Селище Мала Рогань під Харковом з перших днів повномасштабного російського вторгнення опинилося в окупації. Загарбники облаштували там позиції, щоб обстрілювати обласний центр і з часом почали терор місцевих жителів. Суспільне поспілкувалося із жителькою, яка змогла виїхати.
"Бабусі та дідусі спочатку їх жалкували"
У Малій Рогані Оксана живе 48 років. Там живуть і її батьки, і діти.
"В окупації ми опинилися 25 лютого, коли заїхали російські війська у село. Ми опинилися відрізані від усього, вони були з усіх сторін. Зайшли, обрали місце, де їм зручніше, казали, що кілька днів побудуть і виїдуть — такі були в них думки. А потім у них змінилися плани", — розповідає Оксана.
Жінка не виходила з дому й майже весь час сиділа у підвалі, каже, що намагалася уникати зустрічі із загарбниками: "Я з ними не спілкувалася, бачила лише через вікна, не виходила до них. Місцеві жителі, які з ними розмовляли, казали, що це молоді хлопці, вони стояли на кордоні і їх перекинули начебто на навчання. Бабусі та дідусі спочатку їх жалкували, бо вони були голодні, хотіли їсти, бо це ж зима, а вони як з осені приїхали, так їх і перекинули".
"А потім все змінилося"
Невдовзі, за словами Оксани, російські окупанти почали терор у селі.
"Вони стали лютувати, бомбити село, добувати собі їжу. Вони сказали, що Путін сказав: якщо хочете, беріть самі й добувайте собі їжу, ріжте, вбивайте людей, що хочете, те й робіть. І вони почали грабувати магазини, заїжджати у двори, де їм заманеться, ставити там техніку. Вони ж обстрілювали Харків з нашого села", — каже жінка.
Вона згадує, як окупанти поводилися: "Через наше село летіло усе, що можна. Вони вибирали позиції, де їм зручно: вони хотіли, приїздили у двір. Просто ставили танк у дворі й казали людям: йдіть, куди хочете. Люди почали тікати масово. Почалося пекло. Перші дні летіли "гради", а тоді почалося ще "веселіше", бо почали вертольоти літати, скидати їм постачання, вони почали окопуватися на довше. Вони почали ховатися у підвалах та будинках".
"Він її зґвалтував, бо схожа на його дівчину"
У середині березня один із росіян зґвалтував місцеву жительку, розповідає Оксана. Це сталося у сховищі сільської школи, де жінки та діти ховалися від обстрілів. Ця жінка є подружкою Оксаниної доньки: "Це був російський молодий солдат, він був напідпитку. Він їх вишикував у ряд, поставив на коліна. Почав показувати свою зверхність над жінками: лежати, стояти, йди сюди, а потім вибрав одну дівчину, яка стояла з маленькою дитиною і повів її нагору".
Читайте також: Військовий РФ зґвалтував жительку Малої Рогані на Харківщині — Human Rights Watch
За словами Оксани, росіянин погрожував вбити дитину жінки: "Він не просто зґвалтував, змушував її робити те, що він хотів, він їй шию порізав, волосся відрізав. Потім сказав, що вона схожа на його дівчину і казав: якщо ти не будеш це робити, я вб'ю твою дитину. Вона робила те, що він казав".
Вранці наступного дня дівчина з дитиною, матір'ю, братом та сестрою зібрали речі та пішли пішки до Харкова під обстрілами. Пізніше їх підібрали волонтери, розповідає Оксана.
Жінка згадує, що ця історія дуже налякала селян: після цього випадку сховище у школі закрили, люди туди не спускалися, а окупанти підірвали саму будівлю.
Розстріли місцевих
Оксана пригадує, як осколками поранило її сусіда, на допомогу побігли місцеві, допомогти вони не змогли: "Туди побігли хлопці, а вони їх просто розстріляли. Ми в шоці були, бо ці хлопці приходили на допомогу. Вони спалили хату людей, чий син служив на Донбасі".
Жінка зізнається, що під час окупації втратила лік дням, у селі не було зв'язку, тож що відбувалося на іншому краї села, дізнавалися від сусідів: "Вони пішли до сусідньої Рогані за гуманітаркою, бачили, що чоловіки йдуть за гуманітаркою і просто їх підірвали та потім не дозволили нам їх забрати, щоб поховати".
Поїхали, бо не витримали нерви
Наприкінці березня Оксана з родиною змогли виїхати з села "зеленим коридором". Жінка плаче й зізнається, що кидати дім не хотіла, але нерви не витримали.
"Почали бомбити так, що ми вже не розуміли, що це летить. Я лишалася, бо в мене старі батьки. У нас з перших днів не було світла, а потім і газу. Мороз, а в нас ні світла, ні газу, нічого. Ми на вулиці багаття палили, аби зігріти воду на чай. Наші ходили, просили, щоб їх допустили відремонтувати, а вони сказали: "Ні! Хай вам буде гірше". Нерви здали 27 вранці, після того, як просиділи добу, у нас на городі впала міна, та, що з парашуту. Ми сиділи за кілька метрів у підвалі, вона не розірвалася. Нам сказали, що є коридор, і ми поїхали. Нас довіз сусід, а далі ми поїхали до родичів".
Читайте також: Рятувала поросят та не пустила танки. Як пережила окупацію фермерка з Малої Рогані на Харківщині
За словами жінки, у селі не лишилося цілих будівель: "У нас у селі все було, у нас були дороги, школа, лікаря, у нас усе було нове, а тепер нічого немає. Вони все знищили, бо для них це дико, що у людей у селі є дороги та цегляні будинки. Вони заходять в будинок, де є мікрохвильовка, і все розбивали, бо їх це бісило".
Оксана планує повертатися додому: "Дім є дім, ми хочемо вертатися, переймаємося, щоб хоч стіни лишилися, але додому хочеться".
Читайте також
"Кричу: "Сергію, виходь". Тиша": наслідки обстрілу РФ житлового масиву у Харкові
У Харківській ОВА показали звільнену від російських окупантів Рогань
