Погіршення настрою, хронічна втома, панічні атаки, гормональні розлади та загострення серцево-судинних хвороб можуть бути наслідком постійних недосипань через російські атаки, говорить виконавча директорка Асоціації психологів України Ірина Давидовська. У травні та червні 2025 року росіяни знову почали системно завдавати ударів по Харкову вночі та вдосвіта. Так само продовжують атакувати й інші міста України.
Наскільки серйозними можуть бути наслідки порушення сну для людей, які переживають такі удари, і як можна із цим впоратися?
Як нічні атаки РФ впливають на самопочуття жителів Харкова
Регулярні нічні удари, яких росіяни завдавали по Харкову у 2022 та 2023 роках, відновилися у квітні 2025 року. За даними міської ради, у тому місяці місто пережило 136 російських атак, у травні — 64. Нічні удари продовжилися й у червні.
Харків’янка Олена Стороженко — на лікуванні в ендокринологічному відділенні однієї з лікарень міста. За її словами, навесні, коли посилилися російські атаки дронами вночі та вдень, у неї загострилися проблеми зі здоров’ям.
"«Шахеди» і обстріли дуже впливають на самопочуття. Поганий сон. Ти не спиш всю ніч. У мене є діти, звичайно ж, я хвилююсь про них в першу чергу. Звичайно, через це стан здоров’я погіршується. І на роботі через це ти не виспаний. Хвилюєшся", — розповідає Олена Стороженко.
Мати двох дітей Катерина Соловйова говорить, через ці атаки у неї та дітей з’явилися порушення сну. Каже, відновлюють сили за допомогою прогулянок на вулиці, іноді виїжджають до родичів за місто.
"Дуже переживаємо і дуже тяжко, коли є діти. Особливо тяжко. Буває, спимо. Чуємо і спимо, тому що в Харкові — це часто. Була складна дуже ніч, коли близько 50 «Шахедів» вдарили. Була складна ніч, коли більш як 22 ракети були, і ми прямо чули, як над домом вона летить, це свист", — говорить Катерина.
Зранку прокидаємося, п’ємо каву. Діти допомагають. Вони ж теж змінюються. Вночі їм страшно, а зранку вони все одно хочуть гуляти, їсти морозиво. Ось так, прокидаємося, йдемо гуляємо.
"Складно, тому що дитина вже такого віку, трохи старшого, вже починає розуміти, коли тривога, а вона дуже-дуже гучна, а в нічний час це ще більш чутно. Син прокидається від цієї самої тривоги. Дитина завжди поряд, тому... Намагаюся, погладити, розказати, що все добре, а себе, як заспокоюю? Ми звикли вже до цього стану", — говорить жителька Харкова Дар’я.
Лікарка з невідкладних станів та невропатологиня Валерія Тімарєва говорить, за 7 років роботи звикла до роботи на викликах у будь-яку пору доби. Впоратися з додатковим стресом, коли по Харкову посилилися удари вночі та вранці, каже, допомагає гумор, відновлення на вихідних та чіткий алгоритм дій.
"Ми вже до цього звикли, тому що у нас не перший рік війни вже. Нас навчають. Є волонтерські програми, які нас навчають. Все ж таки ми нині більш готові до цього, ніж коли це спочатку було. Є розуміння, що ти повинен робити. Коли у тебе є план дій, то тобі із цим легше. Авжеж, страх залишається. Авжеж, як і усі, коли влучання було поруч, ми прокидаємося, тому що це різкий гучний звук. Так, це є. Але все ж таки ми мобілізуємося", — каже медикиня.
Порушення сну, діабет, загострення хвороб щитоподібної залози: лікар-ендокринолог — про наслідки безсонних ночей через російські удари
Після регулярних нічних атак люди почали частіше звертатися зі скаргами на порушення сну, перепади настрою, загострення хвороб щитоподібної залози та діабет, розповідає лікар-ендокринолог Іван Смірнов.
"Якщо ми не спимо щодоби, наш "комп’ютер" перегрівається. Він має охолоджуватися. Сон регулюється, в тому числі й гормонами. Звісно, коли сон порушений і порушений часто — кілька разів на тиждень, а то й протягом тижнів щоночі, — то це дає розлади в гормонах", — пояснює Іван Смірнов.
Останнім часом чимало пацієнтів приносять мені дослідження з лабораторії, наприклад, із зависоким кортизолом вранці.
"Змінилася просто картина того, з чим пацієнти звертаються. Якщо не усі, то майже усі мають ознаки негативного впливу стресу. В усіх є якісь прояви реакції на стрес. Тобто, це додає роботи до моїх звичайних навантажень. Ну, а щодо пацієнтів: щонайменше в стаціонарі, ми вже казали про це, на тепер ми маємо навантаження більше: не те що довоєнний період, а навіть доковідний період", — каже лікар-ендокринолог.
Іван Смірнов каже, що для покращення самопочуття та підтримки здоров'я в умовах війни слід не забувати про спорт.
"Я б дуже порадив збільшити фізичну активність. Спорт взагалі трохи є таким засобом протистояти будь-якому стресу. А всі сучасні люди, і ми з вами, недодозовані за фізичною активністю", — говорить ендокринолог.
Більше хворих з інфарктами й інсультами
Побільшало й пацієнтів зі скаргами на головний біль, "швидкою" протягом останніх двох місяців частіше привозять людей з інфарктами та інсультами, каже завідувачка неврологічного відділення Юлія Панасенко.
"Коли ми чуємо постійні сирени й масовані удари, у людини спрацьовують гормони стресу. Викид адреналіну, підвищується тиск, і це може призвести до дуже серйозних наслідків. Якщо ці епізоди повторюються щодня, людина не встигає відпочивати, і загострюються всі хронічні хвороби", — говорить Юлія Панасенко.
Останні місяці ми бачимо зростання звернень. Люди скаржаться на порушення сну. Часто це супроводжується головним болем, підвищенням артеріального тиску, як я вже казала. Зросла кількість гіпертонічних кризів.
"Збільшилася кількість інсультів, і вік теж змінюється. Якщо ми раніше спостерігали, що інсульт — це хвороба більш похилого віку, то зараз інсульти — це вже, на жаль, дуже молоді", — розповідає Юлія Панасенко.
Як відновлюватися після нічних ударів РФ по Харкову та безсонних ночей: поради психолога
Контроль своїх дій та щоденна рутина — те, що допомагає впоратися із постійними стресами через нічні удари, говорить психологиня Ірина Давидовська. Каже, ніч — базовий період для відновлення імунітету. Через недосипання погіршується настрій, людина може відчувати страхи, яких ніколи не було, та швидко втомлюватися. Знижується й імунітет — це відчула на собі, каже психологиня.
"Зараз загострилися ці обстріли. Насправді є багато із цим змін і у психіці, і в поведінці, і в усьому. Взагалі ніч — це базовий період для відновлення нервової системи, для нашого імунітету. Так само відновлюються клітини в мозку, які допомагають стабілізувати нашу нервову систему, серцево-судинну систему. І ось уявімо, що в цей момент, коли ми намагаємося заснути, нас починає будити вибух, чи сирена, чи якесь повідомлення про небезпеку. Всі ці порушення сну в нашій психіці призводять до накопичення цієї втоми й до складності в обробці будь-яких подій", — говорить психологиня.
Ірина Давидовська відзначає, що на фоні стресів може статися порушення апетиту.
"При чому, людина може як багато часто їсти, так і відмовлятися від їжі. Або ослаблення імунітету. Зараз, до речі, дуже часто, я і на собі це відчуваю, що хворію майже кожні два тижні, тому що в Києві почалися частіше обстріли, і я, як мама двох дітей, дуже сильно тривожусь через це", — каже Давидовська.
Тривога — це теж порушення нашої поведінки. Або, навпаки, людина починає займати таку відсторонену позицію, коли вона не хоче нічого відчувати — це теж наш захист для того, щоб якось себе вберегти. Все це, якщо говорити про довготривалу перспективу, насправді може призвести й до депресивних, до тривожних розладів, тому за цим треба стежити.
"Найважливіше, що ми можемо зараз зробити — це визначити свої зони контролю. Щось ми не можемо контролювати — тривогу, наприклад. Але ми можемо, наприклад, контролювати що? Ми можемо приготувати тривожну валізу. Можемо приготувати собі воду, теплий одяг, якісь ліхтарики, ліки. Це дає відчуття, що я не беззахисна, я не безпорадна. Не забувати впроваджувати будь-яку рутину у своє життя", — радить психологиня.
Якийсь душ в певну годину, якась улюблена кава з улюбленої чашки. Тобто, рутина дає структуру, а структура дає відчуття безпеки для мозку. Обов’язково структурувати собі день. Давати собі якусь опору — це головне.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
