Відбивають атаки ворожих ДРГ та не дають пройти далі бійці Чугуївського батальйону територіальної оборони на Харківщині. Захищати свій регіон вони почали з перших днів повномасштабного вторгнення, потім разом з іншими підрозділами відтісняли окупантів до кордону, боронили Луганщину, а нині — знову воюють на Харківщині.
Суспільне Харків побувало на позиціях бійців.
Чергування під дощем
Кулеметник Іван нині на бойовому чергуванні. Він йде розмитим від дощів окопом. Позиції російських військових тут недалеко.
"Складні погодні умови, які трошки створюють проблеми. Трошки тяжко ходити. У кулеметника задача, як і в автоматника, в солдата — в першу чергу боронити місцевість і не допускати проникнення ворога до тилових частин", — говорить військовослужбовець.
Іван згадує: 24 лютого 2022 року зустрів у Польщі, там працював на заводі.
"Подзвонила дружина, сказала, що почалася війна. Я одразу з роботою розрахувався і вирушив додому. 8 березня я вже був у складі батальйону тероборони. Я тут, щоб захистити свою родину", — каже кулеметник.
В окопі поряд із солдатами собака Глинка, її так назвали, бо колір шерсті схожий на глину, тож собака легко маскується, розповідає Іван.
"Це в нас собачка лишилася від місцевих, які її покинули. Вона була на прив’язі, зараз ми її відгодували, й вона несе службу. Чергує тут і охороняє, попереджає: якщо десь якась небезпека, то починає гавкати", — розповідає військовий.
Це Чугуївський батальйон територіальної оборони. На фронті бійці від початку повномасштабного вторгнення. На бойових чергуваннях оборонці нині по кілька діб. Разом з Іваном тут служить Андрій з Харківщини. Вдома на нього чекають троє дітей та дружина.
"Ми за цей рік побували по всій Харківській області. Тримали оборону в Леб'яжому, а потім почався контрнаступ, і ми пішли звільняти село за селом. Ворог жорстокий, але біжить потихеньку. Так вже не лізуть. Мабуть, бояться України та українських бійців", — говорить Андрій.
Після вересневого контрнаступу — Луганщина
Оборонці усміхаються й кажуть, що до окопного побуту вже звикли. Від сирості рятують буржуйки. Після контрнаступу батальйон перекинули на Луганщину, пригадує офіцер Андрій.
"Це бої по обороні позицій поблизу села Площанка, де ми виконали своє завдання й завдали значних втрат окупантам. Це найгарячіша точка, траса Сватове-Кремінна. Їх було дуже багато, там і ПВК "Вагнер", десантно-штурмові війська окупантів. Хлопцям було важко", — говорить військовий.
Андрій каже, що до оборони рідного Чугуєва батальйон став вже 25 лютого, охороняли летовище.
"На жаль, того дня ми мали перші втрати, троє людей отримали поранення, і командир взводу Ярослав Крамаренко — це перший наш загиблий", — каже чоловік.
"Далі ворога не пустимо"
На початку 2023 року військові знову повернулися на Харківщину, розповідає офіцер.
"Зараз виконуємо бойове завдання, постійно відбиваючи напади диверсійно-розвідувальних груп, воюючи з БПЛА противника, часто приходить з артилерії противника, з танків. Я завжди ставився до росіян з недовірою, бо як історик знаю, хто це такі. Я їх просто ненавиджу".
На своїх рубежах ворога не пропустять, каже військовий.
Читайте також
Як тероборона Харкова стримує армію РФ на кордоні: репортаж з позицій
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
