За два тижні роботи у селі Кам’янці на Ізюмщині один з піротехнічних підрозділів ДСНС ліквідував щонайменше три міни-"пелюстки", з десяток артснарядів різного калібру, бойову частину з РСЗВ, некеровані авіаційні ракети тощо.
Про це Українському Радіо Харкова розповів майстер-сержант служби цивільного захисту, сапер-оператор відділення розвідки та розмінування Олександр Осадчий.
"Це район ведення бойових дій, тут по всій території Кам'янки є велика кількість боєприпасів, як залишених, так і тих, які не вибухнули, є залишки касетних боєприпасів. З того, що нам трапляється найнебезпечніше, що ми вже знаходили тут за дні, що тут працюємо, то це наслідки дистанційного мінування мінами ПФМ: ПФМ1, ПФМ1-С. Люди скаржилися, що в них і на подвір'ях у городах були. Вони маленькі, в траві їх непомітно, тому нам треба взувати протимінне", — говорить Осадчий.
"Крім мін ПФМ, знаходили тут ручні гранати, вони майже всюди, де ми працюємо, підствольні гранати, снаряди. До речі, на цій вулиці, де ми зараз працюємо, стояли російські САУ, позиції були їхні, і ми знаходили тут бойові частини від реактивної системи залпового вогню "Град", — розповідає Олександр Осадчий.
За його словами, наприкінці вересня 2024 року сапери продовжують першочергово розміновувати у селі критичну інфраструктуру, зокрема лінії електромереж.
"Задача стоїть перевірити лінії електромереж, щоб електрики могли заїхати й проводити роботи. Ми не проводимо розмінування будівель, для цього працюють вибухотехніки в поліції, наша задача — розміновувати ділянки, які перед подвір'ям. Тобто першочергово ми проходимо ЛЕП, газопроводи, водопроводи — критичну інфраструктуру", — говорить Осадчий.
"Часто дуже буває, коли ми йдемо, проходимо лінії електропередач, люди з дворів виходять і просять перевірити, бо було таке, що в них у городі якісь вибухонебезпечні предмети, ПФМ валяється, наприклад. Ми заходимо, знищуємо, з таким працюємо, лише не заходимо до будівель, то не наша спеціалізація", — пояснює сапер-оператор Олександр Осадчий.
За два тижні сапери пройшли дві вулиці у Кам'янці. Просуваються залежно від засміченості території, смугами шириною 5-7 метрів на 40-50 метрів за день.
Для проведення робіт сапери спочатку зрізають високу рослинність — без догляду село обростає бур’янами й деревами, розповідає начальник відділення розвідки та розмінування групи піротехнічних робіт спеціальної аварійно-рятувальної частини головного управління рятувального загону в Тернопільській області Петро Макар.
"Спочатку відбувається очищення району ведення бойових дій візуальним методом за допомогою ручних ножиць, грабель, шанцевого інструменту. Після того, коли ми очистили від високої рослинності, проходимо з приладами для виявлення в наземному шарі небезпечних предметів. За допомогою візуального методу ми бачимо все, що залишається на поверхні, за допомогою приладів можемо знайти все, що вкладене в ґрунт", — говорить Петро Макар.
Життя у Кам’янці після окупації
Кам’янка була звільнена восени 2022 року після піврічної окупації російськими військами. У селі на кінець вересня 2024 року мешкає приблизно десята частина людей, які жили тут до повномасштабного вторгнення, каже місцева жителька Любов. Разом із чоловіком Олександром вона повернулася у село навесні 2023 року. Рік до того, теж навесні, родина виїхала звідти.
"Не було ні вікон, ні дверей. Розбите, пошкоджене. "Z" всюди пописане. Пограбували все. З погреба все "вичистили". Ми як приїхали, то ні ложки, ні вилки не було. ЗІЛ сина згорів. Зараз від акумулятора маємо світло, купили плиту і балон газовий, щоб готувати. Тримаємо каченят і свиней. Було двоє поросят по 200 кг — руські з’їли. Поросят, кіз, корів у людей теж поїли (російські окупанти — ред.)", — розповідає Любов.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
