Церемонію скріплення роду провели для подружжя військовослужбовців 60 окремої механізованої бригади на Харківщині. Така церемонія — це військове вінчання, що проводять хорунжі. Традицію започаткували у Третьому армійському корпусі як традиційні клятви для військових.
Подружжя — військові «Айс» та «Хомочка». Суспільне Харків побувало на церемонії вінчання.
Як познайомилися
«Айс» говорить, у війську вже 10 років, з майбутньою дружиною познайомився на ротації — «Хомочка» була волонтеркою, допомагала бійцям Третьої штурмової. Побралася пара рік тому, а тепер вирішили обвінчатися.
«Ми познайомились наприкінці 2023 року, коли я на той час служив у Третій окремій штурмовій бригаді і ми вийшли на відновлення у Черкаську область, Іра там проживала, вона на той час була волонтером, підтримувала Третю штурмову. Так ми познайомились і далі — разом. Ми захотіли обвінчатися у бригаді, бо хорунжі — вони проповідують ідеологію. Це для нас ті люди, які надихають нас, дають нам мотивацію працювати далі, вести людей до бою», — говорить «Айс».
«Я з 2014 року була волонтеркою. Коли почалася повномасштабка, я пішла до військкомату, але мені сказали: «У тебе маленька дитина, чоловіків вистачає, йди звідси». Я зателефонувала хлопцям зі штабу допомоги, і ми почали працювати. Я займалася пораненими в лікарнях», — згадує наречена.
За освітою «Хомочка» — перукарка, пропрацювала 15 років.
«Ми стригли хлопців у лікарнях, допомагали, співпрацювали з патронатною службою. Коли бригада розрослася в корпус, мені запропонували прийти на посаду медичного куратора саме в патронатну службу. Я подзвонила Романові, сказала, що пропонують іти у військо. Він сказав: «Ну що ж, іди», — згадує «Хомочка».
«Перед побратимами та предками обираю тебе своїм чоловіком»
Церемонію проводять хорунжі бригади, поряд — командири та побратими.
Як ви відчуваєте вінчання під час війни?
У нас іншого стану й статусу немає, бо ми живемо нацією, живемо Україною і живемо цією війною. Я вже 10 років у війську, і це моє ремесло та моє єдине заняття.
«Одружуватися юридично можна на емоціях. А такі речі, як обітниці, клятви, вінчання — це дуже відповідальний крок. Ми так собі планували, що не менше ніж за рік ми готові це зробити, якщо ми все-таки готові жити разом, готові терпіти один одного, бо десь ти прогинаєшся, десь — терпиш, десь домовляєшся й часто ж сім'ю на цьому й ламаються, а тим паче, що так склалося, що ми певний час були на відстані, бо я не дуже давно служу, а він служить понад 10 років. Ми пройшли, ми подумали, ми вирішили», — додала «Хомочка».
Головний командир хто в родині?
По черзі, на цу-є-фа. Хто програв, той і підлеглий сьогодні.
«В традиціях козацтва, в традиціях нашого корпусу і нашої бригади ми провели клятву. Відчувається, що зробили щось гарне для України, для української нації. Ми скріпили клятвою у такому колі, де клятву порушити дуже важко», — говорить хорунжий батальйону 60-ї окремої механізованої бригади «Томат».
Одразу після обряду подружжя повертається на службу. Їхня бригада у складі Третього армійського корпусу боронить Харківщину та Донеччину.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
