Перше інтерв’ю начальника Харківського гарнізону та сил оборони Харкова Сергія Мельника після ракетної атаки 17 лютого 2024, коли ударів було завдано по локації, де перебував сам "Марсель". Крім нього, тоді постраждали ще шестеро військовослужбовців.
Розповідати докладно про той обстріл Мельник відмовився з міркувань військової таємниці, проте відповів на питання про протиповітряний захист Харкова від ударних дронів "Шахед" та ракет С-300 — принцип їх наведення та як їм можна протидіяти.
Ракетні удари по командному пункту — російський замах на генерала "Марселя"
Була тривала пауза в ефірі, понад три тижні, з 17 лютого, і 11 березня у вашому Telegram-каналі з'явився допис від вашого імені: попри спроби окупантів посягнути на моє життя я — в строю. Що сталося 17 лютого?
17 лютого була звичайна наша поїздка військовими частинами, ми перебували в одній з військових частин Харківського гарнізону, і за хвилин 10-15 окупант завдав ракетний удар двома ракетами по нашому командному пункту.
На жаль, сім військовослужбовців, а також і я в тому числі понесли поранення, і на той момент була пауза, бо потрібно було пройти лікування, реабілітацію. І після цього ми вже в строю перебуваємо тут, захищаємо нашу область, наше місто, і можу чітко сказати: окупанту не вдасться нас зламати та поставити на коліна.
Наслідки для здоров'я вашого є?
Травма була важка, не тільки в мене, але давайте ми будемо проходити більш детальну реабілітацію вже після того, як ми виграємо цю війну, і в нас буде більше часу проводити його для себе і свого здоров'я.
З тексту вашого повідомлення "спроба зазіхнути на моє життя" локальні та загальноукраїнські ЗМІ писали саме про замах на життя генерала Марселя. Тобто полювали саме на вас?
Я вважаю, що так, бо на сьогодні пріоритетні цілі в Російській Федерації визначені, і це не тільки генерал Марсель, а й інший генерал, чи командир бригади, але вони є. Нещодавно командир полку "Цунамі" нашої славетної бригади "Лють" загинув від ракетного удару. Вони почали відпрацьовувати пріоритетні цілі, щоб показати Збройним силам, нашим українцям: "Дивіться, бійтеся, ми знищуємо ваших людей. Ми знищуємо ваших пріоритетних командирів".
З численних свідчень військовослужбовців, мої колеги розповідають, що ви часто відвідуєте передову. Це службова необхідність?
Якщо ми не будемо відвідувати передову і наших військовослужбовців, то, мабуть, вони будуть себе відчувати залишеними. Наш головнокомандувач постійно перебуває на передовій, наш Верховний головнокомандувач постійно відвідує нашу передову, і ми повинні це робити. Для чого? З початку повномасштабного вторгнення я практично весь час проводив там, бо військовослужбовці одного разу мені сказали: "Ви знаєте, ми відчуваємо, коли приїжджають наші генерали чи наші командири, то, значить, з ними нічого не трапляється, значить, ми цей період часу можемо жити спокійно і дихати спокійно".
Психологія така. Вони відчувають себе захищеними, вони можуть поспілкуватися, видати свої якісь проблеми, ми можемо подивитися, чого їм не вистачає, щоб забезпечити, бо це вкрай необхідно. Ми не можемо спілкуватися з ними в телефонних розмовах. Це безпосередній контакт і він необхідний. І мотивація потрібна бути у всіх.
Як захистити Харківщину від російських ракет — генерал "Марсель" про протиповітряну оборону
Протиповітряна оборона і ракетна небезпека для Харкова. Чи правда, що С-300 — це ракета, яку неможливо збити?
Російська Федерація з початку свого існування займається постійними вторгненнями в сусідні держави і не тільки, це по всьому світу. Це як ракова пухлина, вони намагаються своїми метастазами зробити хаос в різних країнах світу. І для цього вони повністю поставили свій військово-промисловий комплекс, щоб знищувати сусідні держави, знищувати людей і намагатися захопити це.
Україна на сьогодні, на жаль, мирна держава і відпрацьовувала все це, щоб розвиватися демократично. І ми, в принципі, розвивали свій потенціал тільки для миру. Тому, на жаль, ми маємо з вами пострадянську систему протиповітряної оборони. Російська Федерація її доопрацювала, на сьогодні системи С-300 та С-400 і їхні ракети, які там є, вони трохи модернізовані. Змінена бойова частина, змінений політ цієї ракети і швидкісний режим.
На сьогодні швидкість цієї ракети переважає швидкість нашої трьохсотої ракети вдвічі. Тому за той короткий проміжок часу ми її не можемо збити, бо нашій системі протиповітряної оборони необхідно вийти на бойовий режим і знищити цю ракету. Але максимальна дальність пуску цієї ракети по території Харківської області — десь 110 кілометрів. На жаль, системи артилерійського вогню і системи РСЗВ не дістають до систем С-300 Російської Федерації, і влучити по них практично неможливо.
Тут потрібен комплексний захід з нашою авіацією, з нашими системами РСЗВ іноземного походження, які можуть бити трохи далі. І зробити так, щоб піймати ці системи і знищити їх на моменті підготовки, саме пускові. Не проблема в пускових ракетах, вся проблема полягає в їхньому радіолокаційному локаторі — радіолокатор підсвічування і наведення, РПН, кабіна Ф-1 зенітного-ракетного комплексу С-300, С-400. Без цього локатору жодна пускова установка працювати не буде. Якщо цей локатор буде знищений, система стає небоєздатною.
Є підтверджені випадки враження цих локаторів?
Є. Я вам скажу інше: переломний момент буде дуже швидко. Ми отримаємо літаки F-16, буде комплексна програма щодо знищення цих цілей і, повірте, результат буде.
Тобто нам потрібно позбуватися не ракети, коли вона вже в повітрі, а в мить запуску?
Ні, нам потрібно знищити саме їхні радіолокатори підсвічування і наведення, які наводять ці ракети.
Вони стаціонарні?
Є два види комплексу: С-300 ПТ і С-300 ПС.
Тобто, коли пускова їде, на момент запуску з нею їде локатор?
Абсолютно правильно.
І його в цю мить наша розвідка може знищити?
Так. Може знищити. Може знищити наш літак або літак F-16, і це все буде попереду. Ракета наводиться миттєво і миттєво його знищує.
Коли він вмикається, він, як ялинка, світиться?
Саме так.
Як наводиться система С-300 по наземних цілях? Бо вона ж модернізована.
Зенітно-ракетний комплекс С-300 передбачений для стрільби як по повітряних цілях, так і для стрільби "земля-земля". Модернізація цієї ракети зробила тільки те, що вона може летіти на дальність до 120 кілометрів, наша ракета С-300 може летіти на 30-50 кілометрів максимум, це щоб потрапити прямо в ціль. Вона може летіти трохи далі, але вже вона буде неконтрольована і влучання не буде в ціль. Тому ефективне ураження нашої ракети по траєкторії "земля-земля" — це 30 кілометрів. Ефективне влучання російської ракети — 100 кілометрів. Вони збільшили бойову частину і змінили показники й дальність.
Це вже під час війни, чи це поки Росія готувалася?
Не можу про це сказати. Це вже питання до їхніх інженерів. Вони постійно у форматі війни й постійно змінюють своє озброєння.
Наводиться вона по координатах?
X, Y, Z — це такі координати, вони вводяться, і ракета стартує, як практично тактична ракета по балістичній траєкторії і падає у ту точку, в яку були задані координати.
Я для глядачів поясню, що балістична ракета — це парабола.
Так, парабола, балістика.
На яку висоту вона летить вгору?
Від 25 метрів до 25 тисяч метрів. Теоретично вона може за такою параболою летіти. Зараз їхні показники можуть бути змінені.
І фактично прилітає вона перпендикулярно згори? І саме тому її побачити і знищити майже неможливо?
Теоретично наші радіотехнічні системи бачать практично все. Але з моменту, як вона вийшла і як вона вразила ціль, проходить дуже короткий період часу. Виявлення цілі, передача по радіозв'язку — це вже час.
Тобто ви встигаєте її побачити, але треба передати координати, навестися, зробити пуск? Треба мати ще чим.
Так, ми маємо чим, але показники швидкостей цієї ракети вдвічі перевищують нашу.
Але авіаційні засоби таки існують теоретично, не в нас? В нас їх ще нема? Це така слабка надія для Харкова.
Чому ж? Це не слабка надія, я вам скажу, що в нас будуть ще новітні комплекси протиповітряної оборони. Наш Верховний головнокомандувач, тобто президент, робить все можливе і неможливе, щоб наша держава отримувала більш новітні системи протиповітряної оборони і вони будуть, і вони вже є.
В них буде стільки завдань, чи буде Харків пріоритетним?
Я не можу вам сказати те, що я знаю, але повірте, Харків буде мати систему протиповітряної оборони.
Ви знаєте щось обнадійливе?
Знаю.
Була інформація, можливо, вона була хибна, що було таки збиття С-300. Але чи є підтверджені випадки саме збиття?
Дивіться, із п'яти ракет, які запускає Російська Федерація, дві можуть просто самоліквідуватися у повітрі. Все, що зроблено інженерами і заводом, як кажуть, по параметрах і, якщо ти туди влазиш і щось змінюєш, то ефективність може бути, як в плюс, так і в мінус. Тому те, що вони самоліквідуються, або летять не туди, я розумію, це ті прогалини і помилки того, що влізли в систему. Дуже часто вони змінюють курс, вони можуть вдарити по своїм об'єктам, вона може впасти, розірватися.
Плюс вони старі.
Плюс вони старі, хоча ця ракета С-300 твердопаливна і вона термінів не має. Вона може дуже довго стояти і використовуватися абсолютно нормально. І бойова частина також.
І запаси їхні необмежені?
Я не можу сказати, скільки в них запасів, можливо, вони вже і використали більшу частину. Задача Путіна та Російської Федерації — захопити нашу державу, поставити нас на коліна повністю. Якби вони могли це зробити, вони це б ще зробили з початку повномасштабного вторгнення. І цю ціль вони не залишають.
Ніколи не шкодують, сили не заощаджують?
Вони не шкодують не тільки свої, вони нікого не шкодують.
Про шахеди, ударні дрони. З ними певною мірою така ж ситуація, як і з С-300?
Воно так і є. Але "Шахед" програмується дуже цікаво. Він може йти на низьких висотах, де система ППО має провали. Це звичайна техніка, як і в них, і в нас, і в Америці, і в партнерів. Вона має свої провали. Вкрай низькі висоти, по руслах річок вони їх прораховують і йдуть. Десь їх не видно, вони виринають, підіймаються, потім їх помічають. І коли вони вже заходять на територію, їх зустрічають мобільні групи, але зазвичай вони йдуть вночі.
Він фари не вмикає?
Ви самі відповіли на це питання. Важко збити. Ворог не спить, він знає, що ми будемо збивати, значить йому треба нас переграти, а нам треба його переграти.
Його траєкторія програмується заздалегідь? Під час польоту ним вже ніхто не керує?
Не інженер. Не скажу, як він летить. Я так розумію, що він летить по заданій вже програмі й може змінювати маршрути і кола, так само, як крилаті ракети. Вони можуть летіти за одним курсом, повертати. Все залежить від плати, що в ракеті, що БПЛА. Вони повинні обійти РЕБ і так пройти, щоб його не побачила система протиповітряної оборони. Тому чим крутіше будуть ці плати, технології, які змінюються, які йдуть вперед, тим ефективніше буде дрон, чи ракета, чи система протиповітряної оборони.
Зведення фортифікаційних споруд на Харківщині та вірогідність наступу РФ на Харків
Зведення фортифікаційних споруд вздовж кордону — це ваша компетенція?
Це компетенція не військових, це компетенція обласних військових адміністрацій повністю.
Але ж креслення і завдання вони мають від когось отримати?
Для цього є певні спеціалісти, які приїжджають з Міністерства оборони, які чітко затверджують і показують на місця, де повинні бути розташування, а далі вже будує цивільна влада. Ми повинні будуватися незалежно від того, буде якийсь наступ, чи не буде. Ми повинні просто їх зводити, робити це, підтримувати і навчати людей, щоб в якийсь момент ми знову не пропустили ось цей спалах.
Є загроза для Харкова теоретична? Чи може Росія готувати черговий наступ на Україну?
Від Росії ми очікуємо все що завгодно. Але нещодавній приклад того, що РДК Російської Федерації зайшов в Курську та Бєлгородську область і вела там бої майже тиждень, показало українцям і всьому світу, що там немає нічого: ні військ, які охороняють Бєлгородську, Курську області, немає там фортифікацій, вони самі бояться того, що Україна ще зможе піти і зробити контрнаступ на їхній території. Тому очікувати, що вони завтра, або післязавтра можуть піти — це фейк. Немає такого. Поки що вони роблять свої тактичні дії на сході нашої держави. На жаль, десь в них це виходить.
Куп'янський напрямок? Рух зупинився, я бачила, з 29 лютого просування ворожого не було.
Не в цьому справа, Куп'янський напрямок практично крутиться з початку повномасштабного вторгнення і він стоїть на місці, він не рухається вперед. Ми ще не наступаємо, ми тільки обороняємося. Тактичної переваги там немає. Ми просто стоїмо в обороні, вони намагаються щось зробити. Вже який період часу вони нічого зробити не можуть. Рухаються туди-сюди, кладуть своїх людей просто на загибель, і на цьому все.
Це такий захист стратегічний, а не тактичний? Я про фортифікації.
Це захист насамперед безпеки Харківської області, безпеки нашої території. І на майбутнє саме такий засіб, щоб такий сусід, який під боком, і від якого очікувати можна всього що завгодно, він повинен це бачити і розуміти, що він не пройде вже.
Там має бути стіна назавжди?
Так, ви правильно кажете.
"Це вже на віки". Генерал "Марсель" — про необхідність мобілізації та перспективи продовження війни
Чи є зараз дефіцит в силах оборони? Чи є дефіцит в певних спеціальностях? Можливо, потрібні люди з певною підготовкою?
Мобілізація потрібна для того, щоб ми могли забезпечити військові частини певними спеціалістами. Повинні бути і штурмовики, і люди, які вміють мінувати та розміновувати, і снайпери, і водії, інженери, і медики — всі категорії. Повинна прийти людина — фахівець саме на це місце. Ми проводимо виявлення цих людей в цивільному житті, повинні їх також готувати, і по цих облікових військових спеціальностях повинні комплектувати ті військові частини, яким необхідний саме цей спеціаліст.
Так повинно бути, а як є?
Практично так і є. Вибачте, але країна-агресор сьогодні нас перевищує по людях, мабуть, в 10 чи 15 разів, нам же якось потрібно поповнювати свої резерви і давати їм відсіч. Тому це така ситуація.
Можливо, тоді Україні варто змінити підхід саме до цієї кампанії?
Ви правильно кажете, ми повинні змінити цей підхід, сьогодні є законопроєкт у Верховній Раді. Мабуть, він ще не допрацьований, я ж не знаю, але закон про мобілізацію має бути такий виважений, він повинен мати всі аспекти.
Людина прийшла в армію і зрозуміла: я зайшов, я соціально захищений, не дай боже, якась ситуація зі мною, сім'я соціально захищена, він отримує кошти, він воює, він не озирається назад, він знає, що він повністю матеріально і забезпечує свою родину, і країна потім має про нього попіклуватися. Ми без мобілізації не обійдемося, це вже на віка з таким сусідом. Але повинно бути все чітко і виважено.
Є враження, що цивільна влада і військове керівництво один одному пасують, наче гарячу картоплю кидають. Ця масова мобілізація — настільки непопулярне рішення?
Ви розумієте, під час війни є багато непопулярних рішень, які потрібно все одно впроваджувати. Інакше не буде країни. Якщо ми програємо, нікого не буде, ні нашої сім'ї. Всіх поставлять на коліна і розстріляють. Якщо виграємо — все. Тому немає іншого варіанту, але його і не буде. З таким ворогом тільки два — або смерть, або перемога. Це повинні люди розуміти: ми отримали війну в країні.
Все, ми повинні вчитися на цій помилці і змінювати її, і змінювати швидко, як змінюється сьогодні війна. Дивіться, вона змінюється дуже швидко. Новітні технології, тактика змінюється, змінюється озброєння, і повинно змінюватися наше мислення. Все ще попереду, війна ще не закінчилася, вона не закінчиться. Я не бачу, що вона закінчиться. Вона закінчиться може тільки одним — звільнення всіх територій від цього окупанта, ми повинні їх викинути за поребрики державного кордону, і тоді про щось можна буде говорити.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
