Через повномасштабне вторгнення РФ втрати серед бджолосімей в Україні склали 20-30%, через погодні умови також пасічники втратили до 20% вуликів.
Про це в етері Українського Радіо Харкова розповів президент Спілки пасічників України Сергій Гриньов.
Яких втрат зазнала сфера бджільництва через бойові дії та зміни погоди
За словами Сергія Гриньова, офіційно в Україні зареєстровані 65 тисяч пасік. Реєструвати пасіку в Україні потрібно, якщо там проживає від 10 бджолосімейПереважно в одному вулику живе одна бджолосім'я, пояснює Сергій Гриньов..
"На них утримується 2 млн 900 тисяч бджолосімей. Найбільше у Дніпропетровській, Вінницькій, Кіровоградській областях. По Харківській області, як і попередні роки, це середня кількість бджолосімей: 2977 пасік, на яких утримується 128 тисяч бджолосімей. Ці дані станом на зараз, але вони не враховані по тих пасіках, які вже, на жаль, зазнали руйнувань. Але за іншими подібними регіонами, ми розуміємо, що втрати через бойові дії — це 20-30% бджолосімей", — каже Гриньов.
Частина пасічників релокували свої господарства.
"Крім військових дій також додається в нас і не дуже вдала зимівля бджолосімей, бо, на жаль, була тяжка зима і також є втрати. Ці втрати в середньому по державі складають до 20% бджолосімей", — розказує президент Спілки пасічників.
Третій фактор — це весняна дощова погода: "На жаль, була холодна весна, тому по деяких медах у нас будуть менші обсяги видобутку".
Втрата одного вулику — переважно в одному вулику живе одна бджолосім'я, в якій від 30 до 60 тисяч бджіл — це втрата не менше п'яти тисяч прибутку.
Компенсації та допомога пасічникам
У листопаді 2022 року Спілка пасічників розробила алгоритм для фіксації пошкоджень, який можна використати для отримання компенсацій через, зокрема, руйнування пасік.
"Ми допомагали пасічникам отримувати компенсації по житлу, по нерухомості. На той час до нас звернулися понад 40 пасічників з Харківщини. Були до мене звернення, зворотний зв'язок, де дійсно підтвердили, що частина отримала навіть житло, житлові сертифікати від держави і отримала квартири. Частина з допомогою цих документів отримала гранти на новий початок своєї справи", — розказує Сергій Гриньов.
Через складні умови, в яких опинилося бджільництво, Спілка планує звертатися до Кабміну з проханням виділити кошти на підтримку галузі.
"Нині немає програм підтримки. Дотації востаннє були у 2021 році. Вже п'ятий рік дотацій немає, все тримається на пасічниках, на їхній праці, ентузіазмі", — каже очільник Спілки.
У нас є розуміння, ми зараз намагаємося об'єднати всі пасічницькі спільноти навколо Спілки пасічників України, підписуємо меморандуми. І остання зустріч з Держпродспоживслужбою була корисною в тій частині, що нас почули і готові співпрацювати. Будемо вирішувати ті проблеми, які накопичилися за останні роки.
Згідно зі статтею 37 Закону про бджільництво, аграрій, який застосовує засоби захисту рослин, має попередити про це пасічників в радіусі 10 км за три доби, щоб не нашкодити ані бджолам, ані продуктам бджільництва.
"З введенням комендантської години це все ускладнилось, бо аграрії могли раніше обробляти поля в будь-який час доби. Але є місця, де аграрії розуміють цінність наявності бджолосімей навколо їхніх там полів, розуміють про підвищення врожайності — а це від 40 до 70% прибавка у врожайності за допомогою застосування такого агрономічного прийому, як бджолозапилення", — говорить Сергій Гриньов.
Ми забуваємо, що крім бджолозапилення і отримання продуктів, бджоли виконують ще не менш важливу функцію, як збереження біорізноманіття: забезпечення запилення дикоросів.
Ситуація із бджільництвом нині та які будуть ціни на мед
Бойові дії негативно впливають на здоров'я бджіл, стверджує президент Спілки пасічників України Сергій Гриньов.
"На стан здоров'я бджіл впливають речовини, які насичуються в ґрунті, які є в повітрі. Вибухові речовини, мастила різні через згорання потрапляють як в повітря, так і в ґрунт. Зараз тривають ґрунтовні дослідження. Думаю, протягом року вони завершаться", — каже він.
У травні у пасічників в Україні триває медозбір. Нині квітне рапс, збирають рапсовий мед. Наступної буде квітнути акація.
"Україна буде з медом. Люди не залишаться без цього цінного харчового продукту. Україна також буде експортувати. Обсяги будуть трошки менше, аніж зазвичай. Це може вплинути і на ціну, звісно. Все залежить від тих обсягів, які є в регіонах. Пасічники визначають ринкову вартість. Різниця може бути в межах 50 грн, тобто в середньому кілограм коштуватиме 250-300 грн", — розказує Гриньов.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
