У 2-му корпусі Нацгвардії "Хартія" створили навчальний батальйон "Капа" — це був позивний головного сержанта бригади "Хартія" Олександра Ющенка, який загинув під час виконання бойового завдання у квітні 2024 року на Дніпропетровщині.
Яким був "Капа" на службі, чому вчив сержантів і як його досвід нині застосовують та масштабують уже в навчальному батальйоні, названому на його честь, — Суспільне розпитало у головного сержанта батальйону на позивний "Колос".
"Людина дивиться тобі в очі, але бачить, що у тебе всередині"
Олександр Ющенко народився 29 червня 1986 року. Він був кадровим військовим, працював, зокрема, у кінологічній службі. У 2014 році у складі підрозділу "Омега" поїхав на Донбас. На початку повномасштабного вторгнення "Капа" мобілізувався до Сил спеціальних операцій, згодом — перевівся до Нацгвардії й у 2023 році долучився до бригади "Хартія", розповідає головний сержант новоствореного навчального батальйону "Колос".

"Я познайомився з другом «Капою» безпосередньо під час співбесіди до бригади «Хартія», коли формувалася «Гвардія наступу». Я зрозумів, що це саме та бригада, в якій я хотів би опинитися. Мене не зупиняло навіть те, що я не проходив за станом здоров’я, — я все одно шукав себе у війську. На співбесіді мене й зустрів друг «Капа». Не було жодних незрозумілих питань, і там я одразу зрозумів, наскільки це сильна й потужна людина. Це відчуття, коли людина дивиться тобі в очі, але бачить, що у тебе всередині. Він розподілив мене у медичну роту", — згадує про своє знайомство з "Капою" "Колос".

Він постійно давав поради і вони завжди були ефективними. Він міг і похвалити, але при цьому не давав розслабитися. Наскільки б жорстко він не висловився по службі — завжди це було по факту. Будь-які зауваження він роз'яснював. Він міг ставити незручні питання. «Не бійся бути незручним, різким і вимогливим. Зараз ти закладаєш у солдатів ті знання і навички, які можуть врятувати їм життя», — це його цитата, яку зараз повторює весь сержантський склад.
Олександр Ющенко постійно тримав під контролем рівень підготовки бійців, говорить "Колос".

"Не дай Боже, він приїхав би до нас у гості на пункт постійної дислокації, а ми не тренуємося, не займаємося. Бажання вчитися пробуджувалося просто негайно. І якщо ми отримували "прочухана", то завжди за діло. Якщо хтось накосячив, ми готові були нести за це відповідальність, бо він закладав розуміння того, що ми відповідальні один за одного. У нас зараз у навчальному батальйоні серед рекрутів, у школі сержантів імені Капи, є гасло: «Я відповідальний за свого побратима»", — каже боєць.

Наша остання розмова з «Капою» була досить довгою. Я почав розпитувати його про можливий переведення в інший підрозділ у межах бригади. Він мені тоді вже відверто сказав: «У мене на тебе інші плани». Ти починаєш почуватися дуже спокійно, коли у такої людини на тебе є плани. Йому я довіряв. Це була та людина, котрій можна було без вагань довірити своє майбутнє і своє життя у війську.
"Наші принципи й елементи підготовки відрізняються від вишколів у звичайних навчальних центрах"
Навчальний батальйон, який назвали на честь полеглого, проводить базову загальновійськову підготовку для рекрутів, а також курс командира відділення у школі сержантів.

"БЗВП призначена для тих людей, які мобілізувалися в «Хартію». Курс командира відділення у школі сержантів — уже для потенційних лідерів, які проявили себе в підрозділах корпусу. Командири бачать їхній потенціал, відправляють до нас на курс, і ми за 35 діб даємо їм весь обсяг лідерських інструментів, знань та навичок. До підрозділу вони повертаються з відзнакою та сержантським ножем, якщо заслужили його", — каже "Колос".
Наші принципи й елементи підготовки відрізняються від вишколів у звичайних навчальних центрах. Вони адаптовані під реальну ситуацію та смуги відповідальності нашого корпусу, адже ми готуємо людей для всього з’єднання. Ми маємо можливість проконтролювати якість навчання, прищепити дисципліну.

Курс для сержантів починають з пам'ятного відео про "Капу", в якому його близькі та побратими розповідають про полеглого та його розуміння сержантської справи.
"Це була настільки сильна людина, що коли він казав «Вставай!», то бігли шикуватися навіть офіцери. І коли хтось у чомусь сумнівався, він готовий був узяти на себе відповідальність і ухвалити рішення. Він не боявся цієї відповідальності, бо був упевнений у тому, що робить. І по сьогоднішній день у навчальному батальйоні ми привчаємо до цього абсолютно всіх", — розказує "Колос".

"Вшановувати пам'ять полеглих — це частина мотивації"
Побратим "Капи" "Колос" говорить, що полеглий зробив "колосальний внесок" у те, як нині проходить підготовка та навчання бійців у бойових бригадах.
"У нас, сержантів корпусу, немає жодного права зневажливо ставитися до тієї мети, яку він закладав. Вшановувати пам’ять полеглих військових — це невід'ємна частина мотивації. Ми маємо говорити про полеглих побратимів і воїнів як про справжніх героїв. Вони — титани цієї війни", — каже "Колос".

Ми маємо кожну хвилину мовчання дійсно згадувати кожного: їхній чин, їхню ідею — і нести це з собою. Ми маємо мститися, не покладаючи рук, постійно докладати якомога більше зусиль для того, щоб усе це було не дарма. Ми маємо перемогти. У нас просто немає іншого вибору, бо ми вже віддали за це найцінніше — наших найкращих людей.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube




