Бізнес під час повномасштабної війни: як адаптувалися підприємці з Харкова та області

Бізнес під час повномасштабної війни: як адаптувалися підприємці з Харкова та області

Бізнес під час повномасштабної війни: як адаптувалися підприємці з Харкова та області
. Цех релокованого підприємства з Харкова у Хотині. Фото: Руслан Садовський

Асоціація приватних роботодавців веде переговори із донорами, аби залучати їх до надання грантів підприємцям Харківської області.

Про це в інтерв'ю Українському Радіо Харкова розповів президент асоціації Олександр Чумак.

Про перспективи місцевого бізнесу, наповнення бюджету, зміни напрямів діяльності та внутрішній туризм — наводимо пряму мову.

Як схарактеризуєте бізнес-середовище у Харкові зараз? Що змінилося?

Наповнення місцевого бюджету, в першу чергу, відбувається коштом місцевих податків. Перше місце, як правило, займає податок на доходи фізосіб, потім єдиний податок і так далі, також у нас є ще військовий збір. Наприклад, сільське господарство, якщо порівнювати 2022 і 2021 роки, показало найменшу кількість надходження податку на доходи фізосіб — з 21-го року всього 58,7%.

Це говорить про дві речі: це або різке падіння зайнятості, або різке падіння доходів. Оскільки доходи не мають критичного падіння, середні доходи в принципі або на тому ж рівні, або трошки зросли, то ми тоді робимо висновок, що це різке падіння зайнятості. Воно може бути двох типів: або дійсно людей було звільнено, або вони звільнились, або людей перевели у тіньовий сектор, тобто неофіційна зайнятість.

Представниця сільського господарства в Старосалтівській громаді казала, що два роки потрібно аби відновитися: важко довозити силос, корми для корів і люди працюють у збиток.

Це так і є. Сільське господарство показує найбільше падіння, якщо порівнювати. Наступна — торгівля. Це логічно, тому що, якщо у нас падає виробництво продуктів і взагалі продуктів, і ще й порушені логістичні ланцюги, тобто доставка продукції, то і торгівля падає. Податкова дала дані по всій області.

Про переселенців і релокацію

Треба враховувати, що ми маємо величезну кількість ВПО. На кінець року у Харкові було приблизно 90 000 переселенців. Якщо виїхали підприємці, то логічно, що вони намагалися відновити підприємницьку діяльність уже в Харкові, бо маючи досвід їм було більш-менш легше відновитись і працювати.

Отже, ми маємо падіння у сільському господарстві, торгівля на другому місці, на третьому — промисловість і на четвертому — будівництво. Послуги дещо "впали", але дуже серйозний зріст був у категорії "інші". Сюди я включаю надходження податків із зарплат військових і державного сектору, оскільки кількість військових зараз у нас дуже велика і рівень їхніх зарплат достатньо високий, а вони також сплачують податок на доходи фізосіб — область трішки мала компенсацію шляхом цих надходжень.

Якщо ж порівнювати малий бізнес і економіку взагалі, я виділив з цих даних єдиний податок і дуже цікаво, що, якщо брати малий бізнес, то падіння єдиного податку було менше, ніж загалом по області. Тобто тут також сільське господарство дало падіння у порівнянні з 21-м роком, але всього 75%, тобто фактично десь на 17%, падіння було менше.

Тут будівництво впало більше, тому що малий бізнес у будівництві це явище достатньо рідкісне, тобто малий бізнес не будує заводи, не будує житло, а займається більше ремонтами, якимись будівельними роботами невеличким. Малий бізнес трошки більш встояв і це показує, що він більше адаптивний і швидше пристосовується до зовнішньої ситуації, швидше відновлюється.

Які сфери ви маєте на увазі в першу чергу? Чи йдеться про зміни напрямів діяльності?

Якщо порівнювати 21 і 22-й рік, не до плану 2022, а саме порівняння, то послуги дали 107,5%. В малому бізнесі це говорить про те, що сектор надання послуг набагато швидше відновився і в ньому є зростання також за рахунок, я вважаю військових, тому що військові також отримують ті послуги індивідуальні, як і звичайні люди — перукарні, барбершопи і так далі. Тобто є велика кількість військових — їхні витрати дали те, що послуги в нас не впали і дали нормальний показник.

Заклади харчування теж сюди відношу, ремонт авто, наприклад, тому що авто військовим і будь-яку техніку військову ремонтують у Харкові, тому що це найближча точка, куди можна привезти її на ремонт. На детальну розкладку треба запит робити, але я вважаю, що скоріше за все саме з цих галузей, про які ми говоримо, і пішло збільшенням доходів — коштом надання цих послуг. І там є ще серйозний потенціал до збільшення.

Чи з потеплінням, весняним сезоном і поверненням людей, бачите ви такі оптимістичні тенденції, щоб більше секторів бізнесу в нас розвивалося і, відповідно, більше робочих місць з'являлося?

Моя думка, що в нас зараз дуже хороший потенціал у сфері відпочинку, тому що в нас другий рік моря немає, курортного відпочинку ми не отримаємо і в цьому році. Але виникає потреба, люди все одно хочуть відпочивати, і враховуючи, що чоловіки не можуть виїхати, вони це будуть намагатися зробити тут, шукатимуть місця, де це можна зробити. Тому всі чисті від вибухових предметів зони для відпочинку будуть мати дуже серйозний попит від населення.

Бізнес під час повномасштабної війни: як адаптувалися підприємці з Харкова та області
Піротехнік ДСНС розміновує територію на Харківщині, 11 квітня 2023 року. Фото: AP/Andrii Marienko

Зрозуміло, що Салтів точно ні. Це можливість проводити надання послуг та торгівлю в зонах відпочинку — це літні виносні майданчики, це ярмаркова торгівля, лоткова торгівля і так далі — все, що можна надати в місцях відпочинку. Тобто це можливість замістити той відпочинок, який в нас був. У людей точно є і буде така потреба, бо вони рік прожили в умовах війни і їм потрібно фізично, психологічно, морально розвантажитися. Я не можу сказати, що це внутрішній туризм, але внутрішній відпочивальний туризм, на невеличкі відстані.

Ще дуже цікава ситуація: ми коли шукали по області якісь зони відпочинку і готелі відпочинкові, то зрозуміли, що в нас дуже великий дефіцит зараз. Знову ж таки, Салтів у нас "випав" повністю, там зараз відпочивати неможливо, тому що ще досить багато загроз, і з точки зору безпеки у нас все, що західніше від Харкова, буде мати попит на відпочинок. Звертати на це увагу особливо треба власникам готельних комплексів, які десь в рекреаційних зонах знаходяться, тому що буде можливість або відновити таку діяльність, бо я знаю багато готелів закрито, або наростити об'єми продажу послуг, які в них були.

Що скажете про можливе відновлення бізнесу на деокупованих територіях?

Зараз потреба — це харчові продукти, зрозуміло, тому що логістика там достатньо складна. Все, що виробляється в місцевих громадах, його точно потребуватимуть — починаючи з хліба, який довезти зараз дуже складно з Харкова, і закінчуючи будь-якими продуктами. Тому це потенціал для розвитку саме місцевого фермерства.

Бізнес під час повномасштабної війни: як адаптувалися підприємці з Харкова та області
Шестакове, Харківщина, вцілілі корови на зруйнованій фермі, листопад 2022 року. Фото: Суспільне Харків

Щодо інших видів діяльності: наприклад ті, які були виробничі, то знову ж — велика мінна небезпека, на це треба зважати обов'язково. Але ми зараз працюємо у напрямку відновлення програм як місцевих, так і державних, які будуть стимулювати розвиток і відновлення економіки деокупованих громад. Ми вже таку діяльність активно ведемо, із того, що вже зроблено — з 31 березня відкрита можливість доступу до грантових програм в межах Дія.Бізнес для Харківської області. Всі підприємці можуть подавати туди заявку та отримувати фінансування.

Ми ведемо переговори з донорами іншими, які готові запускати свої програми. Вже є донори, які прийняли рішення і найближчим часом будуть оголошувати конкурс на отримання цих грантів. Є ще донори, які проводять моніторинг ситуації, перебувають на шляху прийняття рішень щодо того, щоб "зайти" в Харківську область. Тому зараз з'явиться достатньо можливостей для залучення фінансів, причому безповоротні, і ми дуже рекомендуємо звертати на це увагу і подавати свої заявки.

Тобто підприємцям варто уже зараз думати про бізнес-плани і прописувати їх? Які будуть ваші поради?

Ми зараз активно консультуємо людей, які подають заявки, цей досвід в нас є з 2015 року, а з 2022 року ми працюємо з наявними програмами, які не працювали в області. Це і Український ветеранський фонд, і Дія.Бізнес, де було чотири програми: стартап, теплиця, переробка і сади, а зараз там є окрема програма для ветеранів та членів їхніх сімей, плюс дуже багато програм інших донорів.

Ми рекомендуємо зараз тримати під рукою певний шаблон заявки заповнений і бюджет проєкту для того, щоб одразу подавати на фінансування. Якщо є така потреба, то можна звертатися і консультуємо з цих питань. Думаю, що навіть у травні у нас буде окрема програма запущена для того, щоб допомогти підприємцям залучити ці кошти.

Ви фокусуєтеся більше на малому бізнесі, але що відомо про великий? Частина його релокована, але які є тенденції?

Дуже є цікаві приклади відновлення діяльності середнього бізнесу. Наприклад, Малинівський індустріальний парк, де підприємства повідновлювали свою діяльність і в принципі працюють. Це дуже позитивний приклад, який мотивує інших повертатися, тому що необхідно, щоб область, місцеві громади і держава звертала на це увагу і допомагала таким бізнесам повертатись і відновлюватись, враховуючи ті потреби, які у них є.

На жаль, у нас поки що не працюють в області місцеві програми сприяння розвитку підприємництва. Це було пов'язано, по-перше, спочатку зі збройною агресією, потім з недостатньою кількістю коштів, але ми маємо надію, що у цьому році ця ситуація зміниться і ми працюємо в тому, щоби проадвокатувати запуск цієї програми та щоб з'явились на неї кошти.

Читайте також

"У всі склади були влучання": як агрофірма у Борщівці на Харківщині відновлюється після окупації та катувань

"Вони напівголодні зараз": ферма на Харківщині шукає корми для корів після окупації

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube

На початок