За час повномасштабного вторгнення РФ населення Вільхуватської громади Харківської області скоротилося на близько 80% — зараз там лишилася понад тисяча жителів, серед яких, за офіційними даними, не лишилося дітей. До складу громади входить 30 населених пунктів, вона має 35 кілометрів спільного кордону з Росією.
Як за умов відсутності газу та скороченого бюджету, під російськими ударами зимує Вільхуватська громада — розповів Українському Радіо Харкова начальник сільської військової адміністрації Євген Шаповал.
Якою була безпекова ситуація у Вільхуватській громаді протягом 2025 року
У 12 з 30 населених пунктах Вільхуватської громади не лишилося жителів, каже Євген Шаповал. За його словами, в основному це населені пункти, розташовані за 5-10 кілометрів від кордону з Росією — ця зона вважається "сірою".
"Безпекова ситуація в громаді протягом 2025 року була складною. Я не готовий зараз визначити періоди, коли було інтенсивніше, коли було більш спокійно. Майже кожного дня населені пункти Вільхуватської громади потерпали від російських обстрілів з різних видів озброєння", — розповів начальник СВА.
Щодо кількості людських жертв, 2025 рік у нас був більш-менш спокійним. Лише одиниці місцевих жителів загинули внаслідок обстрілів.
Громада має 35 кілометрів спільного кордону з РФ.
Здебільшого (росіяни атакують безпілотниками — ред.) "Герань-2". І були, такі періоди протягом минулого року, коли FPV дрони в усіх населених пунктах громади були кожного дня.
За словами керівника СВА, офіційно окупованим вважається одне село громади — Мілове. Там не лишилося жителів.
"Окупація села відбулася влітку 2025 року. І після цього, 10 липня, в тому числі й після цього територія всієї Вільхуватської громади була віднесена до зони активних бойових дій", — каже Євген Шаповал.
Частина цих місцевих виїхала в рамках евакуаційних процесів до Харкова, трохи далі, в Приколотне в тому числі, але треба це визнати, частина з них була вивезена до Росії.
Скільки людей залишається у Вільхуватській громаді Куп'янського району
Через безпекову ситуацію адміністративний центр громади змістився з Вільхуватки у Приколотне, каже Шаповал.
"Всі публічні послуги, які ми надавали, вони продовжують надаватися на території громади. Це стосується і соціальних послуг, і адміністративних, і всіх-всіх-всіх тих, що від нас залежать, від місцевої влади", — говорить керівник СВА.
1112 жителів лишаються жити у Вільхуватській громаді — населення скоротилося на ~80% після початку повномасштабного вторгнення, говорить Євген Шаповал. До великої війни у громаді жили 6200 людей.
"Дітей на території громади за нашими даними немає. В рамках обов'язкової евакуації в примусовий спосіб в цій евакуації підлягало 106 дітей", — розповів керівник СВА.
Ще позаминулого року вся територія громади підпала під зону обов'язкової евакуації, але не в примусовий спосіб. В примусовий спосіб протягом 60 днів у нас були евакуйовані сім'ї з дітьми.
За словами начальника адміністрації, жителі громади, які живуть у багатоповерхівках, обігріваються переважно через електроенергію. Там не вводять планові графіки відключень, бо громада входить у 20-кілометрову прифронтову зону.
"Буде електроенергія — протримаємось. Те, що стосується приватного сектору, з дровами більш-менш ситуація стабільна. Люди зробили ці запаси. Ми залучили дуже багато різних фондів, які нам допомогли та надали фінансування для закупівлі такого твердого палива для тих мешканців, які проживають у приватному секторі", — каже Шаповал.
У межах наших можливостей розчищаємо дорогу, посипаємо, але позавчора зверталися жителі таких прикордонних населених пунктів, кажуть: "Дайте нам трактор, щоб прочистили нам дорогу". Туди просто дуже небезпечно. І ми, на жаль, не можемо прочистити дорогу, там яка знаходиться на відстані 5-7 кілометрів від кордону. Тому тут хочу, щоб наші мешканці з розумінням до цього ставилися.
У Харкові готують до відкриття центр підтримки переселенців з Вільхуватської громади: ремонт там планують завершити протягом січня, каже Євген Шаповал.
"Запросимо всіх наших переміщених мешканців громади до нашого центру, де буде надаватися гуманітарна допомога, різні послуги щодо внутрішньопереміщених осіб, сервіси, "єВідновлення" і тому подібне. І, звичайно, діти, які були вивезені вони в нашій увазі на першому місці", — розказав керівник СВА.
У 2026 році громада матиме менший бюджет, ніж у 2025-му. Це пов'язано з тим, що сільгоспвиробників звільнили від єдиного земельного податку — вони були основними наповнювачами бюджету, каже Шаповал.
За його словами, дохідна частина бюджету — близько 15 мільйонів гривень — у 2026 році лишаться приблизно на такому ж рівні, як були у 2025-му.
"У нашій громаді здебільшого (поповнення бюджету — ред.) — це ПДФОПодаток на доходи фізичних осіб. Фізичні особи отримують доходи — зарплату отримують, і плюс, якщо вони мають якісь там сільгосп паї, то вони також отримують цю плату за ці паї й цей податок також нам зараховується у місцевий бюджет. Це основна стаття доходів", — роз'яснив Шаповал.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
