Як СБУ стримувала "російську весну" та сепаратистські рухи у Харкові у 2014 році: спогади Олександра Скакуна

Як СБУ стримувала "російську весну" та сепаратистські рухи у Харкові у 2014 році: спогади Олександра Скакуна

Ексклюзивно

Сепаратистські рухи, що були у Харкові у 2014 році, стали першим етапом впливу РФ на регіон. Другим етапом були теракти, які прихильники ідеї "Новоросії", пройшовши відповідне навчання у російських кураторів, вчиняли у Харкові та області, розповідає полковник СБУ Олександр Скакун. Він каже: "У той час все вело до Москви". За його словами, СБУ працювала з бойовиками жорстко, але в межах закону.

Як зачищали Харків від сепаратистів, розслідували теракт біля Палацу спорту, на чому змогли "взяти" комуністку Александровську та що стало фінальною точкою у "руській весні" у Харкові?

Про це в подкасті "Харківський Євромайдан" від Українського Радіо Харкова розказав Олександр Скакун. Далі — пряма мова.

2014 рік для Харкова та області: "руська весна", проросійські діячі, колапс влади

Це був дуже страшний період для Харкова і регіону. Я розумію, що на той час не було ракетних ударів, не було російських військ біля Харкова. Але була тиха "повзуча" сила, яка працювала всередині регіону.

Один з проросійських мітингів на площі Свободи у Харкові у 2014 році
Один з проросійських мітингів на площі Свободи у Харкові у 2014 році. Олександр Скакун

Це було з проросійськими рухами, їх було досить багато ще при "Партії регіонів". З 2010 по 2014 роки вони почали квітнути буйним цвітом. Ми пам’ятаємо всі ці заходи, пам’ятаємо роль пана Мураєва, який впливав на всю цю історію. Він позиціонував себе як український діяч, але дуже щільно взаємодіяв із сепаратистськими рухами.

Євгеній Мураєв
Євгеній Мураєв. Фото: Партія "Наші"

Ще до Майдану були присутні рухи Медведчука, представники цього руху були пан Лесик і пан Саттаров. Пан Саттаров у Криму, пана Лесика вже давно не бачив. Це був ще один проросійський, я б сказав антиукраїнський рух.

Андрій Лесик
Андрій Лесик.
Зараз протистояння є відкритим, ми розуміємо де ворог, де друзі, де наші захисники, це — Сили оборони, це — ЗСУ. Харків у наш час став залізобетонним містом. Гадаю, можна сказати, що всі харків’яни захищають своє місто. Так, мені часто кажуть, що дуже багато "диванних історій", тихушних, сепарських. Але, якщо говорити про місто в цілому, то місто зараз на захисті своїх кордонів, на захисті свого регіону, на захисті всієї України.
Проросійський мінтинг у Харкові у 2014 році
Проросійський мінтинг у Харкові у 2014 році. Олександр Скакун

Що стосується тих часів, тоді було дуже багато людей, які агітували за Росію, за незаконний "прихід" Росії до регіонів. Я пам’ятаю розгорнуті на всю площу і вулицю Сумську триколорні ганчірки, їх носили, обороняли. Дуже багато ми фіксували громадян Росії в тому числі, було таке, що вони виходили з метро і запитували на "руському говорі", де тут є якась будівля "Гаспром"?

Проросійський мітинг на площі Свободи у Харкові у 2014 році
Один з проросійських мітингів на площі Свободи у Харкові у 2014 році. Олександр Скакун

Був вакуум влади, мене це дуже турбувало. Це, мабуть, камінь в тодішні органи міліції. Були у нас питання щодо історії, один з аспектів — на вулиці Пушкінській (зараз вул.Сковороди — ред.) поблизу Юридичної академії стояли автобуси, на яких були державні українські номери, але на лобовому склі ми зафіксували воронезькі, брянські, білоруські номери страхування транспортного засобу, проте номерні знаки були харківські. Ці автобуси стояли колонами, людей з Росії привозили й увозили. Нас, співробітників СБУ, не так багато було.

Автобуси з російськими номерами в одному з районів Харкова, 2014 рік
Автобуси з російськими номерами в одному з районів Харкова, 2014 рік. Олександр Скакун

"Не було нікого": чому 2014 рік був кризовим для Харкова та області

На той час не було очільника міліції, не було очільника СБУ. Був такий час, що не було нікого, і я протягом двох-трьох тижнів керував цією історією. Я став першим заступником начальника СБУ у квітні після призначення Олександра Пивовара начальником СБУ в Харківській області.

До цього я був начальником відділу, і саме в мої обов'язки входило координування роботи органів безпеки з органами влади. Оскільки так трапилося, що органів влади на якийсь час не стало, я їх замінив. На той час було не до економіки, головне було втримати ситуацію в регіоні, поставити її на рейки саме в політичному сенсі.

Олександр Скакун у 2014 році
Олександр Скакун у 2014 році. Олександр Скакун

У 2014 році де-юре був і голова обладміністрації, і мер, і голова облради. Але, був день, це була п’ятниця, коли на деякий час всі зникли, будівля ОДА була зовсім порожня.

Увечері, ближче до ночі, приїхав Василь Хома, заступник голови на той час. Це був лютий. Фактично ми з ним почали працювати як з офіційним посадовцем влади на той час. Не було ні губернатора, ні мера, не голови облради.

Геннадій Кернес
Геннадій Кернес.

Потім вже у вівторок з’явився в аеропорту мер Харкова, в нього багато телеканалів брали інтерв’ю, він сказав, що був у Женеві і прибув до Харкова звідти. І почав виконувати свої функціональні обов’язки.

Що стосується голови ОДА (обладміністрацію на той час очолював Михайло Добкін — ред.), він так і не зайшов у свій кабінет. Згодом, через кілька днів, він написав заяву про складання повноважень.
Михайло Добкін
Михайло Добкін тримає комуністичну символіку.

Потім була наша претензія до Києва, що довго не призначали голову ОДА, це було великою проблемою, ми кожен день інформували Київ, що нам потрібен очільник обладміністрації, бо працювати було доволі складно. Я спілкувався з Ігорем Балутою, він також був серед майданівців. Я розумів, що він як, один з претендентів, може бути на цій посаді. Влада в регіоні має бути не тільки де-факто, але і де-юре.

Ігор Балута
Ігор Балута. Олександр Скакун

Що стосується голови облради, теж його не було, але ми розуміємо, що можна сказати, що то був не сесійний період, або що не було комісії. Ми розуміємо, що в цей час був деякий вакуум влади.

Зал у будівлі Харківської ОДА після звільнення її від сепаратистів, 2014 рік
Зал у будівлі Харківської ОДА після звільнення її від сепаратистів, 2014 рік. Олександр Скакун

Проєкт "Новоросія" і сепаратисти у Харкові

Для РФ проєкти "ДНР" і "ЛНР" народилися пізніше, їх не було в планах ФСБ й ГРУ. У них був проєкт "Новоросія" зі столицею в Харкові. На їхню думку, була така історія початку ХХ століття, коли звикли казати, що Харків — перша столиця України.

Але ж нам треба чесно сказати, що Харків став столицею української УРСР, його роль була стати столицею, поки радянська влада на той час не могла встановити владу в Києві. Як тільки вони змогли це зробити і вона стала фундаментальною, Харків перестав бути столицею.

Усі ці, так звані лідери сепаратистського руху так званої "Новоросії", ми вже їх починаємо забувати, — це Моторола, Гіві тощо, вони були в Харкові з перших днів цієї історії.

Сепаратист "Моторола" загинув внаслідок замаху у 2016 році
Сепаратист "Моторола" загинув внаслідок замаху у 2016 році. Суспільне
Перших "сепарських" лідерів ми фіксували тут і відпрацьовували досить жорстко, але в межах чинного законодавства.

Є поважна міжнародна організація Amnesty International. Я з ними спілкувався дуже часто, і вони кожен раз казали мені: "Олександре, ми дуже тебе просимо, не "переступайте" законів, тому що є міжнародні інстанці". Це йдеться про затримання "сепарських” лідерів, роботу з "сепарськими" організаціями.

Зачистка Харківської ОДА, 2014 рік
Зачистка Харківської ОДА, 2014 рік. Олександр Скакун

Ми затримали всіх, хто був у Харкові і не встиг втекти до Донецька й Луганська. Тобто, всі ці донецькі, луганські хлопці зрозуміли, що тут історія, як то кажуть, "не йде", і ближче до літа, наприкінці весни, вони всі перемістились в Донецьк. Усі харківські сепаратиські лідери, навіть забув вже їх прізвища, — Топаз, Апухтін, Спартак, Варшавський.

Служба безпеки з ними працювала постійно, у Харкові була поставлена робота з такими представниками. Ці маленькі ростки не проростали сильно, але під час кризи вони стали зростати дуже швидко.

З однієї сторони Amnesty International каже нам, щоб ми не порушували закон, а ми й не збирались його порушувати, адже всіх затримували в рамках закону. Але, що стосується цих "бойовиків", там ми застосовували жорстку роботу до них, і "вичистили" їх за місяць-два. Ми показали, що їм тут не місце.

На той час СБУ була дуже консолідована. Маю честь сказати, що завдяки саме СБУ і вдалося тоді врятувати ситуацію в регіонах. Це забувається. Але, те що ми сьогодні тут стоїмо, і сьогодні захищаємо своє місто, це праця з 2014 року. Могла б бути така історія, як в Донецьку.

Олександр Скакун з колегами у Слов'янську
Олександр Скакун з колегами у Слов'янську, 2014 рік. Олександр Скакун

Були міліціонери, які не підтримали нашу працю, вони знали наші претензії до них. Їх було багато на Майдані, вони постійно казали, що я не був разом з ними і не розумію, як їх принизили, що вони просто виконували наказ, тому в них була така позиція.

Вже після призначення Анатолія Дмитрієва керівником ГУ МВС у Харківській області, вже тоді почались змінювати керівний склад, призначили Олександра Пивовара начальником СБУ. Тоді ще була історія з паном Сінчуком, дуже великий патріот, Данильченко був призначений прокурором області. Тоді вже була повна співпраця СБУ, МВС і прокуратури, ми змогли пропрацювати всі моменти і ситуація в місті стала контрольованою повністю.

Як та за що засудили харківську комуністку Александровську

Я хочу навести приклад щодо лідерів цих рухів: екснардеп Александровська. Тоді я очолював всі операції проти тих "сепарських" рухів, пані Александровська була на особливому рахунку. Воно поводила себе на межі, але в рамках закону.

Алла Александровська
Комуністка Алла Александровська. Медіапорт

Ми відпрацьовували всі її рухи, але одного дня до нас "залетіла" така інформація, що її син, який перебував в Москві, отримує гроші по лінії пана Суркова, там були десятки і сотні тисяч доларів. І вони починають роботу в Харківській області по розхитуванні ситуації з харківськими районними радами, тоді ще не було реформ децентралізації.

І там була така історія, що вони повинні були робити звернення до органів влади в Києві, що нам потрібен мир з Росією і федеративний устрій.

Тобто мета була "піднімати" політичний шум, який би впливав на київську владу. На це виділялись гроші. Це мала бути дистабілізація маленьких рад. По одній з рад ми порушили кримінальну справу.

Здається, що було виділено 50 тисяч доларів, було передано з Москви по каналу сина для цієї ради, щоб почати звернення до київської влади. 40 тисяч доларів вже десь осіли "в кишенях". Ми повністю відпрацювали цю історію — як ці гроші видавались, завозились, як вони повинні були дійти до голови тієї ради, що він мав за це зробити, як він повинен був використати цю заяву, як мав підбадьорювати депутатів, тобто оплата для нього була 10 тисяч доларів.

Алла Александровська під час розгляду справи в суді
Алла Александровська під час розгляду справи в суді. nv.ua

Цим в Харкові займалась пані Александровська, а в Москві — її син. Ця історія 2014 року, і саме тоді Александровська займалася тим, що передавала фактично хабар. Ми відпрацювали. Александровська була затримана, заарештована, потім вирок, але він не був дуже суворим. Ми досягли того, що вона реально зникла з радарів цього сепаратиського руху.

Ленін у Харкові на площі Свободи
Пам'ятник Леніну у Харкові, 2014 рік. Олександр Скакун

Як на мене, це була така фінальна точка в русі цих сепаратистів у Харкові. Після цього не було таких проявів.

Все повністю вело до Москви. Курували тут цими операціями ГРУ та ФСБ , між ними було змагання.

Теракти у Харкові та області у 2014 році: "Це був другий етап впливу РФ на нас"

Кримінальних справ було дуже багато. Пам’ятаєте, скільки було в нас терактів? СБУ розслідували справу в усіх терактах і диверсіях. Такий був період, що кожну ніч щось траплялось. Це був другий етап впливу РФ на нас. Вони думали, що залякають нас такими діями.

Це сотні кримінальних справ.

Найстрашніша кримінальна справа — про теракт біля Палацу спорту. Я керував розслідуванням цієї справи, це було через рік після лютневого з’їзду Януковича.

Теракт біля палацу спорту у харкові
Теракт біля Палацу спорту у Харкові, 22 лютого 2015 року. В’ячеслав Мавричев/Facebook

Четверо людей, на жаль, загинули, було дуже багато поранених. Це була від міни МОН-50, яка була схована у снігу. Була несподіванка для цієї ситуації, якщо можна так сказати, в цей час, коли вона спрацювала, з двору виїхала "Газель" і прийняла на себе основний удар.

Ми не спали дві доби, в кінці другої доби ми розкрили цей злочин.

Була проведена дуже складна аналітична робота, тому що ці троє людей були завербовані ГРУ, вони були навчені, їм було передано знаряддя, їм були передані гроші. Ці місцеві були проросійські, брали участь на Майдані в Києві зі сторони "тітушок". Вони були злі на життя, на ситуацію, що їм не вдається зробити задумане, тому вони пішли на цей крок, на це вбивство, на цей теракт.

Засуджені за теракт біля Палацу спорту у Харкові
Засуджені за теракт біля Палацу спорту у Харкові.

Вони оперували мобільними телефонами, які купили спеціально на цей випадок, особистих телефонів в них не було. Поводились вони дуже обережно, як то кажуть, "по книжці".

Вшанування загиблих у теракті біля Палацу спорту
Вшанування загиблих у теракті біля Палацу спорту. Суспільне Харків

Після цього я був на різних тренінгах в Європі, нас навчали, як працювати з терактами. Я кожен раз розповідав, як ми розкрили цей теракт, і кожен раз вчителі говорили, що це потрібно їм у нас навчатись. Вони мають такі інструменти технічні, комп’ютерні, мають той інструментарій, який дозволяє бути їм ефективними в цій сфері. У нашої служби не було таких засобів, які мали європейські колеги. У нас була наша голова та аналітика.

Обмін полоненими: як міняли сепаратистів з Харкова

Коли ми відловлювали прихильників "ЛНР" та "ДНР", їх не дуже хотілося їх віддавати, але ми розуміли навіщо.

Під час першого обміну ми обміняли 200 наших військовослужбовців на байкера з групи "Вовки Росії", — одного з перших затриманих. За нього тоді "вписався" Кремль, лідер цього руху в Росії. Він нікого не вбивав, але на майдані Свободи він себе поводив аниукраїнськи.

Це була гарна робота, проте, коли ми обміняли цих трьох негідників, які вбили наших людей, це було вже при президентові Зеленському, кожен раз ми не погоджувались на цей обмін. І коли вже президент зустрічав наших людей в аеропорту в Борисполі, тоді відбувся обмін, ми також суворо провели перемовини і обміняли тих трьох негідників на багатьох наших людей.

Повернення українського прапора після звільнення ОВА: чому це було важливо

Прапор — це святе, це головний символ нашої неньки України. Тому після того, як звільнили будівлю обладміністрації, необхідно було повернути наш стяг на будівлю ОДА. На той час тоді майорила трикольорова московська ганчірка.

Олександр Скакун з прапором на ОДА
Олександр Скакун після повернення прапора України на будівлю обладміністрації після звільнення її від сепаратистів, 2014 рік. Олександр Скакун

То була дуже символічна робота, її треба було робити дуже швидко, адже ми всі орієнтуємось на якісь символи, тому люди в місті повинні були бачити, що саме український стяг майорить на головній будівлі міста і регіонів. Тоді важливо було казати, що Харків – це Україна, що влада в Харкові саме українська, що українська влада контролює ситуацію в українському місті, що в нас попереду багато роботи з “сепарськими” рухами. То було відновлення справедливості.

Чим Олександр Скакун займається під час війни

Із січня 2016 року, як став заступником керівника обладміністрації, а потім першим заступником, у моєму функціоналі завжди була співпраця, кураторство і взаємодія з військовими. Починалася співпраця ще з прикордонниками з 2014 року.

Скакун Олександр
Олександр Скакун, червень 2024 року. Суспільне Харків/Роман Кривко

Зараз я займаюсь і військовими справами. Є контакти з бригадами. Місяць тому я приділяв багато уваги засобам ППО, у нас були успіхи. Але ворог змінює тактику, і вони застосовують спеціальні засоби саме для Харківського регіону, дуже наближеного до кордону: російські війська мають засоби, проти яких боротися дуже складно, це С-300, КАБи.

Я проводив і проводжу цю роботу з органами ППО. Після вторгнення росіян у травні ми відпрацьовуємо багато кейсів на півночі Харківщини з різними бригадами.

Дуже пишаюсь тим, що маю відношення до бригади Нацгвардії "Хартія", вона в Липцях. У мене гарні робочі стосунки з хлопцями, з командирами цієї бригади.

Пишаюсь нашою рідною 92-ю бригадою, велика співпраця з нею триває. Це наше серце. Після перемоги маємо знати кожного її бійця.

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, Facebook, Viber, Instagram, Youtube

На початок