Понад 60% території Харкова нині займає приватний сектор, ще близько 20% — це промислові зони. Водночас місто має достатньо вільних територій для подальшого розвитку в існуючих межах, вважає архітектор Максим Розенфельд, який входить до експертної робочої групи, що разом із фондом британського архітектора Нормана Фостера працює над стартовими положеннями до оновленого генплану Харкова.
Як у майбутньому можна використати промзони та покинуті гілки залізниці у місті? Та чому Північна Салтівка — не Прип’ять? Читайте та дивіться інтерв’ю Максима Розенфельда.
Стартові положення генплану Харкова
За словами архітектора Максима Розенфельда, зараз експертно-робоча група працює над стартовими положеннями генплану міста. Це ті засади, на яких має ґрунтуватися розробка глобально-стратегічного документа.
"Мегаполіси потерпають від того, що розповзаються навколо себе. В межах міста є покинуті території. Вони мають депресивний вигляд з точки зору міської інфраструктури. Наприклад, земля в бік Основи. Потенційно вона має можливості для розвитку", — розповідає Максим Розенфельд.
Розенфельд каже, що основна задача робочої групи — певний моніторинг структури міста. Такого дослідження у Харкові не робили дуже давно.
"Перше — констатація стану, який склався історично, протягом існування Харкова. Члени групи висловлюють свої побажання, бачення", — говорить архітектор.
Потенціал промислових територій
"Є депресивні підприємства, а є робочі. Але їх доля дуже сильно залежить від воєнного майбутнього. Є побажання щодо "Коксохіму": таке шкідливе підприємство не може розташовуватись в межах міста. Територія від заводу Шевченко, Москалівки, Новоселівки до Новожаново певною мірою 50-60 років мала вигляд фавел", — розповідає архітектор.
Він пояснює, що загальна стратегія генплану розпадається на окремі проєктні стратегії.
"Скажімо, що буде з майданчиком Харківського тракторного заводу? ХТЗ — велика територія, яка має високий ступінь забрудненості. Може бути ревіталізація (відновлення занедбаних переважно старих промислових споруд — ред.) підприємства. Створення зовсім нового простору або індустріального парку. Ці стартові положення — мрії про чудове майбутнє Харкова", — пояснює Максим Розенфельд.
Розвиток приватного сектору
Архітектор каже, що у Харкові є різні приватні сектори. Наприклад, Шатилівка і Верещаківка.
"Є місцевість, де потрібно розвивати інфраструктуру, дитячі садочки та все інше. А є така територія як Шатилівка, де не потрібно нічого робити. Там вже все зробили", — розповідає Розенфельд.
Проблема фавел полягає у близькому розташуванні до промзони та до покинутих гілок залізниці, яка обслуговувала ці підприємства, каже Розенфельд.
"Близькість до промислової зони визначила характер життя мешканців цих зон. Повинні бути центри таких місцевостей. Проте їх можна створити штучно. Приклад — ринок Барабашово. Він став центром тяжіння, надав робочі місця та змінив рівень життя на краще", — розповідає член експертно-робочої групи.
Децентралізація міста
Максим Розенфельд каже, що люди не ототожнюють себе з адміністративними назвами районів.
"Для мене місто складається з Павлового поля, Шатилівки тощо. Люди не кажуть, що вони з Київського району. Треба хоча б описати місто, щоб побачити його структуру, з чого воно складається. Найпростіший спосіб — взяти мапу таксистів. Один з членів робочої групи створив векторну мапу та зробив на ній декілька шарів", — говорить Розенфельд.
Перший шар — структура міста. Тут можна побачити окремі території, які виділили різними кольорами, каже архітектор.
На другому шарі видно порожнечі між районами, тобто промзони. Тут показали потенціал територій. На третій шар мапи нанесли, як по районах проходить залізниця.
"Спочатку була думка про те, щоб прибрати рейки. Щоб це була фактично міська електричка як в Німеччині. Рейки та мережа є, але значна частина мережі розрахована на вантажоперев. Але залізниця має щось сполучати, що потрібне людям. Для цього мають бути стратегії кожного окремого підприємства. Четвертий шар мапи — річки", —розповідає архітектор.
У Харкові, за словами Розенфельда, ситуація у чомусь набагато краща, ніж в Дніпрі чи Києві.
"Там річка, яка розділяє місто, а у нас річки, які можуть його поєднувати", — говорить член експертно-робочої групи.
"Північна Салтівка — не Прип'ять"
"Є історії руйнації міських кладовищ, коли їх перетворили на парки. Це харківський цвинтар біля Дзеркального струменя, старий цвинтар у Молодіжному парку. Руйнація є прикладом, як це погано з точки зору історичної пам'яті", — каже архітектор.
Розенфельд стверджує, що поховання — теж частина життя міста.
"Збереження слідів війни на Північній Салтівці може бути дуже різним — побудувати монументи або зовсім прибрати цю історію, усе відремонтувати. Ідея з зеленими похованнями для мене приваблива навіть з того приводу, як реконструювати будинок по Наталії Ужвій. Салтівка — не Прип'ять. Не можна перетворити це на меморіал", —говорить Максим Розенфельд.
Архітектор каже, що в експертно-робочої групи немає готового рішення, що робити з Північною Салтівкою.
Це питання мають обговорювати на окремому міжнародному симпозіумі, куди мають бути залучені фахівці з соціології, демографії, культурології, філософії, вважає Максим Розенфельд.
"Північна Салтівка-3 показала свою життєздатність. Вона живе рослинами, людьми, дітьми, кішками", — говорить архітектор.
Що відомо
- У Харкові розробляють новий генеральний план міста та планують будівництво нових мікрорайонів, повідомив міський голова Ігор Терехов під час позачергової сесії міськради 11 травня.
- Британський архітектор і дизайнер, лауреат Імператорської та Пулітцерівської премій Норман Роберт Фостер заявив, що готовий долучитися до відновлення Харкова після війни.
- Нову стратегію розвитку Харкова обіцяли презентувати до кінця 2022 року.
- Плани майбутньої відбудови Харкова 14 грудня 2022 року презентувала експертна група архітекторів з Харкова, які працюють з британським бюро Нормана Фостера.
Читайте також
Нагороди, втрати та перейменування: яким було культурне життя Харківщини у 2022 році
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
