державним радіо, і ось б'юсь об заклад, що вони не поставлять це в ефір". Ми щось посперечалися, я пішов на Чернишевську, 22 з касетою, мене зустріли музичні редактори. І я запропонував, кажу: "Можете переписати, поставити в ефір". І в найпопулярнішій тоді програмі "Музична пошта" відбулася прем'єра пісні "Та-та-та-танці" гурту "ВВ". У 1987, радянському, році, коли все піддавалося цензурі на обласному мовленні, кожне слово буквально, кожна пісня затверджувалася, і така прем’єра відбулася. В Києві, на всеукраїнському радіо, "ВВ" ще не звучали", — пригадав Всеволод Чебодаєв.
Після цього випадку майбутній журналіст став частіше приходити у Радіодім. Першим, ще позаштатним, матеріалом був репортаж для піонерського радіожурналу "Зміна трудова".
Покликання, погоня та сміливі матеріали для радіо
Всеволод Чебодаєв продовжував навчатися у медичному училищі, але розумів, що робота на радіо — це його покликання. Тому згодом вступив не до медичного університету, а до харківського університету імені Горького на факультет української філології, бо факультету журналістики в Харкові в той час не було.
Вже навчаючись в університеті, працював в службі інформаційного мовлення на Харківському обласному радіо, яку створив Олександр Швець. Вона називалась СІМ — служба інформаційного мовлення. Дуже прогресивний на той час був крок, адже це була інформаційно-музична динамічна програма, подача новин дуже-дуже динамічна у порівнянні з київським ефіром. І в такому форматі вона існувала багато років.
У часи перебудови на обласному радіо почали виходити більш сміливі матеріали, каже Всеволод Чебодаєв. Одного разу йому навіть довелося тікати від переслідувачів.
"Послав мене Олександр Швець на таке відповідальне завдання — допомогти фермеру. Вже тоді з'являлися перші фермери й от у люботинського фермера почали відбирати надану державою землю. І я поїхав зробити про нього матеріал. Записав цей матеріал, а потім бачу, що за мною женеться якась машина. А я на мотоциклі, і я почав тікати. В один момент зрозумів — сигналять, кричать, то це погоня. Хочуть чи відібрати запис, розмагнітити. Ну, мотоцикл не "Волга", вдалося мені відірватися, але в Харків я приїхав з таким чорним обличчям, наче виліз з шахти. Вийшов цей сміливий на той час матеріал, ще й Олександр Борисович Швець каже: "Поставмо пісню Талькова "Панове демократи минулого віку, виходьте на суд обдурених мас". І це в радянському ефірі! На той час це було дуже сміливо", — розказав Чебодаєв.
Відрядження до Києва за новими піснями та розмовами з зірками
Після того, як Всеволод Чебодаєв закінчив університет, йому запропонували очолити мистецьку редакцію обласного радіо.
Я, зокрема, робив цикл про сучасний романс, романс в сучасних українських піснях, це було дослідження на дуже багато серій, виявилося у нас чимало красивих ліричних романсових творів. Була та ж програма "Музична пошта", яка з радянських часів прийшла. Я записував інтерв'ю з усіма, хто приїжджав до Харкова, або навіть їздив до Києва, бував вдома у багатьох зірок, там записував з ними інтерв'ю. І возив записи з Києва до Харкова. Це зараз дуже просто, можна на різних платформах завантажити будь-яку музику, а тоді потрібно було брати такі важезні рулони, їхати з ними до Києва на Хрещатик, 26 і там в апаратних з рулону на рулон записувати всі новинки української музики, які з'являлися. А потім потягом їх везти до Харкова. Але ці всі знайомства мені дуже знадобилися сьогодні, коли ми створили четвертий радіоканал Суспільного, канал української пісенної класики, бо ми, звичайно, оцифрували весь пласт музики, який був на рулонах у фондах Українського радіо. Але не все збереглося, не все належної якості збереглося, і зараз я спілкуюсь з багатьма, хто творив у 70-80-90 роки, вони надають ці записи зі своєї фонотеки.
Радіостанція "Харків-2": про що мовила
Чебодаєв каже, що згодом виникла ідея централізовано створити окремі обласні радіоканали. Так розпочалася історія радіо "Харків-2". В ефірі звучали інформаційно-музичні програми, блок з новинами, підсумками вчорашнього дня й анонсами на теперішній, історичні рубрики та рубрики про цікавих людей, у прямий ефір до студії приходили відомі гості.
"Ми з командою, яка зібралася з різних редакцій обласного радіо, пропонували, щоб це була FM-хвиля, і таку хвилю навіть забронювали – 106,1, як я пам’ятаю. А тоді нам її не дали, бо наше керівництво вважало, що престижніше працювати на ультракоротких хвилях, бо там звучав колись московський "Маяк", і коли там буде звучати "Харків-2" — це буде солідно та престижно. Попри те, що діапазон був неслухабельний, але дуже багато було відгуків, листів", — пригадав Всеволод Чебодаєв.
Створення "Харків-2" дало поштовх розвитку української музики та естради в усьому регіоні, зазначив журналіст.
Ті приватні FM-ки, які почали з’являтися, вони або звучали з Москви, або з московськими назвами. Був київський ефір, але там зовсім не було української музики. І знайомий діджей тоді мені говорив, що лише одна українська пісня в плейлисті була й то у виконанні московської групи. А на "Харкові-2" звучала українська музика, знову ж, всі зірки, які приїжджали до Харкова, приходили до нас у прямі ефіри, бо ми приходили до них в концертні зали, записували інтерв'ю. І вже не рулони возили з Києва, почали з’являтися касети, диски й таким чином українська музика була гідно представлена на нашій хвилі.
Як Українське Радіо Харків звучить у регіоні
Зараз Всеволод Чебодаєв працює над піаром, поширенням інформації, анонсів про передачі всіх каналів Суспільного радіомовлення. За останній рік Українське Радіо з'явилося в різних населених пунктах Харківщини, зокрема в Лозовій, Берестині (колишній Красноград, декомунізовано у 2024 році — ред.).
"Українське Радіо Харкова, його включення, поступово з'являється у різних населених пунктах. Це не просто зробити, не всюди є доступ до якісного інтернету. І як тільки з'являється така можливість, то сигнал доставляється через інтернет вже з харківськими врізками. Бо до цього він брався з супутника, там йшов чисто київський ефір. Нещодавно ми ввімкнули Українське радіо в Балаклії й там вже з'явилися врізки харківської студії. Є ще певні "білі плями", пов'язані з рельєфом: це і Чугуєв, і Нова Водолага, будемо працювати над тим, щоб прорахувати й там частоти", — зазначив Чебодаєв.
"Радіоточка" — українське ретро
У 2023 році до Дня Незалежності України було створено радіоканал українського ретро, української пісенної класики "Радіоточка". Всеволод Чебодаєв каже, до цього не існувало жодної радіостанції, яка б розповідала про історію української пісні.
"Це взагалі було ганебно. Усі ці "Мелодії" та "Ретро-FM" — ми пропагували все, що завгодно — російську музику, потім західну. Українського ретро там як не було, так і немає по цей день. Тому Суспільне, з огляду на це, створило канал українського ретро "Радіоточка" і поки що існує в інтернеті, але сподіваємося, що Нацрада дасть нам ефірні частоти й люди почують унікальну радіостанцію в ефірі. Працюю над її наповненням, просуванням, промоушеном", — розказав радійник.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
