Ігор Терехов каже, що збитки Харкову внаслідок війни сягають близько 9,5 млрд доларів, що 150 тис. жителів Харкова без даху над головою. Як місто відновлює пошкоджені будинки та чи зацікавлені в роботах тут іноземні інвестори, що з міськими укриттями та новим генпланом, чому харків'яни мають подавати заяви на "єВідновлення" — розмова Українського Радіо Харкова з Тереховим.
150 тис. жителів Харкова без даху над головою через війну
Пропоную почати з наслідків російської агресії для інфраструктури міста, для житлових і нежитлових будівель. Які останні дані?
Ми оцінюємо збитки по Харкову приблизно у 9,5 млрд доларів США. Понад 5 тис. багатоповерхових житлових будинків мають руйнації різного ступеня. Частину ми зовсім не будемо відбудовувати, бо це неможливо, і зручніше побудувати нові будинки.
У нас близько 8 тис. комунальних будинків у місті, але я маю на увазі не тільки ці, але й ОСББ, і кооперативні, й інші форми власності — це загалом близько 10 тисяч будинків. Тому можемо казати, що приблизно 50% сьогодні мають пошкодження.
Минулого року орієнтовно 200 будинків ми відбудували. Зараз в роботі 63 будинки, й ми плануємо до нового року їх закінчити, але є й такі, які будуть "перехідними", де роботи продовжаться і в наступному році.
Харківський міський голова Ігор Терехов. Фото: Суспільне Харків150 тис. жителів Харкова сьогодні без даху над головою. Ми сьогодні працюємо зі всіма; і з урядами, і з іноземними нашими партнерами для того, щоб якнайшвидше відбудовувати наше місто.
Ця кількість, 150 тисяч людей, залишається сталою і поки що не міняється?
Люди повернулися, і люди перебувають в нашому місті, але хтось живе у своїх житлових будинках, які потребують відбудови, хтось — у друзів, хтось винаймає житло. Але так вічно не може тривати. Відновлюємо.
Скільки коштів пішло з міського бюджету на відновлення цих 200 будинків?
Це не тільки кошти міського бюджету, є і залучені гроші, є кошти, які ми отримуємо по субвенції. Це величезні кошти, але все одно їх не вистачає. Коли ми кажемо, що потрібно відновити будинок, то ще потрібно враховувати, що є комунікації, інфраструктура, критична інфраструктура, системи опалення система, водопостачання, каналізація і таке інше.
Орієнтовну суму збитків ви сказали, а як щодо пріоритетів — що в першу чергу має відновлюватися: інфраструктура, житло, транспорт?
Відбудова житла — це пріоритет. Крім цього, потрібно відбудовувати й критичну інфраструктуру, бо можна відбудувати будинок, а там не буде опалення чи водопостачання, тому це комплексні проєкти.
Все інше нам потрібно теж робити, бо треба модернізувати й транспортну інфраструктуру, щоб все працювало, і збільшувати кількість громадського транспорту. І те ж стосується системи забезпечення життєдіяльності міста. Потрібно всюди вкладати кошти.
Терехов: Іноземні забудовники обережні
Стосовно іноземних забудовників. На якій стадії перемовини, коли вони готові долучитися до відбудови і за яких умов може це статися?
Іноземні забудовники дуже обережні, бо їм потрібно, щоб інші держави, у тому числі й Україна, застрахували від воєнних ризиків, бо доки триває війна такі ризики, на жаль, залишаються, і нам потрібно це розуміти. Але так, вони дійсно хочуть заходити в Україну, не тільки в Харків, але Харкова вважають для себе дуже знаковим і пріоритетним для відбудови, будівництва.
Я веду перемовини з багатьма іноземними забудовниками, будівельними компаніями, і нам потрібно, щоб вони "заходили" в місто. Будуть заходити, коли відчуватимуть, що немає ризиків, перш за все, військових, також — корупційних.
Забудовники з яких країн ідуть на контакт?
Практично немає таких країн, які не йдуть на контакт. Це європейська спільнота, ЄС, але поки зберігаються воєнні ризики, то вони дуже обережні.
Про Туреччину йдеться?
В тому числі.
"єВідовлення" у Харкові: 122 млн гривень компенсацій нарахували харків'янам
Стосовно програми "єВідновлення". Приміром, у людини ремонтується будинок, Салтівка або П'ятихатки, і власники точно знають, що міська влада відновить його. Чи потрібно в таких випадках жителям подаватися на програму, або ж чекати просто закінчення робіт?
Безумовно потрібно подаватися на "єВідновлення", але ж там є певні умови, залежно від рівня руйнувань. На 27 жовтня 122 млн гривень були вже нараховані харків'янам по програмі.
Ми ремонтуємо будинок, конструктив, а люди мають право на отримання коштів за розтрощені свої квартири, і я дуже прошу всіх харків'ян, щоб вони подавалися на "єВідновлення", і отримували кошти.
Я так розумію, що одна справа — зведуть стіни, але ж потрібна електрика, сантехніка, ремонти, то це уже не за кошти міського бюджету?
Щось ми за кошти міського бюджету робимо, щось — за кошти благодійних фондів, від іноземних партнерів, громадських організацій, але коли люди будуть подаватись на "єВідновлення", отримувати кошти, то їх вони будуть спрямовувати на ремонт своїх квартир.
Терехов: Укриття комунальної форми власності, то вони приведені більш-менш до ладу
Наскільки в місті підготовлені захисні споруди, в якому вони стані?
У нас понад 3 тис. захисних споруд, це прості захисні споруди, й вони сьогодні облаштовані. Споруди комунальної форми власності, то всі вони практично приведені до ладу і ми закупили туди вогнегасники, і спеціальні місткості для зберігання питної води, і лави, де можна буде посидіти чи полежати під час повітряних тривог, зробили там світло.
Тому, що стосується укриттів комунальної форми власності, то вони приведені більш-менш до ладу, але, на жаль, у нас є укриття, які не належать місту, а є чи у власності приватних підприємств, чи держави, і є певні труднощі з цим, бо їх потрібно проводити до ладу.
Лікарні, приміром?
Ні, саме там все нормально. Наприклад, це стосується держпідприємств, які, на жаль, чи то вже ввійшли в процедуру банкрутства, чи неплатоспроможні тощо — вони нічого не роблять і не можуть робити, і тут є певні проблеми й ми потребуємо розв'язання цих проблем.
Генеральний план Харкова і співпраця з Фостером: на якому етапі роботи
Перегляд Генерального плану і роль у цьому бюро Фостера — на якій стадії ці перемовини?
Ця робота продовжується. Ми розглядаємо проєкти стосовно економічного розвитку і для нас дуже знаково, що Генеральний план розвитку міста Харкова — це не тільки архітектура, а, перш за все, економіка. Ми долучили спеціалістів Оксфорда, Гарварда, і вибудовуємо економічну модель розвитку міста, бо це робочі місця і розвиток, наповнення бюджету міста і кожної родини.
Робота продовжується за кошти уряду Німеччини, вони після перемовин виділили транш для фундації, яка сьогодні розробляє нам Генеральний план розвитку Харкова. Він має бути на десятиріччя вперед, певна дорожня карта того, яким шляхом йтиме Харків.
Це буде глобальна перебудова міста чи відновлення того, що є? Що буде зі спальними районами, старовинними маєтками, чимало яких теж понівечено, а деякі й до повномасштабно вторгнення в не дуже доброму стані були тощо? Яке бачення?
Це комплексний підхід. Стосовно відбудови спальних районів, то безумовно вона буде, але ми максимально будемо зберігати ці будинки, які є. При цьому вони потребують термомодернізації. Нам потрібно робити підземні паркінги, як довело життя і війна — подвійного призначення. Багато чого буде нового, але автентичність, але традиції, які є у міста Харкова, будуть збережені.
Центральна частина міста — дуже багато руйнацій, і ми будемо оголошувати міжнародний конкурс з залученням іноземних інвесторів, архітекторів, як з закордону, так і наших, щоб центральна частина міста була відбудована.
Закордонні партнери, чи будуть вони враховувати досвід харківських урбаністів, архітекторів, профільної групи при міськраді, де збираються фахівці і пропозиції вносять того, як вони бачать місто?
Їхній досвід важливий, вони співпрацюють зі всіма архітекторами, хто має такі бажання і фундація відкрита для всіх архітекторів, кожен має право на висловлювання своєї позиції, думки, і всі ці рішення приймаються консолідовано.
В одному з інтерв'ю ви сказали, що уявляєте, що в Харкові буде жити два з половиною мільйони людей. Завдяки чому, оскільки агресивний сусід поки нікуди не подівся і загроза зберігається, можливо, і буде зберігатися?
Ми сьогодні працюємо над Генеральним планом розвитку міста Харкова і закладаємо, що 2,5 млн мешканців будуть проживати постійно тут. Сьогодні тільки вимушених переселенців 500 тис., які перебувають у місті, і я, знаєте, радію тому, що вони перебувають тут, а це рівень міста, з якого не хочуть виїжджати.
Ми так вибудовуємо економічну модель міста, що воно буде привабливим, і люди будуть залишатися тут, будуть переїжджати з інших міст і областей, тому що в нас будуть привабливі умови для комфортного проживання, а найголовніше — і для роботи.
Шукайте подкасти Українського Радіо Харкова на soundcloud
