Озимина на Харківщині цьогоріч слабша, ніж минулоріч — через пізню посівну. Восени пшениця не встигла випустити додаткові паростки, тому важче перенесла зиму. Покращити ж стан сходів можуть вчасно внесені добрива.
Про це Суспільне Харків повідомив фахівець інституту рослинництва імені Юр'єва Олег Леонов.
Стан озимини в Елітному на Харківщині
Поля інституту рослинництва імені Юр'єва розташовані у селищі Елітному на півночі Харківщини. За словами Олега Леонова, морози від 15 до 20 градусів цієї зими тривали кілька днів і на посіви не вплинули.
"Рослини у більшості своїй живі, але є певний відсоток, який ще не визначився. Якщо буде помірне зростання температур, з достатньою кількістю вологи, то цілком ймовірно, що вони утворять вторинну кореневу систему", — розповідає Леонов.
Слабкість озимини пов'язана з тим, що восени її посадили пізніше, ніж у попередні роки, й вона не встигла випустити додаткові паростки, пояснює Леонов.
"Якби її посіяли вчасно, аби погодні умови дозволили восени, то бажано, щоб вона йшла в зиму розкущеною, але зараз зрозуміло, що це не так", — каже фахівець інституту рослинництва.
Аби посилити пізні посіви, пшеницю тут садили густіше, каже фахівець.

"У більшості посівів у нашій області стан двох-трьох листочків, це такий самий нестабільний стан, коли запаси поживних речовин з насінин використані, але вузол кущення не сформований, тому цукрів не достатньо для зимівлі", — пояснює Леонов.
"У Близнюківській громаді пшениця у задовільному стані"
У Близнюківській громаді місцевий аграрій Андрій Воронкін розповідає, що тут пшениця перезимувала добре, а ось поля, які сіяли в листопаді — слабші, однак після підживлення вони зрівняються.
"Після кущення кожна зернина буде давати продуктивний паросток і тоді будуть колоски. Зараз ми працюємо для того, щоб дати в землю те, щоб ці колоски, коли будуть формуватися у травні, мали чим поживитися", — пояснює Андрій Воронкін.
Воронкін каже, зараз всю озимину підживлює щонайменше двічі.

"Зараз проводимо підгодовування мінеральними добривами. Провели підгодовування сульфатом амонію. Думаю, дочекаємось сонечка, тепла, і пшеничка піде", — говорить аграрій.
За його словами, засіяти озиминою торік вдалося більше половини запланованої площі.
"Починали сіяти з 20 вересня, а закінчили — 20 листопада. Два місяці не давала нам погода працювати. Раніше строк посіву був 10-15 днів, а у попередньому році проводили посіви два місяці", — каже Андрій.

Озимою пшеницею на Харківщині засіяли близько 200 гектарів угідь, це на 63% менше, ніж до повномасштабної війни, говорить заступник голови обласної військової адміністрації Євген Іванов.
"Звичайно, причини ми розуміємо усі: це замінування, деокупація, наближеність до кордону та бойових дій. Валовий продукт значно менший, менше експорту, менше наповнення бюджету. Але внутрішню потребу регіону ми перекриємо", — говорить Іванов.
За його словами, найскладніша ситуація з посівом озимини була у Чугуївському, Куп’янському, Ізюмському та частині Харківського районів — вони перебували в окупації й нині залишаються на лінії фронту.
Читайте також
Як на Харківщині агросектор готується до весняних робіт
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube