Харківська влада вирішила закрити пам'ятник Пушкіну, керуючись законом та рекомендаціями Українського інституту національної пам'яті.
Про це повідомив директор Департаменту у справах інформації та зв'язків з громадськістю Харківської міськради Юрій Сидоренко. Він нагадав, що пам'ятник Пушкіну має статус національного значення і за його долю відповідальний Кабінет міністрів України.
"Водночас 01.11.2022 року були оприлюднені рекомендації Інституту національної пам‘яті (фото 3 та 4), в яких йдеться про те, що "За умови, коли цілісне переміщення технічно неможливе, варто закрити ці об'єкти тимчасовими конструкціями до подальшого розв'язання питання задля уникнення актів вандалізму". Таким чином те, що відбувається зараз з погруддям Пушкіна, цілком відповідає українському законодавству та рекомендаціям Інституту національної пам‘яті", — прокоментував Сидоренко у Facebook.
Що рекомендував УІНП
1 листопада Міністерство культури України та Український інститут національної пам'яті оприлюднили рекомендації "щодо пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією та культурою Росії й СРСР".
Першочергово в них йдеться про те, що у разі, якщо пам'ятники мають художню та історичну цінність, їх рекомендовано "цілісно представляти у музейних просторах із відповідними супровідними матеріалами". Вирішити питання перенесення, має уряд і відповідне міністерство, пояснює начальниця Північно-Східного відділу Українського інституту національної пам'яті Марія Тахтаулова.
"Це пам'ятка національного значення, внесена в реєстр. Рішення щодо перенесення або будь-яких маніпуляцій з цим пам'ятником може приймати Кабмін за поданням Міністерства культури та інформаційної політики. Тобто цьому має передувати певна процедурна робота", — прокоментувала Суспільному Тахтаулова.
"Але для того, щоб ця процедурна робота розпочалася, потрібно до міністерства звернутися з пропозицією розглянути таку можливість. Мені невідомо, чи зверталася міська рада до міністерства, чи одразу обрала собі варіант прибирання з публічного простору шляхом обкладання мішками. Я бачила би бажання міської влади перенести, якби разом з обкладанням піском міська рада б заявила, що вона подала якийсь сигнал Міністерству культури, щоб розглянути можливість перенесення цього пам'ятника. У публічному просторі немає таких даних, що міська рада зверталася з такою пропозицією", — додала вона.
Пам'ятник вирішили захистити мішками з піском 9 листопада, коли в Україні відзначають День української писемності та мови.
"Це тільки наші припущення, співпадіння це чи ні. — коментує Тахтаулова. — Але мені шкода, що не йдеться про реальний шлях, цивілізований спосіб демонтажу. Йдеться про прибирання з публічного простору чи збереження цього пам'ятника? Я в цьому бачу певний символізм, ніж у даті, коли це сталося. Можна ж просто накрити якоюсь рядниною, але пішли шляхом збереження. До цього відсилка".
Пам'ятник Гоголю на іншому боці площі не захищений мішками. Чи робитимуть це пізніше, робочі Суспільному не відповіли.
Що відомо
- Пам'ятники у центрі Харкова почали закладати мішками з піском після масованих обстрілів міста навесні. Після того, як українські захисники вибили окупантів до кордону, місто не піддається артобстрілам.
- У Північно-Східному відділі Українського інституту національної пам'яті публічно пропонували передати пам'ятник Пушкіну у Харкові до музею. Представники громадськості також закликали міську владу прибрати з карти Харкова не пов'язані з містом та Україною топоніми. Харківський міський голова Ігор Терехов пропозицію щодо Пушкіна відкинув.
