Вчителька Вікторія Щербак під час окупації Балаклії на Харківщині у 2022 році потрапила в полон до росіян з чоловіком та 16-річною донькою. Вікторії вдалося втекти, а після повернення додому, у деокуповане місто, вона заснувала театр.
"Ми ж в Україні живемо"
Вікторія Щербак потрапила з родиною до катівні росіян через те, що читали українські Telegram-канали.
"Вони питали, чому ви читаєте українські телеграм-канали. І так далі. На що я і донька сказали: "А що ж ми маємо читати? Російські, чи що? Ми ж в Україні живемо", — згадує вчителька.
Тоді їй вдалося втекти з катівні та виїхати з окупації.
Коли повернулася додому після звільнення Балаклії, впоратися з пережитим допомогла робота у школі, волонтерство й театр.
"Завдяки цим репетиціям, нашим зустрічам, які відбуваються навіть після обстрілів нічних, ми збираємося й можемо поділитися один з одним нашими переживаннями. Просто обговорити якісь питання, посміятися, випити чаю в колі друзів. Сумно, коли хтось вибуває з нашого колективу. Як от нещодавно одна дівчинка через постійні обстріли разом з батьками вирішили виїхати з нашого міста", — каже жінка.
Я завжди мріяла вести театральний гурток, й вела його під час роботи в школі. Але мені хотілося саме свій театральний колектив, який би я вела на постійній основі при Будинку культури, тому що сама свого часу відвідувала такий довгі роки. У мене таке бажання дуже давно зріло, і я його реалізувала.
"Це — місце сили"
За понад два роки роботи театру підготували сім великих вистав та концертні програми з читаннями віршів. Спочатку до акторського складу входили тільки діти, каже засновниця, а цього року почали долучатися й дорослі. Серед них — вихователька дошкільнят Марина Маслікова.
"Це — місце сили. Приходиш у такому роздраї, а виходиш стабілізований — і зрозуміло, що буде добре. Ти виходиш із зони комфорту, робиш те, чого не робив, навчаєшся чогось", — каже Марина.
З перших тижнів заснування аматорського театру його відвідує школярка Анастасія Сушкова. Її батько служить у війську, а дівчина надсилає йому уривки своїх виступів.
"Страшно було, коли виходила на сцену. Це все так по-новому. Це, мабуть, найскладніше було у мене. Я стала більш впевнена в собі. Спілкування з однолітками — це дуже допомагає", — розповідає Настя.
Нині Вікторія з дітьми готує нову виставу.
"Давно мріяла поставити виставу Михайла Старицького "За двома зайцями". Для цього у мене не вистачало, на жаль, людей, тому що там дуже багато персонажів. Я запросила дорослих, які почали ходити двічі на тиждень. За кілька місяців ми зробили прем’єру цієї великої вистави, яка триває близько півтори години. З дітьми паралельно ми почали працювати над концертною програмою. Зараз працюємо над новою виставою "Гришеня Миша". Це вистава для дітей, весела", — каже вчителька.
Дата прем’єри поки під питанням: ситуація з обстрілами у Балаклії погіршилася, тому організовувати репетиції стало складніше.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
