17-річний харківський дзюдоїст Хазар Гейдаров готується до Юнацьких Олімпійських ігор, де представлятиме Харківщину — вони відкриються 31 жовтня у Дакарі, столиці Сенегалу. Хазар Гейдаров вже здобув золото Європейського юнацького олімпійського фестивалю та чемпіонату Європи серед кадетів до 18 років.
«Підготовка йде дуже добре, почуваюся добре. Сподіваюся завоювати золоту нагороду. Минулого року я боровся на Європейському юнацькому олімпійському фестивалі, де завоював золоту нагороду. Цього року я боровся на чемпіонаті Європи серед кадетів до 18 років. Там я також завоював золоту нагороду. У мене вже є впевненість [у своїх силах] на таких змаганнях, цю атмосферу я вже відчув. Тому, взагалі, думаю, усе буде дуже добре», — розповів Суспільному спортсмен.
Суперники в мене будуть доволі нові, тому що зараз у мене буде перше змагання в новій ваговій категорії. Буду виступати до 66 кг, до цього виступав до 60 кг. Набрав фізичної маси, почуваюся дуже добре.
Дзюдо Хазар займається з чотирьох років. Розповідає: на початку повномасштабного вторгнення разом із родиною виїжджав із Харкова. Та вже за два місяці повернувся до рідного міста й продовжив тренування.
«Я вже звик до повітряних тривог, до цих обстрілів. Уже загартувався цим ще з 2022 року, звик до цього. Тренуюся, як завжди, відновлююся за допомогою бані, сауни, ходжу на плавання. Загалом усе добре, але іноді мене застають ці обстріли. Іноді вночі прокидаюся, як знаєте, трохи у мене є ця тривожність, яка дає недосипання. Не можу дуже добре відновлюватися, але що робити, у нас зараз така ситуація», — говорить Хазар Гейдаров.
Ця нагорода дасть мені дуже сильну мотивацію, щоб прокласти шлях до Олімпійських ігор серед дорослих. Це відчуття, яке неможливо передати. Я дуже хочу завоювати золоту нагороду на цих юнацьких Олімпійських іграх, яка дасть мені поштовх у дорослому житті.
Хазар каже, що представляти Харків — це велика відповідальність.
«Я представлятиму Харків, який перебуває поблизу фронту, зараз зазнає дуже сильних обстрілів. У нас дуже довгі повітряні тривоги, дуже важко займатися під час тривог і обстрілів. Уночі дуже важко спати, немає відновлення. Але це мене загартовує, мотивує перемагати на міжнародних змаганнях. Мене завжди підтримує моя сім'я: батьки, брат. Завжди підтримує мій тренер і друзі. Вони кажуть, що «я зможу, що в мене все попереду, що бути в собі впевненим і все буде добре», — говорить спортсмен.
Дзюдо для мене — це сенс життя, тому що я почав займатися ним із раннього віку. Кожен день я приходжу на тренування з восьмої до десятої ранку, а потім — із шостої до восьмої вечора. Я вже звик, не можу уявити своє життя без дзюдо. Дуже вдячний своїм батькам, тому що вони привели мене в цей спорт, і я дуже його полюбив. Тому в мене є бажання перемагати, і я завжди відчуваю, що можу. Це дає мені впевненість не тільки в дзюдо, а й у житті — бути твердим і стояти на своєму.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube, Google
