Близько 40% Оскільської громади на Харківщині було зруйновано внаслідок російських ударів. Росіяни б'ють по ній авіабомбами, дронами й ракетами, найчастіше під удари потрапляють села, які розташовані на межі з Донеччиною — Оскіл, Яремівка та Студенок. За словами голови громади Геннадія Загоруйка, до повномасштабного вторгнення у цих населених пунктах жили близько п'яти тисяч жителів, станом на початок червня їх залишалося приблизно дві сотні.
Який вигляд має Оскільська громада після російських влучань та чому жителі не погоджуються на евакуацію — у матеріалі Суспільне Харків.
"Інтенсивною була весна, коли в Осколі лягало по сім КАБів за день"
З початку 2026 року росіяни, які до цього завдавали ударів переважно по логістичних шляхах, б’ють по житлових будинках та цивільній інфраструктурі, говорить голова громади Геннадій Загоруйко. За його словами, найбільше влучань фіксують у трьох селах — Студенку, Яремівці та Осколу, які у 2022 році пережили піврічну окупацію і бої за Ізюм.
"Частина домоволодінь була відбудована. І тепер, після загострення у 2025-2026 роках, ці будинки розбиті. Я не скажу, що населені пункти розбиті на 50%. Відсотків на 40, я думаю. Важко сказати, наскільки вони підлягають відновленню чи вже новому будівництву. Ворог наносить удари кожного дня. Нам здавалося, що інтенсивною була весна, коли в Осколі лягало по сім КАБів за день", — сказав Загоруйко.
Якщо говорити про наші населені пункти, то розбиті приміщення навчальних закладів — а це були комплекси будівель і споруд. Ворог цілеспрямовано бив і туди, і по житловому сектору, потрапили під вибухові хвилі і приміщення сільських будинків культури і бібліотек.
"Я не хочу їхати з хати". Як живуть жителі Яремівки, від якої до фронту — 15 кілометрів
У Яремівці, що межує з Донеччиною, попри постійні удари по селу, продовжують проживати близько 30 жителів, розповів староста Студенокського округу Сергій Кохан. Він разом із групою поліцейських приїжджає в населений пункт, щоб вмовити місцевих виїхати.
"Плюс-мінус вони (росіяни, — ред.) б’ють під обід, ввечері з п’ятої години і, буває, навіть після десятої години КАБи йдуть по населеному пункту. В основному це міст, переправа, але один може влучити по цілі, а інші розлітаються до 1000 метрів — цим же руйнують будинки, інфраструктуру", — розповів Кохан.
Одна з тих, з ким говорила група оповіщення, — Антоніна Сбігнєва. Наприкінці травня жінка виїхала з Яремівки в Ізюм, але продовжує приїжджати в село, щоб наглянути за хатою та городом.
"Великий вибух — у мене розбило дах. Зверху шифер поклала. Брат приїхав, ми дах перекрили, коли перший раз розбили. Я не хочу їхати з хати! І бога молю кожен день — і вранці, і ввечері — аби ж тільки залишилася моя хатка. Яка б вона не була, але вона моя", — каже жителька Яремівки.
Я б згодна, але не можу в тій шпаківні жити. Я звикла до землі, і я б рада вже назад повернутися. Пересиджу, вони не поб'ють усіх нас.
У той день в Яремівці староста з поліцейськими зустріли близько 10 місцевих, але жоден не погодився виїхати з ними.
"Жили мирним життям, а тепер доводиться скитатися, хто де". Частина жителів Оскільської громади евакуювалася у Капитолівку
Через посилення ударів в Осколі, Яремівці та Студенку оголосили обов’язкову евакуацію. Частина людей перебралася у найменш побите село громади — Капитолівку, що у передмісті Ізюма.
Ірина Немилостива, яка має під опікою чотирьох дітей, виїхала з Оскола наприкінці лютого. Говорить, що час від часу вона з чоловіком повертається до рідного селища.
"Жили мирним життям, а тепер доводиться скитатися, хто де. Корені-то оскільські. Село дуже гарне — у нас річка і водосховище було. Ми виросли там, діти мої. Але зараз такий час, що порозкидало усіх. Постійно ці обстріли: КАБи, потім «Шахеди», а зараз уже почали FPV — і кожен день, з ранку до вечора. Раніше хоч перерва якась була в обід, а зараз уже немає", — розповіла Ірина.
Раніше ми могли їхати зранку, а ввечері — назад. Зараз вже ні, зараз вигадуємо час, щоб поїхати на пів години, може, на півтори години — і назад. Тому що там небезпечно бути.
Разом з родиною з Оскола до Капитолівки виїхала і Анастасія Морозова. Жінка каже, що якби не п'ятеро дітей, залишалася б і надалі у рідному селищі.
"Діти дали нам стимул виїхати звідти. Якби не діти, ми б не виїжджали, ми б були там, ми б залишилися, мені здається, і допоки там. Але коли ти бачиш в очах дітей, що вони бояться цього шуму, вибухів, як щось летить, свистить… Звичайно ж, ми все-таки наважилися під тиском вже евакуації — всі ж переживають за дітей", — сказала Морозова.
Ми виїхали, а через декілька днів якраз попало по нашій вулиці, повилітали всі вікна. Тобто нас дивом звідти відвело. Або мені навіть здається, що, поки ми сиділи там, все було добре: таке відчуття було, наче ми — оберіг для нашого дому, і поки ми тут, з ним все буде добре. Але було страшно за дітей.
Скільки людей залишається в Осколі та інших населених пунктах громади
Евакуація з лівого берега Оскола розпочалася наприкінці 2025 року, з правого — у 2026 році, розповів голова громади Геннадій Загоруйко.
"До початку евакуації там було 1200 людей, на даний час — 157. Хоча місяць тому було 120 — 30 людей повернулися з Харкова: там побули, домівка тягне. Був період, коли інтенсивність обстрілів десь на тиждень припинилася. Коли люди зрозуміли, що вже безпечно, почали повертатися, але обстріли йдуть як КАБами, так і БпЛА, і РСЗВ", — сказав голова громади.
Якщо говорити про Студенок, то там до евакуації було 240 людей, зараз — 40. У Яремівці було 150 людей, зараз — 39.
Поліцейський офіцер Оскільської громади Станіслав Білоножко каже, що продовжує приїжджати в населені пункти громади та намагається вмовити жителів на евакуацію.
"Всіх, кого можливо було, евакуювали. Хто не бажає, ми надалі приїжджаємо, надаємо допомогу, розмовляємо з ними, кажемо, що ситуація погіршується, і пропонуємо поїхати, поки ми маємо змогу приїхати та допомогти їм. Пропонуємо їм виїхати кожного разу, але вони відмовляються категорично", — каже поліцейський.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
