Через проблеми з експортом та падіння цін аграрії Харківщини змушені зберігати зерно, яке дешевшає і може псуватися. Водночас протягом жнив у 2026 році область зібрала 2,4 млн тонн зернових та зернобобових культур, а врожайність пшениці зросла на 25% порівняно з минулим роком.
Як війна вплинула на сільське господарство регіону, чи вистачить зерна для внутрішніх потреб та які перспективи аграрного сектору — Українському Радіо Харкова розповів заступник начальника Харківської ОВА Євген Іванов.
«Ціна падає, зерно псується»
За даними ХОВА, внаслідок військової агресії РФ зазнали пошкоджень понад 700 сільськогосподарських підприємств області, також пошкоджені або зруйновані понад 1800 одиниць техніки та обладнання. Понад 40 підприємств харчової та переробної галузі й близько 30 хлібоприймальних підприємств зазнали руйнувань або пошкоджень.
Окрім руйнування потужностей бойові дії стають на заваді експорту сільськогосподарських культур, через що аграрії можуть втрачати прибуток, говорить Євген Іванов.
«В аграрному секторі наразі головна проблема — зібрання вражаю і те, що порти не працюють, тому прохід продукції через західні регіони дуже обмежений. Ціна, звісно, падає, ми проходили приблизно те ж саме в 2022 році. Ціна падає, зерно псується. Якщо взяти пшеницю — торік було 9-10 тисяч за тонну в аналогічний період, наразі, дай Бог, щоб було 4,5 тисячі. Це збиток, однозначно. По інших культурах динаміка буде подібна», — говорить Іванов.
За його словами, в поточному році посіяли на 1300 тисяч гектарів менше, ніж торік. Площа скоротилась через неможливість засіювати поля на прифронтових територіях — в Золочівській і Вовчанській громадах, частині Ізюмщини та Борівської громади, говорить Іванов.
«Через контроль дронами, КАБами, "Шахедами" на прифронтову територію, там дуже складно. На більшості цих територій триває обов'язкова евакуація. Там дуже складно працювати, тому площа зменшується», — розповідає заступник начальника ХОВА.
Попри це в регіоні зібрали 2,4 млн зернових культур, з них пшениці — 1,8 млн тонн з врожайністю в 46 з гектара, що на 25% більше, ніж торік.
Показники врожайності та кількості вирощеної продукції по інших культурах:
- ячмінь — 256,2 тис. тонн, урожайність 35,4 ц/га;
- горох — 55,8 тис. тонн, урожайність 25,8 ц/га;
- кукурудза — 158,4 тис. тонн, урожайність 49,8 ц/га;
- соняшник — 411,8 тис. тонн, урожайність — 25,3 ц/га;
- соя — 29,2 тис. тонн, урожайність — 23,2 ц/га;
- ріпак — 42,2 тис. тонн при врожайності 27,3 ц/га.
Крім того, аграрії вже проводять посів озимих культур під урожай 2027 року. За даними ХОВА, вже посіяли на площі 207,2 тис. га — 71% до прогнозу — 204,6 тис. га озимої пшениці, 1,9 тис. га ячменю та 0,7 тис. га жита.
Чи вистачить зернової продукції для внутрішніх потреб області
За прогнозними підрахунками на 2026-2027 рік, харчова потреба області в зернових та зернобобових культурах складає 338,1 тис. тонн. Таким чином, за словами Євгена Іванова, вже наявного обсягу виробництва вистачає для забезпечення потреб області, частково — інших регіонів країни та експорту.
«Для внутрішнього ринку по сировині ми фактично забезпечені, яку культуру не візьмемо. Для внутрішнього ринку цього вистачить, навіть і для сусідів. Питання про продовольчу безпеку всієї країни і світу, бо ми одні з основних експортерів по основних ключових позиціях зернових. На внутрішньому ринку все буде по сировині нормально», — говорить Іванов.
Ціна ж на продукцію формується з логістики, а логістика непередбачувана наразі, як і ціна на паливо. Будемо дивитися в динаміці, як це все буде відбуватись — відповідно до цього можливі коливання цін.
Чи вистачить Харківщині продуктів тваринництва
Внаслідок російських атак на Харківщину втратили або ліквідували тваринництво близько 60 сільгосппідприємств, загинуло більше 12 тисяч голів великої рогатої худоби, близько 80 тисяч голів свиней. За словами Євгена Іванова, ця галузь була дотаційною ще до повномасштабного вторгнення, а нині ще більш неприбуткова, та внутрішню потребу забезпечує.
«Внутрішній ринок — головне, він забезпечений. У нас виготовлено від початку року 168 тисяч тонн молока, яєць — 270 мільйонів штук — більше на третину, ніж торік. Рівень молока такий самий, як і минулого року. Це все з головою перекриває внутрішню потребу. Тож, знову ж таки, питання вже безпосередньо продовольчої безпеки інших учасників ринку», — говорить Іванов.
Поголів'я станом на 1 жовтня 2026:
- великої рогатої худоби — 74,9 тис. голів (на 7,1% менше, ніж торік), у тому числі корів — 37,7 тис. голів (на 4,3% менше);
- свиней — 78,8 тис. голів (на 19,3% менше);
- овець та кіз — 22,0 тис. голів (на 3,5% менше);
- птиці — 4 501,3 тис. голів (на 11,8% менше).
Якщо порівнювати з періодом до повномасштабного вторгнення РФ, чисельність великої рогатої худоби по всіх категоріях господарств скоротилася на 44,1%, свиней — на 48,9%, овець та кіз — на 50,1%, птиці — на 21,0%. По обсягах виробництва тваринницької продукції: реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі зменшилась на 37,3%, виробництво молока — на 50% та яєць — на 29,7%.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube, Google
