Війна змінила бізнес у Харкові: багато підприємств закрилися, переїхали чи працюють зі збитками.
Як війна вплинула на IT, агрокомплекс, малий та середній бізнес, а також, які напрямки можна буде розвивати в регіоні після перемоги, в розмові з Українським Радіо Харків розказав заступник голови правління Європейської бізнес-асоціації в Харкові Ігор Балака.
Харків впав майже на 60%
Бізнес більше перебуває в коматозному стані. 70% бізнесу чи припинили своє існування, чи працюють глибоко у збиток.
Європейська бізнес-асоціація давно веде дуже багато індексів — індекс легкості ведення бізнесу, митний індекс, інші. І зробили індекс легкості ведення бізнесу в регіонах. Якщо Львів впав на 17%, Одеса — на 5%, Дніпро — на 12 чи 13%, то Харків впав майже на 60%. Це означає, що більше ніж у два рази цей індекс скоротився.
Що впливає на те, як ведеться бізнес під час війни
Звичайно, в нас багато факторів, які впливають на те, як ведеться бізнес. Якщо в нас ТОП-3 фактори — це війна, відтік персоналу за кордон, зниження купівельної спроможності населення, причому глобальне, втрата активів на окупованих територіях, то в них складнощі з логістикою, бронювання персоналу і таке інше.
Це два різних світи: в нас, де йшли бойові дії з п’ятої ранку 24 лютого, і інші регіони, які давно живуть мирним життям. В них трошки там щось змінилося, а в нас вийшла радикальна зміна навіть не парадигми — радикальна зміна ведення бізнесу.

Харківські підприємства кажуть, що 93% складно вести бізнес, і більш-менш задовільно — всього 7%. У Львові індекс ведення бізнесу — 2,52, у Харкові — 1,28.
IT-індустрія Харкова під час війни
В нас було кілька секторів економіки, які суттєво впливали на економіку регіону. Перший — це IT-індустрія, в Харкові було понад 16% всіх айтівців України, це 47 тис. людей, середня зарплата в них була 2,7 тис. доларів, вони створювали 4-5 робочих місць.
Скажімо відверто: більшість айтівців з Харкова виїхали, виїхали практично всі великі компанії, одна чи дві функціонують, але, мабуть, в них офіси функціонують, а більшість персоналу виїхали. Ми можемо бачити великі компанії, які казали, що штаб-квартири в них в Харкові, вони відкривають свої представництва у містах Західної України, за кордоном.
По-друге, Харків — це студентська столиця України, 230 тис. студентів, 30 тис. іноземних. З цим сегментом економіки в нас теж провал, тому що він стимулював і девелопмент, і житлове будівництво, і сферу розваг, і споживання.
Малі підприємці Харкова та релокація
Харків був столицею торговельної нерухомості й малого підприємництва. Якщо не помиляюся, найбільша кількість малих підприємців і мікропідприємств була у Харкові. Самі бачите, що в нас із Барабашово, з торгівлею. Харків закривав потреби по багатьох групах товарів не тільки свого регіону, а всього сходу і, мабуть, всієї півночі України.

Залишається місто оборонки й взагалі промисловості, так воно працює, але багато серйозних бізнесменів відкривають і релокують свій бізнес. За нашими оцінками, від 14 до 17% цього бізнесу, переважно це великий і середній, зробили релокацію в межах України.
Агробізнес постраждав під час окупації
36% харківських агропідприємств втратили свої активи на окупованих територіях. В нас дуже велика проблема — розмінування, десятки тисяч гектарів заміновано. Агросектор на цих звільнених територіях практично не працює: поля або заміновані, або не змогли зібрати врожай, тому що були бойові дії.
Як благодійність розвиває бізнес
Знаєте, хто один з найбільших роботодавців у Харкові зараз з недержавних установ? Поряд з торговельний мережами це — благодійні фонди. Ті бізнеси, які йдуть зараз — це виробництво харчових продуктів.

Дуже багато підприємців змінили свою діяльність і поставили її на військові рейки: хтось робить буржуйки, хтось шиє берці та амуніцію, хтось виробляє бронеплити, хтось ще якимось чином працює на армію. Але найбільша проблема цього сегменту — відсутність великого державного замовлення.

Малий і середній бізнес роблять все, щоб не просто функціонувати і вижити, а щоб втримати персонал. Мерія дає оптимістичні оцінки, але ми бачимо, що населення Харкова, мабуть, скоротилося у два рази.
Яким бізнес Харкова може бути після перемоги
Харків повинен перебудуватися. Як було раніше, ніколи не буде. Є декілька стратегій.
Коли ми переможемо, я не виключаю, що туризм, зокрема і військовий туризм, кінематографія, тому що в нас є такі пейзажі після війни, що тут знімати й знімати, креативні індустрії будуть розвиватися заново у Харкові, я в цьому впевнений.
Це місто-герой, місто-залізобетон, ми довели всьому світу, що ми витримаємо. І просимо трошки нам допомогти. В нас же дуже мультинаціональне місто було — ми зробимо його таким самим.
Крім нас, ніхто нічого робити не буде. Я вам більше того скажу: наші іноземні донори, які розробляли "план Маршалла-2", хотіли навіть викреслити Харків, тому що казали — навіщо допомагати депресивним регіонам, давайте всю нашу допомогу зосередимо у центрі й на заході України, а люди будуть з Харкова туди приїжджати. І дуже вдячні тим людям, які відстояли Харків, сказали — ви не знаєте харків'ян.
Читайте також
"Поки є Пушкін — не буде Лесі Українки": інтерв'ю з харківською історикинею Марією Тахтауловою