У Харкові запрацювала перша соціальна реставраційна майстерня. Архітектор Віктор Дворніков каже, зараз до 10 людей працюють над відновленням старих вікон у театрі "Очерет", який розташований у культурно-мистецькому просторі "Друк".
"У мене є руки, є бажання щось робити, і я роблю"
Одна з них — Анжела Бучковська. Розповідає, що працює в агролабораторії й сюди приходить у вільний час волонтерити.
"Мені цікава суть історичних будівель, у мене душа болить за них, що вони у більшості у нас у занедбаному стані й людям на них байдуже, типу: «Стоїть, та хай стоїть». Хочеться, щоб як у Європі, коли ти дивишся на стару будівлю і думаєш: «Вона така гарна, така крута». Хотілося принести якийсь вклад для самого міста, тому і долучилася. Спочатку на простих проєктах, прибирання набережної з іншої сторони річки, по вулиці Конторський", — розповідає Анжела Бучковська.
Коли зʼявилася ідея організації самої майстерні мене це зацікавило, тому що, долучитися до чогось такого масштабного і великого, і покращити свої навички в роботі, бо це також корисно у звичайному житті. У мене є руки, є бажання щось робити, і я роблю.
"Дуже відгукується ця тема, хочеться максимально зберегти ту спадщину, ту унікальність Харківщини. Щоб Харків асоціювався не тільки з парками і лавочками, а також унікальною архітектурою, і витворами мистецтва, які у нас є", — каже про свою мотивацію долучитися до проєкту Дмитро Танцюра.
Дмитро приходить до майстерні щодня після роботи.
"Працюю в будівельній сфері, електрик, ще займаюся меблями, ще я волонтер загону швидкого реагування у "Червоному Хресті". Це відповідає моїм внутрішнім настроям та цінностям. Робота у майстерні дуже кропітка, важко прогнозована, є елементи, які легко знімається стара фарба, є які дуже важко", — говорить Дмитро Танцюра.
"Історія міста — це спільне надбання"
Соціальну реставраційну майстерню створили для того, щоб зберегти автентичні елементи Харкова, розповідає архітектор Віктор Дворніков.
"Те, чим ми тут намагаємося займатися — збереження різноманітних автентичних елементів Харкова, які не мають відповідальних власників. Або реставрація предметів, яка перебувають у високій ступені ризику знищення, зникнення, це елементи, які потрапляють інколи після влучань. Або коли хтось просто міняє старі війна чи двері, ми їх намагаємося врятувати, бо це все частинки історії, які дозволяють зберегти автентичність окремих обʼєктів", — розповідає Дворніков.
Ми дбаємо про те, щоб більше елементів зберігалося — це наша місія.
"Чому соціальна майстерня? Тому що ми не маємо сталого фінансування, це некомерційний проєкт, він спрямований на те, що ми відповідальні містяни дбали за те, що є навколо нас. Таким чином, ми не просто ремонтуємо вікна, ми зберігаємо історію, це основний принцип цієї майстерні", — пояснює архітектор.
За його словами, долучитися до роботи у майстерні може будь-хто.
"Ми проводимо тут навчання, проводимо майстер-класи. У нас вже є погоджено на цей рік окремий курс по реставрації, який будуть проводити наші колеги", — говорить Дворніков.
Головна ціль проєкту — це обʼєднати спільноту, в їх усвідомленні у тому, що історія міста — це спільне надбання. Історія міста — це ресурс, який можна втратити незворотно.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
