31 січня в Івано-Франківську відбулася третя зустріч в межах ініціативи "Зустріч з татковим побратимом". На ній 13 ветеранів із Солотвинської громади зустрілися з родинами загиблих військовослужбовців. Під час заходу діти та ветерани грали в настільні ігри, а матері у цей час працювали з психологом.
Як відбуваються "Зустрічі з татковим побратимом" — у репортажі Суспільного.
На зустріч у простір "Ветеран Pro" у Франківську приїхали 13 ветеранів та дев'ятеро дітей загиблих воїнів із Солотвинської громади. Спершу — знайомство, після цього — ігри з дітьми. Така взаємодія потрібна для того, щоб діти відчували підтримку військових не тільки на фронті, але й в цивільному житті, каже психолог Володимир Кушнірюк.
"Підібрані настільні ігри, що дозволять легко увійти у гру і себе проявити, відчути іншого, вчитися вигравати й програвати. Тобто відчути оту радість, "живинку" життя. Це вже — третя зустріч, і ми можемо бачити певну динаміку. Військові йдуть назустріч, є між ними контакт, ми бачимо іскри в їхніх очах. Ми бачимо, що люди готові контактувати та зустрічатися", — говорить Володимир Кушнірюк.
Ветеран Михайло Портей бере участь в ініціативі. Він служив у 115 механізованій бригаді. Чоловік став на захист країни у березні 2022 року. Під час бойового завдання отримав кульове поранення в обличчя. Згодом переніс сім операцій та готується до пластики лиця.
"Я думаю, що нам ці зустрічі дають впевненість у тому, що наступне покоління вірить в нашу Україну, в нашу перемогу. Діти, звичайно, хочуть спілкування. Як сказав один хлопчик: він дуже любить риболовлю, але батько загинув. І цій дитині треба якось допомогти, хоча б на той гачок надіти черв'яка, показати, як це робиться. Ми стараємося зближуватися з дітьми. Крім цього, говоримо й про війну, що батько дитини, який загинув, є героєм", — розповідає Михайло Портей.
11-річна Дарина Сокольська відвідує такий захід вдруге. Вітчим дівчинки Руслан Приймак загинув 16 липня 2023 року в дорожньо-транспортній пригоді, коли повертався зі служби у відпустку. Після звістки про смерть дівчинка почала писати вірші. Каже: так переживає втрату близької людини.
Поки діти грали в настільні ігри, їхні матері працювали з психологами.
Під час групового заняття жінки могли проявити біль втрати та відкрити себе, каже психологиня Мар'яна Яремчук. З її слів, після двох заходів п'ять жінок записалися на повторну консультацію до психолога.
"Ми хочемо виявити, на якій стадії болю втрати вони є. Розуміємо: біль, коли рана кровить. Яка наша мета? Мета, щоб ця рана загоїлася, щоб вона зарубцювалася", — говорить Мар'яна Яремчук.
Серед відвідувачок заходу — Олена Прокопишин. Її чоловік Микола Прокопишин на позивний Шкварок служив у 10 гірсько-штурмовій бригаді "Едельвейс". Він загинув 14 січня 2023 року.
"На сьогоднішньому занятті ми проводимо психологічний ретрит. Ми малювали себе на одному аркуші, а на іншому — як ми бачимо свою сім'ю, своє майбутнє життя і ким для нас є суспільство. Після того, як кожна з нас намалювала, психолог з нами займався. Я вже неодноразово на таких терапіях. І вони десь дають розуміння, щоб подивитися на себе, у свою душу і розуміти, чого хочемо, куди нам далі рухатися", — розповідає Олена Прокопишин.
На зустріч з ветеранами жінка прийшла з донькою. Каже, що відразу після смерті чоловіка дівчинка закрилася. Після занять з психологом почала спілкуватися з однолітками та побратимами батька.
"Ми познайомилися з одним приємним чоловіком. І він мені чимось нагадував батька. Можна так сказати. Хоча в думках я розумію, що мій тато все ж таки не з нами. Такі зустрічі дають також бійцям розуміння, що вони не забуті. Це — найголовніше. І вселяють віру, що з нами все буде добре, тому що вони — наші захисники. Ми маємо бути вдячні, що вони стали на оборону", — каже Надія Прокопишин.
Така ініціатива виникла, аби зруйнувати бар’єр між ветеранами та родинами полеглих воїнів, каже директорка комунального закладу "Ветеран Pro" Любов Василів.
"На певному етапі зрозуміли, що ми, як жінки, не можемо дати того чоловічого стрижня. Час минає, а дитина хоче спілкуватися з чоловіком. Також у ветеранів є певний бар'єр. Вони інколи бояться спілкуватися з рідними своїх побратимів, які загинули, інколи відчувають провину, не знають, що сказати. І ми захотіли зрушити ці кордони, щоб хлопці зрозуміли, що у нас до них абсолютно немає претензій. Наших чоловіків вбив мос***ь", — розповіла Любов Василів.
За її словами, в межах проєкту відбулися три зустрічі, які відвідали загалом 90 ветеранів та родичів полеглих бійців. Наступний захід відбудеться 14 лютого.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram, TikTok та YouTube
Допоможіть нам стати кращими, розповівши про свій досвід користування сайтом Суспільного. Пройдіть це коротке опитування, воно займе до п'яти хвилин вашого часу. Дякуємо!
