Порохотяги, вінілові платівки, каністри та пляшки — це те, що дістають з річки Жихорець харків’яни, які взялися її почистити. Волонтери хочуть залучити до розчищення більше містян та привернути увагу посадовців та екологів до забруднення Жихорця.
Волонтери розчищають річку щотижня
Пенсіонерка Галина Краснобрижа — одна з тих, хто допомагає у розчищенні річки. Каже, що волонтери працюють тут вже третій місяць. За цей час провели 14 толок.
"Приходимо раз на тиждень, як правило у неділю, тому що багато хто працює. Минулого тижня вийшли навіть у будній день. Почали чистити річище, тому що побачили, як річці важко. Вона гарна, про неї є згадки на мапах ще з XVIII сторіччя", — говорить Галина Краснобрижа.
За її словами, раніше тут гуляли люди, а потім почали працювати.
"На кожну толоку робимо оголошення у Facebook, але містяни дуже повільно приєднуються. У нас є група "Новий Харків". Сьогодні прийшли ще дві людини — жінка та хлопець. Для нас це дуже цінно. Ми розміщуємо листівки біля джерела, куди приходять люди", — каже харків'янка.
"Навіть малі річки потрібно зберігати"
Співорганізатор толок Руслан Аксьонов живе в Індустріальному районі. Він каже, що там мало річок та джерел.
"ХТЗ завжди вважали краєм, де немає річок, тому що вони були приховані від людей. Від початку забудови до них ставляться, як до каналізації. Жихорець — найповноводніша із трьох річок району, на ній багато джерел. У нас маловодний край, тому навіть малі річки треба усі зберігати", — розповідає Руслан Аксьонов.
Допомагати розчищати Жихорець приходить дуже мало людей, але ті, хто ходять — дуже активні та самодостатні, говорить Галина Краснобрижа.
"Ми знаємо, що кожен має робити. Річище ми дочистили до каскадних гаражів. Вода прозора та активно біжить. Тут кам’яне дно та дуже багато джерел. Якщо пройтися вздовж річки та йти у бік аеропорту, можна побачити 10 джерел. Це тільки ті, що каптовані — де є труба та бетон. Люди там беруть воду", — каже жінка.
Для того, щоб пришвидшити роботу, необхідно більше волонтерів
За словами співорганізатора толоки, щоб швидко очищати річку, потрібна техніка та близько 20 людей.
"Зараз на постійній основі нас шестеро, сьогодні прийшли вісім містян. Кожна людина, яка змінює ставлення до річки, для нас — золото. Коли вона починає прибирати, у неї вже з’являється ставлення як до своєї власності, тому що вкладає душу у річку", — говорить Руслан Аксьонов.
Галина розповідає, що купила новий інвентар та гумові чоботи спеціально для толок на річці Жихорець.
"Куряча грабка" дуже ефективна у розчищенні, а наступна наша робота — круті схили. Треба прибирати сміття, а вона, як продовження руки. У мене вже друга пара чобіт, тому що працюємо третій місяць. Перша вже зносилася. Коли чистиш річище, без них ніяк не обійтися. З берега добре не почистиш, тому стою у чоботах і розчищаю у воді. Ми прибираємо, тому що це наша земля", — каже місцева жителька.
Волонтери знаходять музичні платівки, порохотяги та покришки
Крім сміття волонтери знаходять на території річки багато радянських музичних платівок.
"Мабуть, люди їх викидали з вікон. Чого тільки не було. Навіть порохотяги та пральні машинки були. Те, що нам муляє — автопокришки. Думаю, їх понад сотню знайшли", — говорить Галина Краснобрижа.
Галина каже, волонтери хочуть, щоб місцеві жителі не смітили.
"Наразі у Харкові є популярною тема "зелених коридорів". У міській раді є відповідні проєкти. Як я зрозуміла — людина виходить з дому, а хвилин за 10 — за місто. Це ідеальний приклад зеленої зони. Я виходжу з дому, 10 хвилин — і я вже біля балки. Виходжу до полів — там окрема краса", — розповідає харків'янка.
Руслан Аксьонов каже, що в ідеальному варіанті було б добре, якби це була рекреаційна зона.
"Не урбанпарк, наприклад, або ще щось. Щоб не вкладали мільйони гривень, а просто зробили рекреаційну зону, яку охоронятиме від забудови закон. Влада нам поки ніяк не допомагає, але сподіваємося, що це зміниться", — каже Аксьонов.
Аксьонов каже, що у першу чергу волонтери хочуть змінити ставлення до річки, вона цінна, бо у неї є джерела.
"Зараз йде війна. Харків часто обстрілюють, особливо взимку. Вода зникає. Добре, якщо це стається на два дні, а якщо на місяць зникне? До нас з Дінця йде водогін. Без нього не буде ніякої води. Де її брати? Тільки з джерел. Роганська набирає, але, якщо не буде електрики, ми залишимося без води", — говорить Руслан Аксьонов.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube